Чи зможе Трамп купити чи захопити Гренландію: навіщо йому острів, до чого тут Росія та Китай і чому це буде кінець НАТО

У середу, 14 січня, віцепрезидент США Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо зустрілися в Білому домі з міністрами закордонних справ Данії Ларсом Льокке Расмуссеном і Гренландії Вівіан Моцфельдт. На тлі постійних заяв Трампа та представників його команди про необхідність встановлення права власності на Гренландію купівлею чи навіть силовим шляхом не було очікувань, що ця зустріч, скликана на прохання самих Копенгаґена та Нуука, буде напрочуд легкою та приємною.

Хоча сторони й домовилися створити спільну робочу групу для обговорення шляхів подолання розбіжностей, за словами Расмуссена залишається очевидним бажання Трампа завоювати Гренландію. Президент США стверджує, що НАТО має допомогти Америці встановити контроль над островом, інакше цей контроль здобудуть Росія або Китай. Також, за словами Трампа, США хочуть розмістити на Гренландії нову систему ППО «Золотий купол», яку вони розбудовують. Однак, що заважає Вашингтону зробити це зараз у межах НАТО, враховуючи наявність постійної американської військової бази на острові, Білий дім не каже.

Чи вдасться адміністрація Трампа до силового захоплення Гренландії, враховуючи, що Данія та Гренландія проти продажу острова США? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Одержимість Гренландією: останні заяви Трампа

Ще під час свого першого президентського терміну 2017-2021 років Дональд Трамп публічно висловлювався щодо наміру придбання Гренландії, називаючи це «угодою щодо нерухомості». Через це 2019 року він навіть скасував державний візит до Данії. Прийшовши до влади в США вдруге, Трамп знову почав висувати територіальні претензії на Гренландію та Канаду, закликаючи Канаду стати «51 американським штатом». Попри слова Марко Рубіо про те, що наміри Трампа мати Гренландію — «це не жарт», західні союзники не сприйняли це серйозно.

Градус напруження суттєво підвищився після військової операції США у Венесуелі на початку січня 2026 року, коли американські військові захопили нелегітимного президента Ніколаса Мадуро та його дружину, які зараз постали перед судом у Нью-Йорку. Одразу після цього в інтерв’ю The New York Times Трамп заявив, що йому не потрібне міжнародне право, а єдине, що обмежує його повноваження — це власні мораль і розум. Коли журналісти NYT запитали президента США, що для нього важливіше — отримання Гренландії чи збереження НАТО, Трамп визнав, що такий вибір може постати.

«Трансатлантичний альянс по суті марний без США в його основі. Я думаю, ми завжди будемо ладнати з Європою, але я хочу, щоб вони взялися за розум. Саме я змусив їх витрачати більше грошей на НАТО», — додав американський президент.

Трамп та члени його адміністрації постійно наголошують, що ані Копенгаґен — а Гренландія є автономною установчою країною в складі Королівства Данія — ані власне саме НАТО не зможуть гарантувати острову належної безпеки. NBC News, посилаючись на оцінки вчених і колишніх американських чиновників у межах планування прагнень Трампа придбати Гренландію, повідомляє, що США можливо доведеться виплатити $700 млрд. Проте звідки походить можлива небезпека для Гренландії, у Білому домі знову ж таки не кажуть.

«Гренландія наша. Ми не продаємося й ніколи не будемо», — заявляв колишній прем’єр Муте Буруп Егеде, а в столиці Нуук можна побачити багато бігбордів із закликами «Гренландія не продається!».

У чому справжня цікавість США: ресурси та географія

Гренландія — найбільший в світі острів із найменшою кількістю населення у 56 тис. жителів. Офіційно контроль Данії над островом був встановлений 1814 року, а 1953 року він став частиною Співдружності Королівства. Після приєднання Данії до НАТО, 1951 року Копенгаген та Вашингтон підписали договір, оновлений 2004 року, про спільну оборону Гренландії, який дозволив США розміщувати там свої військові бази.

Під час холодної війни Америка мала на острові близько 20 військових об’єктів, а пікова присутність досягала 10 тис. військовослужбовців. На сьогодні в Гренландії функціонує єдина американська космічна авіабаза «Пітуффік» із постійною присутністю до 200 військовослужбовців США. Раніше відома як «Туле», вона має стратегічне значення для систем раннього попередження про запуск міжконтинентальних балістичних ракет, зокрема Росією та Китаєм.

«Це просто не вкладається в голові. Як щодо військових баз, які США мали в Гренландії протягом останніх десятиліть, і на які досі мають право? Чому б їх просто не відкрити знову й не робити свою справу, не захоплюючи Гренландію?» — цитує CNN інженера Людвіга Петерсена, який живе в Гренландії.

Трампу ставили це запитання. За його словами, США могли б розмістити на острові багато солдатів просто зараз, якби він захотів. «Але нам потрібно більше. Нам потрібна власність. Нам дійсно потрібне право власності», — сказав Трамп, додавши, що якщо не вдасться це зробити простіше, він піде важким шляхом.

Проте, поруч зі стратегічною військовою важливістю Гренландії, експерти також звертають увагу на те, що острів багатий на природні ресурси — залізну руду, графіт, вольфрам, паладій, ванадій, цинк, золото, уран, мідь та нафту. Найбільшу увагу привертають саме рідкоземельні елементи. ТСН.ua вже неодноразово писав, що Китай контролює близько 70% видобування та ще 90% переробки всіх рідкісноземельних елементів у світі. Рідкісноземельні елементи є в усьому, чим ми користуємося щодня: в мобільних телефонах, комп’ютерах, автомобілях тощо.

Але найголовніше, що без них оборонна промисловість просто припинить функціонувати. Наприклад, один винищувач F-35 містить понад 400 кг рідкісноземельних елементів. 2025 року в розпал торговельної війни між США та Китаєм, коли Трамп у кілька хвиль намагався запроваджувати захисні мита щодо китайського експорту, Пекін заблокував їхнє постачання до Америки, чим поставив на паузу цілі сфери американського виробництва, включно з оборонкою.

«Гренландія посідає восьме місце в світі за запасами рідкісноземельних елементів. Однак досі на острові не велося видобутку. Суворий арктичний клімат перешкоджає видобувній діяльності на більшій частині острова протягом більшої частини календарного року. Лише 20% Гренландії вільні від льоду. Проте танення льодовиків на тлі глобального потепління відкриває доступ до додаткових мінеральних ресурсів, а також до нових маршрутів судноплавства та транспортування», — зазначають у статті експерти Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Гренландія захищатиметься: Європа надсилає війська

Ще донедавна було важко уявити, що європейські країни надсилатимуть свої війська до Гренландії, щоб захистити острів від зазіхань Сполучених Штатів — головного стовпа НАТО. Станом на четвер, 15 січня, вже п’ять країн заявили про відправлення своїх солдатів — Німеччина, Франція, Британія, Норвегія та Швеція. Формально все це відбувається на тлі запланованих данських навчань «Операція «Арктична витривалість». Проте насправді — це прямий сигнал Дональду Трампу, який у середу, 14 січня, закликав Данію «негайно забиратися» з острова.

Президент Франції Емманюель Макрон навіть скликав екстрене засідання ради оборони через напружену ситуацію навколо Гренландії, а також можливі подальші дії США щодо Ірану через насильницьке придушення протестів і вбивство сотень людей режимом аятол.

«Посягання на суверенітет європейської країни матиме негативні побічні наслідки. Ланцюгові реакції будуть безпрецедентними. Франція стежить за ситуацією з надзвичайною увагою та діятиме в повній солідарності з Данією та її суверенітетом», — зазначив Макрон.

Дані свіжого опитування Reuter/Ipsos свідчать, що лише 17% американців схвалюють бажання Трампа захопити Гренландію. Водночас, за опитуванням данської газети Berlingske ще від січня 2025 року, проти такої ідеї виступали 85% жителів Гренландії. Старший науковий співробітник Hudson Istitute Люк Коффі у своїй статті зазначає, що Трамп має рацію, наголошуючи на стратегічній важливості Гренландії для безпеки Америки. Однак, немає потреби брязкати зброєю — США можуть досягти всіх своїх цілей безпеки в Арктиці завдяки чинним угодам з Гренландією та Данією.

«Першим кроком має бути покращення транзитних та економічних зв’язків. Сьогодні менше 1% експорту з острова йде до США, й ще менше експорту США йде до Гренландії. Авіасполучення також обмежене. 2024 року сезонний маршрут з Ньюарка до Нуука став першим прямим рейсом за майже два десятиліття. США не треба володіти Гренландією, щоб використовувати її природні ресурси. Трамп може заохочувати американські компанії до партнерства з гренландським бізнесом для розвитку цих ресурсів, виведення їх на світові ринки та принесення користі обом сторонам», — вважає Люк Коффі.