Чим запам’ятався Папа Римський Франциск: головні вчинки та заяви про Україну

Папа Римський Франциск, який помер 21 квітня, перебував на посаді від 2013 року. Він запам’ятався багатьма новаторськими підходами, що змінили образ католицької церкви у XXI столітті. Українці пам’ятають Франциска значною мірою через його і підтримку, і суперечливі та навіть скандальні заяви про розв’язану Росією війну.

Чим відзначився Папа Римський Франциск за час свого понтифікату — читайте на ТСН.ua.

Серед ключових речей, які зробили понтифікат Франциска особливим, були скромність і новий стиль лідерства. Це був перший Папа, що взяв ім’я Франциск — на честь св. Франциска з Ассізі, покровителя бідних і природи. Він відмовився від папських апартаментів і жив у простій готельній резиденції. Носив звичайний білий одяг без коштовностей та звичайні черевики. Це створило образ «Папи народу» — скромного, доступного, людяного.

Франциск постійно говорив про необхідність допомагати бідним, мігрантам, безхатченкам. Він засуджував надмірне споживання, капіталізм без людяності, економіку, яка «вбиває» (цитата з його промови). Понтифік активно відвідував країни третього світу — Африка, Азія, Латинська Америка.

2013 року Папа Франциск закликав децентралізувати Католицьку церкву, позбавивши Ватикан частини влади. На це Франциск вказав у своєму Апостольському зверненні — його першій серйозній роботі після того як став понтифіком. Документ також пропонував поважати права мусульман-іммігрантів.

2014 року під час виступу в Папській академії наук Франциск офіційно визнав, що всі живі істоти на Землі еволюціонували, а сама планета та галактика з’явилися внаслідок «Великого вибуху», але на все це була воля Бога. Папа також заявляв, що був би щасливий охрестити прибульців і дозволив би їм зайти до церкви.

2015 року Франциск видав свою другу енцикліку Laudato si щодо зміни клімату, охорони довкілля та сталого розвитку. Це перший великий церковний документ, присвячений екологічній кризі та зміні клімату. Понтифік виступав за відповідальне ставлення до природи як до спільного дому людства.

У своїй книзі «Про небеса і про землю» Папа Франциск відніс Голодомор українського народу до трьох найбільших геноцидів минулого століття (разом із геноцидом вірмен та євреїв), вказавши, що українці постраждали через боротьбу за свободу.

2015 року на 70-ту річницю ядерного бомбардування Хіросіми та Нагасакі Франциск закликав заборонити ядерну зброю.

Папа активно розвивав міжрелігійний діалог: з мусульманами, юдеями, православними. До речі, Франциск був першим Папою, що зустрівся з Патріархом Московським (2016 року у Гавані).

Франциск виступав за включення, а не засудження: зокрема, у питаннях ставлення до ЛГБТ, розлучених вірян тощо. Так, 2013 року Папа заявив: «Якщо людина гомосексуальна і шукає Бога, і має добру волю, то хто я такий, щоб засуджувати її?» 2020 року Франциск висловився за створення законів про цивільні союзи для одностатевих пар, зазначивши, що «вони є дітьми Божими і мають право на сім’ю». А 2023 року понтифік розкритикував закони, що криміналізують гомосексуальність, назвавши їх «несправедливими», і закликав єпископів приймати ЛГБТ-людей з гідністю та повагою. Того ж року Папа дозволив священникам благословляти одностатеві пари, за умови, що це не є частиною офіційного церковного обряду шлюбу.

2019 року Папа Франциск ініціював зміну перекладу молитви «Отче наш». Хоча редагування торкнулося лише одного рядка, робота над його уточненням у Ватикані тривала понад 16 років. Замість «І не введи нас у спокусу» було ухвалено варіант «Не дай нам піддатися спокусі». Папа пояснив, що попереднє формулювання могло створювати хибне враження, нібито Бог може сприяти спокусі, тоді як насправді Він допомагає людині її подолати. Зміни стосувалися не самої молитви, а її точнішого перекладу з арамейської мови.

2021 року Франциск вперше в історії призначив жінку на керівну посаду в Синоді єпископів. Нею стала Наталі Бекварт із Франції, яка отримала статус заступниці секретаря архієрейського Синоду.

Позиція Папи Франциска щодо України

У червні 2015 року, коли в Україні вже тривала розв’язана Росією війна на Донбасі, Папа Франциск вручив президенту Росії Володимиру Путіну медальйон із зображенням ангела-миротворця. Таким вчинком понтифік продовжив політику свого попередника Пія XII щодо Беніто Муссоліні та Адольфа Гітлера.

У травні 2016 року Папа прийняв у себе депутата Держдуми Росії від КПРФ Павла Дорохіна, який на цю аудієнцію прийшов із медаллю «За повернення Криму». На прохання депутата Франциск почепив на себе «георгіївську стрічку». Щоправда, у Ватикані потім пояснювали, що понтифік не міг знати, що таке «георгіївська стрічка», адже за межами колишнього СРСР вона невідома.

У січні 2018 року під час зустрічі з українськими вірянами у Соборі Святої Софії в Римі Папа заявив, що щовечора молиться українською.

У лютому 2020 року Франциск провів аудієнцію для президента України Володимира Зеленського та першої леді Олени Зеленської. Тоді Папа назвав Зеленського «президентом миру».

Загалом Франциск неодноразово висловлював співчуття Україні через війну з Росією та закликав до мирного врегулювання шляхом діалогу. Щоправда, його формулювання викликали дискусії та критику в Україні. Папа був ініціатором численних благочинних акцій і зборів для українських біженців, особисто зустрічався з постраждалими від російської агресії.

Так, коли 2022 року почалась повномасштабна війна, Папа підтримав Україну. 25 лютого він свідомо порушив протокол і сам пішов до консульства Росії у Ватикані просити, щоб там передали керівництву благання припинити війну. Звісно, росіяни лише посміялися над проханням Святого отця.

На початку березня 2022 року Франциск відправив до України двох високопоставлених кардиналів із допомогою. Ця місія, яка передбачала кілька поїздок, вважалася дуже незвичайним кроком дипломатії Ватикану.

У квітні 2022 року Франциск засудив різанину в Бучі та підняв український прапор. Водночас того ж місяця під час традиційної Хресної ходи в Римі у Страсну п’ятницю Папа закликав українців і росіян до примирення.

У травні 2022 року Папа провів 40-хвилинну розмову з патріархом Московським Кирилом. Вона була спрямована на зупинення повномасштабного вторгнення до України, однак під час бесіди Кирил фактично виправдовував дії Кремля.

У серпні того ж року Франциск під час загальної аудієнції на День Незалежності України згадав у контексті війни загибель доньки одного з ідеологів «руського міра» Олександра Дугіна — Дарії Дугіної.

У листопаді 2022 року Папа заявив, що жорстокість російських військових в Україні непритаманна російському народові. Після цього очільник УГКЦ Блаженніший Святослав подарував Франциску фрагмент російської міни, яка у березні знищила фасад греко-католицької церкви в Київській області.

Того ж місяця Папа Франциск вкотре назвав російське вторгнення «конфліктом в Україні», заявивши, що «Ватикан готовий виступити посередником, щоб зупинити конфлікт в Україні».

У серпні 2023 року понтифік заявив перед учасниками Х Всеросійського дня католицької молоді в Санкт-Петербурзі: «Ніколи не забувайте про спадщину. Ви — нащадки великої Росії: великої Росії святих, правителів, великої Росії Петра І, Катерини ІІ, тієї імперії — великої, освіченої, великої культури та великої людяності. Ніколи не відмовляйтеся від цієї спадщини. Ви — нащадки великої Матінки Росії, крокуйте вперед з цим. І дякую вам — дякую за ваш спосіб бути, за ваш спосіб бути росіянами».

У вересні 2023 року Франциск заявив, що у війні в Україні зацікавлені не лише сторони конфлікту, але й торговці зброєю. Він підкреслив, що український народ страждає як мученик.

У лютому 2024 року Папа зазначив, що «сильніший той, хто має відвагу підняти білий прапор», маючи на увазі готовність до переговорів. Після цього у Ватикані взялися пояснювати, що понтифік не закликав до капітуляції України, а виступав за припинення вогню та поновлення переговорів.

У своєму різдвяному посланні у грудні 2024 року Франциск закликав до переговорів між Україною та Росією, підкреслюючи потребу в «сміливості, необхідній для відкриття дверей до переговорів».

У лютому 2025 року з нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення до України Папа назвав це «болючою і ганебною річницею для всього людства» та закликав до молитви за мир.

Нагадаємо, цього року Ватикан вшанував Великдень без Папи Франциска, який не зміг очолити службу через відновлення після пневмонії.