Дива фінської освіти: малюків із 9-місячного віку привчають до самостійності та свободи

Дива фінської освіти: малюків із 9-місячного віку привчають до самостійності та свободи

Українські освітяни поїхали знайомитися з досвідом скандинавських колег.

Українці намагаються розгадати загадки фінської системи освіти, котра народжує парадокс: менше вчитись, але більше знати. 30 освітян завдяки Інституту міжнародної академічної та наукової співпраці вирушили познайомитися ближче з навчальним процесом, який вважається найкращим у світі, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Невеличке місто Гуйттінен на заході Фінляндії. На десять тисяч населення там діє чотири великих дитячих садочки і ще кілька сімейних. Вони переважно розташовуються в приватних будинках. У всіх панує загальне правило: ніколи не примушувати дітей робити те, чого вони не хочуть. У садок приймають дітей із 9 місяців. "Якщо дитина не вміє їсти ще в 9 місяців, батьки приносять суміші. Нічого тут страшного немає, ми будемо годувати її з пляшечки, носити на руках. А для старших дітей це чудовий досвід: якщо в родини немає маленьких дітей, то тут вони бачитимуть, як ростуть малюки", - кажуть у дитсадку.

Свобода та самостійність: дива фінського дитячого садка

Свобода та самостійність: дива фінського дитячого садка

Виховательку там називають "домашньою мамою". Вона та її помічниці мають на меті не змусити дитину щось зробити – вдягти куртку перед прогулянкою чи сісти за обідній стіл – а стимулювати її добровільно прийняти правильне рішення. Тому дитині не наказують, а пропонують, аргументують і зацікавлюють. Водночас одягатися допомагають лише найменшим – так привчають до самостійності та відповідальності. 3-річна Елена сама застібає кофтинку, вдягає шкарпетки та зимовий комбінезон. Дітей ніхто не підганяє. "Ось, бачите, я маленьким показую, як одягатися. Усі решта мають самі - застібнутись і зашнурувати взуття. Це розвиток моторики. І кожен цей урок має пройти самостійно", - каже вихователь.

Це ще й і урок терплячості, бо якщо потрібно, то одного інші діти чекатимуть і 20 хвилин. Це вміння дуже потрібне в звичайному житті, вважають фіни. Наприклад, якщо батькам треба купити продукти в супермаркеті, діти не будуть верещати, а спокійно чекатимуть. Діти обов'язково на вулиці проводять близько 4 годин, бо нічого так добре не впливає на здоров'я, як свіже повітря. Прогулянок зазвичай кілька. Перебування надворі скасовується лише за температури -18 і нижчій, а також при сильному вітрі. У садочку є одяг на всі випадки життя, тож, наприклад, злива не завадить дітям піти на прогулянку – просто всі вдягнуть комбінезони.

У класичному великому, за мірками фінів, закладі на сімох-вісьмох дітей має бути один дорослий. Увесь простір облаштований так, аби дитина максимальну кількість навичок розвивала сама. Іграшки максимально практичні та наближені до дорослого життя. Дітей із 3-річного віку починають навчати приготуванню їжі: робити салати, тісто для печива тощо. Українські вчителі питають завідувачку, чи перевіряють садок чиновники, на кшталт районного управління освіти. Пані Улла навіть не може збагнути запитання – вихователі звітують хіба перед батьками. Українці приголомшені: кажуть, у Фінляндії живуть щасливі діти, в яких немає обмежень і зашореності від радянської системи, котра досі працює в нашій державі.

Садочки у Фінляндії платні, але фіксованої суми немає – муніципалітет оцінює статки родини і визначає платню. Максимальна – 290 євро, але якщо доходи родини скромні, то вона сплачуватиме менше. Для геть бідних родин садочок буде обходитися в 25 євро на місяць.

Садок – перша сходинка, яка готує маленьких фінів до школи. Однак заміть писання або читання, тут вважають важливішим навчити дитину вирішувати самостійно побутові проблеми. Але найголовнішою навичкою вважають вміння товаришувати – це те, що допоможе першачкам полюбити школу, вважають фіни.

Кореспондент ТСН Ірина Маркевич

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Виховання дітей
Наступна публікація