У Вітебську близько 30 людей зібралися вшанувати пам'ять Владислава Ковальова, страченого за теракт в метро Мінська.
У Вітебську, рідному місті одного з розстріляних "мінських терористів" Владислава Ковальова, вшанувати його пам'ять зібралися кілька десятків людей.
Ввечері 18 березня люди зібралися біля будинку, де жив Ковальов, на сходовій клітині поставили портрет юнака і запалили свічки.
Учасники акції пам'яті стали живим ланцюгом з другого до п'ятого поверху і вшанували пам'ять Владислава хвилиною мовчання. Кожен з присутніх підійшов до його матері Любові Ковальової і висловив слова підтримки і співчуття.
Читайте одкровення білоруського ката: "Страта - огидне видовище"
Тим часом біля під'їзду чергувала машина з тонованими стеклами, а район, де живуть Ковальови, патрулювали посилені наряди міліції. За деякими даними, правоохоронці затримали одного чоловіка, який ішов до квартири Ковальових з квітами.
17 березня стало відомо, що розстріляні обидва передбачуваних організатора вибуху в мінському метро - Дмитро Коновалов і Владислав Ковальов.
Мати Ковальова переконана, що її син не був винен. Вона подала скаргу до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі, однак смертний вирок, винесений Верховним судом Білорусі, був приведений у виконання ще до початку її розгляду – після того, як президент Олександр Лукашенко відмовив засудженим у помилуванні.
Зараз Любов Ковальова просить владу тільки про одне: повернути їй тіло сина. У Білорусі страчених ховають в безіменних могилах, не повідомляючи родичам місця поховання. "Щоб я могла на могилку прийти, квіти принести, вклонитися йому, синочкові моєму", - розповіла жінка.
Нагадаємо, теракт в метро Мінська стався 11 квітня 2011 року. Внаслідок вибуху на станції "Жовтнева" загинули 15 людей, більше 160 постраждали.
Вже буквально за добу білоруська міліція оголосила про розкриття теракту. За нього затримали двох 26-річних мешканців Вітебська Коновалова і Ковальова, які зізналися і в скоєнні інших терактів у Білорусі. Згодом суд визнав їх винними і засудив до найвищої міри покарання - розстрілу.
Утім, багато оглядачів і навіть родичі жертв вибуху вважають їхню провину недоведеною, вказуючи на значні "пробіли", які залишило слідство.