"Добровільна" данина Кремлю: Путін наказав бізнесу скинутися на продовження війни в Україні

Володимир Путін звернувся до найбагатших бізнесменів Росії з проханням внести «добровільні» пожертвування до державного бюджету. Такий крок зумовлений критичним фінансовим становищем країни на тлі тривалого вторгнення в Україну.

Про це повідомляє Financial Times із посиланням на три поінформовані джерела.

Звернення до олігархів стало першим випадком, коли Путін напряму вимагає у магнатів кошти для фінансування військових видатків. Попри спроби Кремля замаскувати це під ініціативу самого бізнесу, експерти зазначають, що відмова в таких умовах є практично неможливою.

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив факт обговорення цієї ідеї, хоча й спробував заперечити, що гроші підуть безпосередньо на війну.

«Один із учасників зустрічі справді сказав, що вважає за необхідне виділити державі певну дуже велику суму грошей. Це було рішення його сім’ї. Багато хто вважає своїм обов’язком вносити такий вклад, — цитує Пєскова „Інтерфакс“.

За даними джерел, про готовність віддати 100 мільярдів рублів уже заявив олігарх Сулейман Керимов. Також на «пропозицію» погодився металургійний магнат Олег Дерипаска.

Війна до «переможного кінця» та ситуація на Донбасі

Під час зустрічі з бізнес-елітою Путін чітко дав зрозуміти, що не має наміру зупиняти бойові дії. За словами джерел, диктатор заявив, що Росія продовжуватиме боротьбу, доки не захопить усі райони Донецької та Луганської областей.

Путін також виправдовував свої дії відмовою України виводити війська з Донбасу під час останніх раундів переговорів. Примітно, що російський лідер раніше розглядав варіант створення «демілітаризованої зони» або «спеціальної економічної зони» в регіоні, але відмовився від цієї ідеї після того, як Київ назвав капітуляцію неприйнятною.

Чому Росія опинилась у фінансовій прірві

Ситуація з російською економікою стає дедалі загрозливішою. Дефіцит бюджету за січень та лютий 2026 року вже перевищив 90% від прогнозованого показника на весь рік. Оборонні витрати Кремля зросли на 42% і сягнули астрономічних 13,1 трлн рублів.

Аби врятувати ситуацію, влада вдається до радикальних заходів:

• Підвищення ПДВ до 22% для малого та середнього бізнесу.

• Запровадження 10-відсоткового податку на надприбуток великих компаній.

• Розгляд можливості запровадження ще одного податку на надприбуток цього року у разі подальшого ослаблення рубля.

Тимчасове полегшення Кремль отримав через війну США та Ізраїлю проти Ірану, що призвело до стрибка нафтових доходів. Проте Путін попередив олігархів, щоб вони не розраховували на тривалість цього ефекту.

Президент лобістської групи РСПП Олександр Шохін зазначив, що диктатор очікує завершення конфлікту в Ірані через «три-чотири тижні», тому закликав бізнес використовувати нинішні прибутки для зміцнення власних балансів перед новими «внесками».

Чи загрожує Росії переворот - останні новини:

Нагадаємо, у Росії на тлі затяжної війни проти України та економічних труднощів фіксується поступове зниження рівня довіри до Володимира Путіна.

За даними соціологічних опитувань, частка громадян, які заявляють про довіру до російського лідера, знизилася, як і рівень схвалення його діяльності. Водночас зросла кількість тих, хто відкрито висловлює недовіру та незадоволення політикою Кремля.

Аналітики пов’язують такі тенденції з погіршенням економічної ситуації, зростанням податкового навантаження та високими витратами на війну. Додатковим чинником є втома суспільства від бойових дій, які тривають уже кілька років.

Окремі дослідження також свідчать про посилення запиту на мирні переговори, що відображає зміну настроїв серед населення країни-агресорки на тлі тривалої війни та соціально-економічного тиску.

Також, на тлі війни проти України та внутрішніх проблем у Росії періодично з’являються розмови про можливу дестабілізацію влади та навіть сценарії зміни керівництва. Останні збої в роботі інтернету в Москві, обмеження месенджерів і посилення контролю над інформаційним простором лише підживили ці припущення.

Аналітики зазначають, що закритість політичної системи РФ традиційно сприяє поширенню чуток у періоди кризи. Водночас одним із ключових чинників нестабільності називають війну проти України, яка вплинула як на стан російської армії, так і на довіру до керівництва.

Додаткову напругу створюють внутрішні проблеми, зокрема корупція в оборонному секторі та гучні арешти посадовців. Це, за оцінками експертів, підриває ефективність управління та посилює кризові настрої всередині системи.