Ексклюзивний репортаж ТСН.Тижня з Непалу, де після землетрусу нависає запах смерті

Ексклюзивний репортаж ТСН.Тижня з Непалу, де після землетрусу нависає запах смерті

У Непалі продовжують шукати людей під завалами / Фото: Reuters

Близько 100 українців ще залишаються у Непалі.

Близько 100 українців усе ще чекають евакуації з Непалу. Над країною, яку пошматував найсильніший за 80 років землетрус, нависає запах смерті. Кількість жертв уже перевищила сім тисяч і ще тисячі людей вважають зниклими безвісти.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

ООН закликала владу Непалу послабити митний контроль для вантажів іноземної допомоги. Бо вцілілий аеропорт з напливом літаків не справляється. А військовий ІЛ-76, який спорядили по українців, зламався і застряг в Індії.

Журналістка ТСН Ганна Бока - серед тих журналістів, які дісталися до столиці Непалу Катманду буквально на перекладних.

Близько 100 наших земляків усе ще чекають евакуації з Непалу

Близько 100 наших земляків усе ще чекають евакуації з Непалу

Число загиблих від землетрусу в Непалі сягнуло семи тисяч. Та з-під завалів витягують усе більше і більше тіл. Але дива стаються. 4-місячного хлопчика знайшли живим після землетрусу аж на четвертий день.

Так сильно трясло Непал уперше за останні 80 років. Десятки сіл буквально стерті з реальності. А тисячі будинків у столиці перетворилися на братські могили під безформними купами будівельного сміття.

Підземний удар заблокував і авіасполучення з цією важкодоступною Гімалайською країною. Більшість рятувальних літаків сідали в аеропорту сусідньої Індіі. Так сталося і з українським. Українські рятувальники залишаються в Індії, бо до Непалу рухатися не можна. Так само стоїть військовий літак із Канади. Він теж прилетів за своїми громадянами.

Поки військові літаки затримують, перші пасажирські рейси пускають. Ми вирушаємо одним із них. При посадці в Катманду бачимо, що летовище дійсно не справляється з авіапотоком. Навіть з розвантаженими медикаментами в аерпорту вже другий день стоїть команда з ООН.

Ми буквально на порозі аеропорту і вже одразу видно, який сильний землетрус тут був. А ще бачимо майже пустий термінал. Та прямо посеред нього кількох туристів, охочих полоскотати нерви.

Більшість непальців поспішають з-за кордону до рідних. Одразу везуть з собою валізки з ліками – побоюються епідемій.

Уже за паспортним контролем - майже всі у масках. Нас зупиняють і теж радять одягнути – дуже багато людей померло, тож уже відчутний запах.

Перші настрої пережитого одразу видно і в сусідньому терміналі на виліт - тиснява. Але вже без паніки. Багато країн розгорнули пункти збору своїх громадян просто на вході. На момент катастрофи в туристичному Непалі лише з Європи було до 10 тисяч громадян. Непальці теж намагаються покинути столицю.

Кому тікати нікуди, живуть під відкритим небом. Такі наметові містечка повсюди.

Водій таксі нас запевняє - найстрашніше минулося. Це відчуваємо уже, просуваючись глибше в місто.

Паніка, про яку всі так говорили, поки не надто відчутна.

Це вже за тиждень такий спокій, кажуть українці, які на собі витримали силу 8-бального струсу. Сергій та Яна Молчанови кажуть, що їм дуже пощастило, коли все сталося - були не в будівлі, а біля озера.

Центральними туристичними вулицями тиждень тому було не протиснутися. Іще не всюди відновили електромережі, більшість торгових яток зачинені. А головне - ще не скоро відновлять одну із головних мек туристів - Дурбар сквер.

Трощі тисячолітніх архітектурних пам'яток нині розбирають військові. Перлини людської цивілізації втрачені назавжди. Довкола сумно за цим спостерігають люди.

Кипить робота і в наметових шпиталях. Японські медики змогли розгорнути його вже на третій день після землетрусу. Але досі щохвилини приймають нових пацієнтів. Операцію маленькому хлопчику роблять майже при вході. Хоча волонтери кажуть, що потік трохи зменшився. А люди вже поступово приходять до тями і думають, що робити далі.

Місцевий житель Бімалкасі каже, головне, що всі рідні живі й уже планує відбудовувати дім. Він, як і тисячі, живе на стадіоні. Але передусім тому, що ледь помітні землетруси тривають, а більшість і далі бояться ночувати в будинках. Тут багато перекошених та просілих будівель - вони ризикують щомиті впасти, наче карткові. Тож їх попідпирали, хто як зумів.

У Непалі зараз відносно спокійно. Аде навіть якщо не поновляться землетруси, існує інша небезпека - епідемія. Адже під завалами досі лишаються тіла.

Знайомимося з командою ізраїльських пошуковців. Кажуть, дійсно ще шукають живих. Адже навіть за тиждень після землетрусу вони змогли відшукати дитину. Хлопчика накрив своїм тілом батько.

Дивом оминули і землетрус, і лавину й п'ятеро українських туристів. У небезпечну мить вони були на Евересті. Обидві стихії, кажуть, їх просто обійшли. Далі вони п'ять днів пішки добиралися до українського консульства в Непалі. В останні три, кажуть, аж бігли - бо чули, що за українцями відправили літак. І дуже хотіли встигнути. Але виявилося, що літак уже в Делі зламався, і тепер його самого треба визволяти з Індії. Тож вони і ще понад 30 українців ночували в гостях у почесного консула України в Непалі. Кіран Вайдья з дружиною вже тиждень, як накривають сніданки. Господиня нарізає папаю і каже, що гостей багато, але не скаржиться.

Утім, рятувальна операція українців затягнулася. Інші країни продемонстрували нам недосяжний приклад оперативності та скоординованості. Тож більше 30 туристів уже вилетіли відновленими регулярними рейсами. Могли й більше, але почувши про рятувальний літак, здали квитки. Тож близько сотні українських туристів ще чекають на виліт. Потужних землетрусів у Непалі поки не прогнозують. Прогнозувати їх, кажуть сейсмологи, справа невдячна.

І це ще не всі випробування долі. Повернення з Непалу наших громадян знову відкладається. Там закрили для важких літаків свій єдиний міжнародний аеропорт. Причина - такі борти сильно пошкоджують злітну смугу. Малі та середні літаки при цьому надалі можуть користуватися летовищем.

За планом, український важкий Іл-76 якраз сьогодні мав прибути до столиці Непалу. Щоб викрутитися, наш екіпаж, за інформацією "Української правди", вигадав, як зменшити тоннажність. Літак заправлять лиш наполовину, зменшивши вагу на 40 тонн і так виконають умови непальців. Злітають у Катманду по людей і дозаправляться на зворотньому шляху в Делі. Тим більше, що зранку таки вдалося отримати необхідну для ремонту нашого літака деталь. Щоправда, індійських митників довелося умовляти вісім годин, аби вони поквапилися оформити необхідні документи. Громадян України, які ще чекають на евакуацію, не зважаючи на затримки, попросили бути напоготові.

Повʼязані теми:

Наступна публікація