Голови більшості країн світу наголошували на необхідному реформуванні Організації.
Сотні поліцейських, розчищені вулиці та дорогезні кортежі - а вже за парканом масові протести й вимоги кардинальних змін в світовому правопорядку. На Генеральній асамблеї ООН – здавалося б, протиріччя в усьому.
Мільярди людей за стінами велетенського сірого хмарочосу з осторогою стежать за тим, що відбувається у зеленій мармуровій залі, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень. Там збираються лідери сотень країн й кожне вимовлене слово з трибуни може або розірватися ядерною бомбою, або ж утихомирити політичні буревії.
Серед перших з нетерпінням чекають виступу американського очільника Дональда Трампа. Та він запізнюється. Слово доводиться передавати еквадорцю. Тим часом у супроводі першої леді, як завжди насупленої й зосередженої на чомусь невловимому, Трамп таки з’являється. Й перші слова – похвала самому собі.
"За менш ніж два роки моя адміністрація зробила значно більше аніж будь-яка інша за усю історію нашої країни. Америка… така справжня. Не очікував від вас такої реакції. Та все ок", - починає Трамп свій виступ.
Іронічного сміху глава Білого Дому воліє не помічати. Й продовжує хизуватися вдалими перемовинами з Північною Кореєю, сирійського очільника Башара Асада застерігає від використання хімічної зброї, й погрожує Ірану через його ядерне озброєння. Та от за понад півгодинної промови – жодного слова про Україну. Лише мимохідь – про Росію. Й далеко не в контексті кремлівської агресії.
"Ми вдячні таким європейським країнам, як Польща. Яка очолила будівництво Балтійського трубопроводу, аби країни більше не залежали від Росії у питанні задоволення енергетичних потреб. Якщо Німеччина негайно не змінить курсу, то стане повністю залежною від російської енергії", - підкреслює Трамп.
Сповна про російську загрозу доводиться вже говорити українському очільнику та британській прем’єрці.
"Ми бачимо, що трапляється коли природній патріотизм, який є наріжним каменем здорового суспільства, переростає в агресивним націоналізм, експлуатуючи страх та невизначеність, аби просувати войовничу конфронтацію за кордоном. Ми бачимо це, коли такі держави як Росія, грубо порушують міжнародні закони, захоплюючи суверенні території та застосовуючи хімічну зброю на вулицях Британії", - заявила Тереза Мей.
Порошенко ж закликає нарешті змінити Раду безпеки ООН, адже саме через вето Росії досі не вдається зупинити чимало війн. Та головне, саме Росія блокує вже готову резолюцію про введення на Донбас миротворчої місії блакитних шоломів. І теоретично, Генеральна асамблея ООН, де збираються всі країни світу, могла б змінити правила гри у своєму головному органі влади.
"ООН не повинна мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її Статутом та принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето", - зазначав Порошенко.
Та найцікавіше, схоже, вже відбувається у кулуарах Генасамблеї. Порошенку вдалося зустрітися із Дональдом Трампом. Про що говорили, та й чи говорили - невідомо. Усе, що поки є, це світлина - президенти й перші леді України та США - майже в однакових костюмах, червоних краватках та чорних сукнях. Збіг у смаках? Чи усе ж м’який підсвідомий натяк на єдність позицій?
Хто побоявся приїхати на Генасамблею ООН – то це очільник Кремля. Замість себе Путін прислав головного російського дипломата Сергія Лаврова. Та от сказати тому було нічого, хіба лише вкотре виправдовуватися, в усьому винуватити Захід та недоречно жартувати. Чого варта лише його репліка про туалет.
Справа у тім, що під час Генасамблеї російські ЗМІ активно просували повідомлення, що начебто Порошенко в коридорі зустрівся з групою російських журналістів й обізвав їх фейками, відмовившись відповідати на їхні запитання. А потім начебто поспішаючи від них подалі, переплутав двері та зайшов до переговорної кімнати російської делегації. Лавров нічого іншого не знайшов, як прокоментувати "мабуть, з туалетом сплутав". Й тут соцмережі просто вибухнули.
Та брудну політику на Генасамблеї ООН таки вдалося бодай трохи розбавити душевним, щирим та світлим. Вперше в історії у засіданні взяло участь немовля. Дитині навіть видали спеціальну перепустку для допуску в ООН. Із собою її привезла прем’єрка Нової Зеландії Джасінда Ардерн. Вона не так давно народила і досі годує свою донечку грудьми. Тож дівчинка з материнським молоком вбирає принципи ООН. Але не факт, що дочекається їхнього виконання.
Мар’яна Зінковська