Холодне місто для теплих стосунків: як Росія і США домовлялися у Гельсінках

Столиця Фінляндії вже вчетверте прийматиме надважливий російсько-американський саміт.

У понеділок, 16 липня, у столиці Фінляндії Гельсінкі відбудеться довгоочікуваний саміт лідерів двох світових держав-суперниць – Росії та США. 45-й президент США Дональд Трамп за півтора року неодноразово виявляв бажання провести повноцінну зустріч із російським президентом Володимиром Путіним – до того він задовольнявся лише короткими переговорами в рамках самітів різних міжнародних організацій. Однак цього разу Трамп досяг свого – він таки зустрінеться з Путіним сам-на-сам, без будь-яких радників та жодних обмежень у часі.

Для проведення саміту було обрано столицю Фінляндії – країну, яка намагається втримати баланс у стосунках між Заходом та Росією, від якої, свого часу і виборювала незалежність та двічі у справжніх війнах її захищала. Фінляндія є членом ЄС, однак до військового блоку НАТО приєднуватись на поспішає.

Для кожного з лідерів поїздка до країни-суперниці автоматично наперед визначала б його вразливий стан та певні поступки в бік іншого. Тому місцем проведення спільного саміту повинна була бути обрана нейтральна територія. Організувати зустріч Путіна з Трампом пропонували Відень та Брюссель, однак врешті-решт вона відбудеться у Гельсінкі – холодному місті, де, зазвичай, кресне крига між США та СРСР та її правонаступницею Росією.

Майже кінець "холодної війни"

У 1975 році у Гельсінкі відбулась одна із найважливіших конференції для повоєнної Європи – Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Результатом цієї наради стали всесвітньо відомі Гельсінські угоди: закріплення територіальних підсумків Другої світової війни, мирне вирішення суперечок, узгодження основних прав і свобод людини.

Ці угоди підписали 35 країн, і серед них був найзапекліший ворог капіталістичних країн Заходу – Радянський союз разом зі своїми сателітами. Під час конференції відбулася зустріч між тодішнім президентом США Джеральдом Фордом та генсеком Леонідом Брежнєвим. Саме це і посприяло згоді СРСР на підписання цього документу. Однак у США після повернення президента критикували за те, що фактично легітимізував вплив Радянського союзу на країни східної Європи.

Є ще одна цікава деталь тієї зустрічі, про яку розповідав американський політолог Ян Лодал. У 2017 році він оприлюднив невеличку стенограму переговорів Форда та Брежнєва на балконі в присутності лише одного радянського перекладача. Лодал в 1970-х роках був членом Ради з національної безпеки США та входив до складу делегації своєї країни на цій Гельсінський нараді. Він згадує, що під час саміту він побачив як Брежнєв дістав пігулку із власної кишені, випив її, а обгортку поклав у попільницю. Лодал вирішив після засідання спробувати дістати цю обгортку, щоб США з’ясували, які саме пігулки приймає генсек СРСР та змогли оцінити його стан здоров’я.

Однак до цієї попільниці потрапило ще дещо – певний лист, який Брежнєву приніс його перекладач і який генсек розірвав на шматки. Лодал таки зміг, проходячи повз, скинути ці шматки собі в кишеню і вже в готелі зібрати їх докупи. У документі виявилась стенограма приватної розмови Брежнєва з Фордом, у якій лідер СРСР відкрито запропонував зробити все можливе для перемоги американського президента на виборах – фактично втручання у них.

"Хочу вам довірливо і абсолютно відверто сказати, що ми в радянському керівництві прихильники вашого обрання президентом на новий термін і будемо зі свого боку робити все можливе, щоб так було", - передає стенограма слова Брежнєва.

Форд не сприйняв цю пропозицію всерйоз та ввічливо подякував генсеку за підтримку в рамках дипломатичного етикету. Вибори наступного року він програв.

Форд, Брежнєв
state.gov
Джеральд Форд та Леонід Брежнєв на зустрічі в Гельсінкі

Ця зустріч лідерів обох країн стала поштовхом до кінця "холодної війни", адже сторони домовились почати скорочення озброєння. Після повернення президент США вніс в Сенат проект договору про обмеження стратегічних озброєнь, почав налагоджувати економічну співпрацю із СРСР. Але подібна розрядка в стосунках тривала недовго – у 1979 році Радянський Союз вводить війська в Афганістан, що спричиняє ще більшу ворожнечу між США та СРСР та чергову активну фазу "холодної війни".

Налагодження зовнішньополітичної підтримки

У 1990 році в Гельсінкі відбувається зустріч між 41-м президентом США Джорджем Бушем-старшим та генсеком ЦК КПРС Михайлом Горбачовим. Зустріч була ініційована саме американською стороною і основною його метою була підтримка СРСР збройного втручання Штатів до Іраку за часів Саддама Хуссейна, який 2 серпня захопив сусідній Кувейт. Горбачов підтримував курс на зближення стосунків Радянського союзу та США, зважаючи на те, що сам СРСР впевнено крокував до свого розпаду. Хоча формально генсек Горбачов за результатами зустрічі виступив за дипломатичне вирішення конфлікту, фактично більшість експертів погоджуються, що СРСР дав згоду на військове вторгнення США до Іраку.

Буш-старший, Горбачов
Getty Images
Джорд Буш-старший та Михайло Горбачов на саміті

Дозвіл на розширення НАТО в обмін на запрошення до G7

Вже у своєму нинішньому образі Росія проводила спільний саміт із США в Гельсінкі у 1997 році. Зустріч президентів Бориса Єльцина та Білла Клінтона дала початок перемовинам щодо нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-ІІІ), який підписали аж у 2010 році.

Більшість експертів вважають, що переможцем з цього саміту вийшов саме американський президент – він фактично домігся дозволу Росії на приєднання до НАТО країн колишнього соціалістичного блоку. І вже у 1999 році до Альянсу приєднуються Чехія, Угорщина та Польща, а у 2004 – Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія.

Що цікаво, в обмін на цей дозвіл Клінтон запросив Росію приєднатись до організації "Великої сімки", яка згодом і стала "вісімкою".

Клінтон, Єльцин, саміт
Getty Images
Білл Клінтон та Борис Єльцин на саміті

У 2014 році Росію з G7 вигнали через анексію Криму та збройну агресію на Сході України. Однак через чотири роки президент США знову їде на зустріч з російським лідером із запрошенням до "Великої сімки", про що Трамп вже неодноразово заявляв. Цікавим тепер лишається те, що саме стане розмінною монетою у російсько-американських стосунках. А їх є лише дві – Сирія та Україна.

ВідеоДо зустрічі із Путіним Трампу підготували спеціальні настанови

У Вашингтоні американському президенту перед візитом до Європи та зустріччю з Путіним підготували спеціальні поради. Розробником президентських настанов є аналітичний центр Heritage Foundation - його вважають близьким до Адміністрації США. У пам'ятці роз'яснюється позиція США стосовно НАТО, України та Росії, зокрема зазначається: "Росія - це агресор, а Україна - жертва", "Крим - це Україна" та "Путіну не можна вірити". 

До зустрічі із Путіним Трампу підготували спеціальні настанови

 

Залиште свій коментар

Вибір редакції