Ціни на житло у Польщі / © Unsplash
"Грошей в нас немає": українка відверто розповіла про життя в Польщі та озвучила ціни
Українка з Маріуполя, яка живе у Польщі, відверто розповіла про труднощі з купівлею житла. За її словами, ціни на квартири зросли настільки, що навіть стабільний дохід не гарантує власного помешкання.
Українські біженці охоче діляться власними історіями у нових країнах у соцмережах. Хтось розповідає про переваги і недоліки життя в країнах Європи, хтось показує ціни, а хтось ділиться своїми історіями життя. Українка, яка живе у Польщі, поділилася неприємним фактом про життя у Польщі.
Про це вона розповіла в Instagram.
Ціни на житло у Польщі: українка про недоступну розкіш
Українка з Маріуполя, яку звати Валерія Виноградова, поділилася, що нерухомість у Польщі, зокрема, у Кракові, коштує космічних цін. Аби дозволити собі бодай якесь пристойне житло, доведеться працювати дуже багато років.
Своє майно дівчина втратила в окупованому росіянами Маріуполі.
«Я була дуже наївна років шість тому, коли ми тільки переїхали в Польщу. Я думала: „О, зараз трохи напряжемося, за кілька років назбираємо на перший внесок і візьмемо іпотеку“. У 20-му році в іпотеку можна було взяти ну тисяч за 700-800 гарну класну квартиру у Кракові. Трикімнатну», — ділиться дівчина.
Та інфляція після коронавірусу, повномасштабна війна в Україні та ще одна інфляція зробили квартири у Польщі майже недоступними. Нині за ці самі 700–800 тисяч злотих ще потрібно добряче пошукати хоч якесь житло.
«Коротше, грошей у нас немає. І навряд чи вони з’являться. Протягом останнього року я мирюся з перспективою, що власне житло я, якщо і куплю, то колись, коли діти вже виростуть», — ділиться Валерія.
Валерія вирішила підтримати тих українців, які теж втратили все і тепер не можуть назбирати коштів на власне житло.
«І це відео для вас, щоб, якщо у вас теж немає грошей, ви розуміли, що ви не одні такі. Бо здається, що всі навколо щось купують і у всіх гроші є, окрім мене».
Валерія розповіла, що у її родини немає можливості продати щось в Україні, аби вистачило хоча б на перший внесок, адже все майно було втрачене в Маріуполі.
У коментарях українці поділилися і своїми історіями. Зокрема, про те, що навіть працюючи вдвох, неможливо назбирати на житло в Європі.
«Блін, весь час думала, що ви можете собі дозволити купити квартиру в іпотеку і от купите, бо ж ви блогерська сімʼя, а блогери добре заробляють, можуть собі дозволити».
«Наче і не надто бідні. Чоловік працює в ІТ і заробляє стільки, що ми могли б і під час війни (в перші роки) купити двокімнатну квартиру собі в Києві за якихось 3–5 років чи трикімнатну квартиру десь окрім Києва і Львова. Тепер ми в Європі, і ми люксусні бомжі. Без надії на майбутнє».
Українці за кордоном розповіли про життя в інших країнах — останні новини:
Нагадаємо, українські харчові звички часто відрізняються від європейських, через що асортимент іноземних супермаркетів може неабияк дивувати. Українська біженка та блогерка Людмила Русіна поділилася в TikTok своїми спостереженнями про незвичні напої, які популярні серед жителів Німеччини, але здаються дивними для українців.
Зокрема, німці купують у магазинах пакетовані соки з капусти, буряка та ревеню, а в аптеках з лікувальною метою продають навіть сік із цибулі. Серед популярних прохолодних напоїв виділяються «шпезі» (суміш коли й апельсинового лимонаду) та «апфельшорле», що на смак нагадує український «Живчик».
Для українських біженців за кордоном найбільшою проблемою залишається пошук житла. Харків’янка Ельвіра, яка попросила притулку в Нідерландах, розповіла про свій непростий шлях до орендованого будинку після 3,5 року проживання разом із партнером у крихітній кімнаті табору для біженців.
Самостійні пошуки житла тривали цілий рік через постійні відмови орендодавців, а довгоочікуваний переїзд супроводжувався сильним психологічним стресом. Жінка зізнається, що залишати звичне табірне середовище та брати на себе повну відповідальність було страшно, проте бажання змінити життя виявилося сильнішим за страх невідомості.
Зараз пара вже три місяці мешкає у власному будинку і головною перевагою називає свободу від суворих табірних правил, звітів перед адміністрацією та черг до пральні.