Ядерний щит Європи: ЄС готує "План Б" через ненадійність США та загрозу з РФ

Короткочасне припинення обміну розвідданими між США та Україною у березні 2025 року стало «холодним душем» для європейських столиць. Цей збій, який призвів до болісних втрат на фронті, змусив союзників усвідомити: Вашингтон більше не є беззаперечним гарантом безпеки. Тепер Європа вперше від часів Холодної війни серйозно обговорює створення власного потенціалу ядерного стримування.

Про це пише Bloomberg.

Згідно з даними джерел, затримка в передачі даних призвела до ускладнень на фронті для українських сил. Це посилило побоювання європейських лідерів, що США можуть обмежити свою участь у захисті континенту.

Наразі безпека Європи значною мірою залежить від так званої «ядерної парасольки» США та гарантій у межах НАТО. Однак зростання напруженості у відносинах та потенційна зміна політичного курсу у Вашингтоні змушують ЄС розробляти альтернативні сценарії захисту від російської загрози.

Основою для потенційного європейського ядерного щита можуть стати арсенали двох держав.

Велика Британія — її ядерні сили інтегровані в структуру НАТО, проте залежать від американських технологій (зокрема, ракет-носіїв).

Франція володіє повністю автономним циклом виробництва ядерної зброї та ухвалення рішень.

Очікується, що найближчим часом президент Франції Еммануель Макрон виступить із промовою, в якій окреслить своє бачення ролі французького ядерного потенціалу в загальноєвропейській системі безпеки.

Які є ризики

Експерти зазначають, що створення повноцінної заміни американському захисту пов’язане з низкою складнощів. Адже утримання та розвиток ядерного арсеналу вимагає значних коштів. Наразі Лондон і Париж витрачають на це близько 12 мільярдів доларів щорічно.

Політична воля також залишається відкритим питання, чи готові ядерні держави Європи застосувати свою зброю для захисту союзників, ризикуючи отримати удар у відповідь по власній території.

«Уявіть ситуацію вторгнення. Франція має засоби для завдання шкоди агресору, але удар у відповідь буде неминучим. Готовність Парижа до такого сценарію залишається предметом дискусій», — зазначає Павло Подвіг, старший науковий співробітник Інституту ООН з дослідження проблем роззброєння.

Обговорення питань ядерного стримування відбуваються на рівні військових відомств та урядів. Очікується, що ця тема стане однією з ключових на майбутній Мюнхенській конференції з безпеки.

За оцінками аналітиків, сумарний арсенал Франції та Британії становить близько 400 розгорнутих боєголовок. Для порівняння, США мають близько 1670. Попри кількісну різницю, європейський потенціал вважається достатнім для завдання неприйнятних втрат потенційному супротивнику, що є основою доктрини стримування.

Нагадаємо, в березні 2025 року у США призупинили всю військову допомогу Україні та передавання розвідувальних даних. У Вашингтоні тоді назвали це рішення «тимчасовою паузою», однак воно спричинило значний резонанс як в Україні, так і серед міжнародних партнерів.

Спікер Палати представників США Майк Джонсон заявляв, що замороження допомоги не порушувало принципу розподілу влади і належало до повноважень президента як головнокомандувача. У Білому домі наголошували, що підтримку могли відновити за певних умов.

Британське видання Daily Mail повідомляло, що США також заборонили Великій Британії передавати Україні американські розвідувальні дані. Згодом директор ЦРУ Джон Реткліфф підтвердив призупинення обміну розвідінформацією та постачання зброї, пов’язавши це з подіями навколо зустрічі в Овальному кабінеті.

Експерти тоді зазначали, що певний час українські сили могли утримувати ситуацію за рахунок наявних ресурсів і альтернативної допомоги з Європи. Водночас чим довше тривала пауза, тим відчутнішими ставали її наслідки для фронту.