"Інкорпорація зла". Як посварилися Білорусь з Росією і чим це загрожує Мінську

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Росія докладає зусиль на збереження впливу на Білорусь.

В останні два тижні розгорнулися неабиякі пристрасті між керівництвом Білорусі та Російської Федерації. Перший публічний конфлікт стався тиждень тому – президенти двох країн Олександр Лукашенко і Володимир Путін під час Євразійського економічного форуму влаштували, що нехарактерно для них обох, публічну суперечку щодо цін на газ. Після обговорення розбіжностей у закритому режимі Лукашенко зізнався, що справа дійшла до вибачень один перед одним.

Наступний епізод стався протягом останніх двох днів. До Бреста 13 грудня приїхав прем'єр Росії Дмитро Медведєв, де відкрито говорив, що Росія наполягає на створенні Союзної держави і виступив з конкретними пропозиціями щодо поглибленої інтеграції Білорусі. Йшлося про створення єдиного емісійного центру, єдиної митної служби, суду, впровадження єдиної валюти – російського рубля. Лукашенко на закиди Москви не стримувався у висловлюваннях, називаючи дії РФ "спробою інкорпорувати Білорусь".

ТСН.uа з'ясовував, коли почалася криза у відносинах двох "братніх народів" і які передумови існують за рішеннями кожної зі сторін.

Змови і конспірологія

В останні місяці в колах російських опозиційних сил все частіше стверджують, що вся сучасна політика Кремля спрямована на те, щоб вирішити питання того, як Путіну залишитися при владі після 2024 року (до того часу завершиться його другий термін на посаді президента). Озвучуються три можливих сценарії, які можуть допомогти досягти цієї мети:

Скасування обмеження двох термінів поспіль. Він передбачає проведення виборів, але за їх результат влада не сильно турбується: сильних суперників Путіна відсічуть ще до початку передвиборчої кампанії, а відсутність конкуренції і можливість коригування голосування призведуть до прогнозованого результату.

Трансформація форми державного правління на парламентську республіку. Президентом у цьому випадку стає третя особа – "обкладинка країни", – а керує урядом глава партії, що перемогла на виборах (з 2003 року більшу частину голосів набирає "Єдина Росія", очільником якої є чинний президент РФ).

Союзна держава Росії та Білорусі. У цьому разі Путін після 2024 року може залишитися при владі ще на щонайменше 10-12 років.

"Наразі Медведєв поки хоче єдиний суд, митницю і валюту. Далі вони захочуть парламент, він вже є формально, але далі – більше: єдиний президент", - стверджує в коментарі білоруський опозиціонер Микола Статкевич.

Але поки все вищезазначене не більше, ніж чутки і припущення. Реальність така, що Росія насамперед намагається зберегти сферу впливу в цій країні, зокрема через вже традиційні для себе способи: шантаж і погрози. Але чи насправді Лукашенко опинився у пастці?

Загальні цифри

Статкевич насамперед вказує на розмір російської підтримки, який оприлюднено у звіті Міжнародного валютного фонду за 2016 рік. Там дійсно фігурують такі цифри (хоч Лукашенко і всіляко їх відкидає): МВФ оцінив загальну підтримку білоруської економіки з боку Росії в $106 млрд тільки за період 2005-2015 років (у середньому - $9,7 млрд в рік).

До 90% економічної підтримки Білорусі з боку Росії в розумінні МВФ припадає на приховані субсидії з постачання газу, нафти і нафтопродуктів.

Лукашенко замість реформ зберігав у країні колгосп.
білоруський опозиціонер Микола Статкевич


"Замість того, щоб використовувати ці гроші для економічних реформ, для побудови самодостатньої держави, пан Лукашенко зберігав колгосп. По суті, Росія профінансувала відсутність реформ, а нині виставила рахунок, вимагає поглибленої інтеграції – тобто підписаного 19 років тому договору Про Союзну державу", - говорить Статкевич.

На його думку, білоруська економіка не переживе підвищення цін на нафту до рівня світових. "Вони ввели свій податковий маневр, і це призводить до того, що наша економіка звалиться. Вони кажуть таким чином: "здавай країну, ми ж її вже оплатили". Вихід тут один: потрібно проводити економічні реформи і отримувати якісь кредити від Заходу", - стверджує опозиціонер.

Податковий маневр

"Податковий маневр" в російській нафтовій галузі полягає в поступовому обнуленні експортного мита на нафту і нафтопродукти до 2024 року і паралельне підвищення податку на видобуток корисних копалин на величину зниженого мита. Постачання російської нафти в Білорусь зараз йдуть без мита за внутрішніми цінами, які суттєво відрізняються від світової ціни – в середньому нижче на 25%.

За даними Білстату за січень-червень поточного року Білорусь імпортувала з РФ сировину за ціною 377 доларів за тонну (50,4 долара за барель). За той самий період середня ціна нафти марки Urals на світовому ринку була 68,83 долара за барель.

У кінцевому підсумку "податковий маневр" зробить нафту дорожчою для Білорусі в 2019 році, а разом з цим підкорегуються і "братні стосунки" з РФ разом із валютним курсом.

Лукашенко неодноразово намагався врегулювати ситуацію з цим додатковим джерелом наповнення держбюджету, проте в Росії спершу відмовилися приймати білоруську делегацію для обговорення компенсації за "податковий маневр", після цього була заява Медведєва, що це питання можна обговорювати тільки разом із створенням Союзної держави.

Крім того, як вже згадувалося, пік розбіжностей досяг критичної точки з газового питання, коли Лукашенко зажадав від Путіна зниження ціни на газ, тому що умови постачання газу його країні "гірші, ніж у Німеччині, хоча Росія для Білорусі - головний економічний партнер, і взагалі ми разом воювали проти Німеччини". Путін своєю чергою заявив, що якби не було у Білорусі жодних переваг, то ціна на газ була б не 129 доларів, а 200 - як у інших споживачів, зокрема, тієї ж Німеччини.

Лукашенко і Путін
Reuters

Кульмінація загострення

Втім, терпець у лідера республіки урвався: Лукашенко озвучив абсолютно безпрецедентні речі, які від нього ніхто не очікував почути, запідозривши Москву "у спробах інкорпорувати Білорусь в РФ".

"Я розумію ці натяки: отримаєте нафту, але давайте руйнуйте країну і вступайте до складу Росії. Я завжди ставлю запитання: такі речі заради чого робляться? Ви подумали про наслідки? Як на це подивляться в нашій і вашій країні і міжнародне співтовариство? Не миттям, так катанням інкорпорують країну до складу іншої країни", - озвучив свої побоювання Лукашенко.

Ця заява стала реакцією на пропозицію Медведєва "посилити інтеграцію" Білорусі в РФ "...з одночасним підвищенням взаємозалежності економік і можливістю надання допомоги і підтримки під час союзного будівництва, вирішення різних питань, які стосуються інтеграції...".

Втім Кремль відкинув тему компенсації Білорусі у зв'язку з російським "податковим маневром", в результаті чого Білорусь втрачає чималі доходи до свого бюджету.

ВідеоЛукашенко заявив, що Росія намагається приєднати до себе Білорусь

Побоюваннями Олександр Лукашенко поділився під час прес-конференції для російських журналістів. Каже, він розуміє натяки про руйнування країни та вступ до складу Росії в обмін на пальне. Однак суверенітет не віддасть ніколи. А також він обурюється розмовами про те, що Москва нібито годує Мінськ.

Лукашенко заявив, що Росія намагається приєднати до себе Білорусь

Можна тільки здогадуватися, наскільки сьогоднішні відкриття Лукашенка вплинуть на загальний перебіг подальших двосторонніх переговорів і чи візьме їх Кремль занадто близько до серця. Але поки заплановану на 25 грудня зустріч Лукашенка з Путіним ніхто не скасував.

Що кажуть економісти

Експерт і аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич стверджує, що поточні обставини варто більшою мірою розглядати через призму спроб Росії зберегти контроль і вплив над Білоруссю, особливо з урахуванням того, що остання надзвичайно сильно залежить від російського ринку як місця збуту своєї продукції.

З іншого боку, Білорусь вже років 8 намагається залучити третю силу, щоб врівноважити вплив Росії. "Таким розглядається український ринок (це пояснює, чому Білорусь не перейшла на бік Росії у 2014 році), і активно залучає до своєї території Китай: це і технопарк "Великий камінь", і залучення інвестицій, співробітництво в галузі військово-промислового комплексу. Такі процеси дійсно обмежують вплив РФ навіть на білоруську економіку", - каже експерт.

"Станом на 2013 рік понад 87% кредитного портфеля Білорусі припадали на російський Мінфін або ж на Євразійський банк розвитку (ключову роль в якому теж відіграє РФ). Якщо подивитися навіть на січень 2017, фактично за 3 роки частка російських кредитів впала до 45-47%. Таким чином, за три роки Білорусь рефінансувала кредитний портфель, суттєво зменшивши частку Російської Федерації", - наводить приклад Тишкевич.

Разом з тим, Росія сама погодилася будувати атомну станцію, яка мала бути запущена наприкінці 2019 року, давши на це кредит.

"Білорусь отримує надмірну генерацію електроенергії, при тому, що більша частина генерувальних потужностей білоруських станцій працюють на російському газі. Якщо з'являється зайва енергія від АЕС, зрозуміло, що будуть виробляти менше електроенергії ті станції, які працюють за рахунок імпортної сировини – мова про газові електростанції. Цілком логічно, Білорусь за рахунок цього буде заощаджувати на російському газі", - пояснює експерт.

ВідеоПрезидентські перемовини: про що домовилися Порошенко та Лукашенко у Гомелі

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. Чи справедлива така формула для зовнішньої політики, днями з'ясовували між собою Петро Порошенко і Олександр Лукашенко. Один - формальний ворог Володимира Путіна. Інший - формальний друг. Що ж відбулося насправді на саміті в Гомелі, неподалік від державного кордону, дивіться у сюжеті. 

Президентські перемовини: про що домовилися Порошенко та Лукашенко у Гомелі

Що стосується згаданого вище "податкового маневру", яким Росія намагається позбавити Білорусь економії на російських експортних митах за нафту, яку вона отримує як сировину для своїх виробництв, виходить таке: різниця, за якою Білорусь купує нафту і реекспортує за світовими цінами, дає близько 70 доларів зиску з кожної тонни.

"Це максимальна сума, реальна цифра трохи менша. Перекачування білоруською нафтотранспортною системою, воно для російських компаній дешевше, ніж перекачування структурами "Транснафти" північним і південним коридорами. Якщо просто брати різницю без урахування "податкового маневру", між світовими цінами і закупівельною ціною білоруського бюджету ця різниця не перевищує 1,5 млрд доларів на рік. При цьому від року в рік вона зменшується. Якщо за оцінками МВФ сумарне або пряме субсидування засобом пільгових цін на енергоносії в окремі роки сягало 12-18% ВВП, нині це - не більше 5%", - зазначає Тишкевич.

Він додає, білоруська економіка починає прямувати в більшу залежність від Китаю, з одного боку, і відходить з виняткової ролі РФ, як загальної держави, від якої вона залежить, з іншого. Ці процеси поширюються і, з урахуванням реструктуризації білоруського зовнішнього боргу, і з урахуванням того, що Китай пропонує Білорусі взяти участь у випуску так званих панда-бондів – це боргові зобов'язання в юанях.

Дефолт Білорусі поки не загрожує.
аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич

"Кредитний рейтинг Білорусі для Китаю, згідно з китайським рейтинговим компаніям, 3А-, рівень високий. Відповідно це будуть дешеві і довгі гроші, щоправда, в обмеженій кількості – не більше 800 млн доларів, проте це компенсує "податковий маневр", у всякому разі він не буде впливати на графік виплат за зовнішніми боргами. Так, зменшиться темп зростання економіки, але такої речі як дефолт – не буде", - стверджує експерт.

Він також відзначає важливий факт, на сьогодні відкрита кредитна лінія з Китаєм на створення інноваційних підприємств у розмірі 15 млрд доларів - сума безпрецедентна.

Важливо розуміти, що, ймовірно, в пріоритеті у РФ наразі – отримання контролю над ключовими галузями білоруської економіки, щоб прихід Китаю до Мінська при цьому не зачинив двері для РФ. Позначається і нарощування контактів Білорусі з країнами Європейського Союзу. Росія намагається хоча б наявні у неї важелі використовувати для того, щоб Білорусь почала рухатися по шляху зближення. У Мінську своєю чергою розуміють небезпеку такого кроку.

Залиште свій коментар

Вибір редакції