Іран розглядає можливість ударів по Європі — Financial Times

Іран розглядає можливість ударів по американських військових об’єктах у Європі, якщо президент США Дональд Трамп вирішить розширити війну. У Тегерані, за даними джерел, уже оцінюють потенційні цілі та варіанти подальшої ескалації.

Про це пише Financial Times з посиланням на два джерела, близькі до іранського режиму.

За їхніми словами, іранські військові розглядали можливість атак на американські об’єкти у країнах Південно-Східної Європи. Серед них згадується Болгарія, яка минулого місяця дозволила використовувати авіабазу Безмер для дозаправлення американських літаків.

До потенційних цілей також може належати Кіпр. У березні безпілотник уже атакував британську авіабазу Акротирі на острові.

Окремо іранські сили, за даними джерел, розглядали можливість ударів по підводних волоконно-оптичних кабелях у Ормузькій протоці у разі нового загострення.

У Тегерані дедалі більше готуються до нової війни

Як зазначає FT, серед представників іранського режиму дедалі більше поширюється думка, що питання відновлення масштабної війни стоїть не в площині «чи станеться це», а «коли».

Переговори щодо відновлення роботи Ормузької протоки зайшли у глухий кут. Водночас верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї призначив прихильників жорсткої лінії на ключові посади у силових структурах та армії.

Трамп у вівторок заявив, що жодних переговорів чи обговорень із Тегераном наразі немає і вони не заплановані.

Представники Корпусу вартових Ісламської революції та інші іранські військові вже попереджали, що у разі нового повномасштабного конфлікту Тегеран може вийти за межі попередньої стратегії ударів по американських базах, енергетичних об’єктах та іншій інфраструктурі на Близькому Сході.

Минулого місяця КВІР також погрожував Великій Британії через використання США британських військових баз, заявивши, що будь-який об’єкт, який використовуватиметься для ударів по Ірану, вважатиметься законною ціллю.

Чи може Іран реально вдарити по Європі

Науковий співробітник Royal United Services Institute Сідхарт Каушал назвав загрозу для Європи «реальною, але обмеженою».

За його словами, Іран може застосувати балістичні ракети середньої дальності проти американських об’єктів у Південній та Південно-Східній Європі, зокрема ракети сімейства «Шахаб». Однак на великих дистанціях їхня ефективність та точність можуть знижуватися.

Джерела FT наголошують, що масштаби відповіді Ірану залежатимуть від дій Вашингтона.

Один зі співрозмовників видання заявив, що Тегеран готує план подальшого розширення конфлікту на випадок, якщо Трамп реалізує попередні погрози атакувати іранську інфраструктуру.

Інше джерело заявило, що у разі нової агресії з боку США Іран нібито не встановлюватиме «жодних обмежень» для відповіді.

«Якщо США зайдуть надто далеко, Іран захищатиметься будь-якою ціною, вийде за межі регіону і завдасть удару також по Європі», — сказав співрозмовник FT.

Іран уже демонстрував далекобійні можливості

Після початку війни США та Ізраїлю в лютому Вашингтон звинувачував Тегеран у спробах ударів ракетами по спільній американо-британській базі Дієго-Гарсія в Індійському океані, приблизно за 4000 км від Ірану. Жодна з ракет тоді не досягла цілі.

У березні Туреччина заявила, що системи ППО НАТО перехопили кілька балістичних ракет, запущених з Ірану. Того ж місяця британську авіабазу Акротирі на Кіпрі атакував безпілотник. Західні посадовці тоді припускали, що він міг бути іранського походження, але запущений регіональними проксі-силами.

Також джерела FT назвали удар минулого місяця по американській базі в Йорданії, внаслідок якого загинули троє американських військових, найточнішою далекобійною атакою Ірану.

За словами одного зі співрозмовників видання, цей удар був також сигналом для Європи.

Ескалація залежить від Вашингтона

Меморандум про взаєморозуміння між США та Іраном, укладений у червні, зірвався минулого місяця після атак Тегерана на судна у протоці. Обидві сторони звинуватили одна одну у порушенні домовленостей, після чого поновилися взаємні удари та американська блокада іранських портів.

Дипломатичні зусилля поки не дали результату, а перспектива ширшої угоди щодо завершення війни залишається невизначеною.

Експерти зазначають, що для Ірану прямі удари по Європі залишаються складним сценарієм через проблеми з дальністю та точністю ракет. Тому більш ефективним шляхом можуть залишатися атаки через союзні угруповання — шиїтські формування в Іраку, «Хезболлу» в Лівані або хуситів у Ємені.

Водночас усередині іранського режиму посилюються позиції прихильників жорсткої лінії, які вважають, що США не можна довіряти і що Тегеран має завдати Вашингтону більшої шкоди, аби змусити його виконувати майбутні домовленості.

Нагадаємо, Трамп заявив, що після завершення війни з Іраном має намір оголосити Ормузьку протоку територією Сполучених Штатів. В Ірані категорично відкинули такі претензії та заявили, що протока залишатиметься закритою, доки Вашингтон не виконає умови Тегерана.