"Колективний суїцид" Ради Європи. Як західні ЗМІ відреагували на повернення росіян до ПАРЄ

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

ПАРЄ за будь-яких умов загрожують проблеми фінансування та зростання національного екстремізму.

У ніч проти 25 червня Парламентська асамблея Ради Європи підтримала резолюцію, за якою Росія "повертається" до ПАРЄ. "За" проголосували 118 представників держав-членів Асамблеї, 62 – "проти", 10 – утримались.

ВВС News Україна зібрало реакцію західних ЗМІ на це рішення.

"Очікуваний" результат

Французька газета Le Monde назвала рішення ПАРЄ "цілком очікуваним". Водночас голосування "сколихнуло" організацію, вважають там. Так, у залі, де зазвичай дискусії відбуваються спокійно й анонімно, дебати про повернення Росії тривали понад дев'ять годин серед роз'єднаних за поглядами політичних груп.

На думку видання, на результат вплинуло припинення фінансування Ради Росією, а також ризик її повного виходу зі страсбурзької організації – це позбавило б російських громадян доступу до Європейського суду з прав людини.

"Тут ми не говоримо про геополітику, адже цінності, які ми захищаємо, — це права людини", - цитує газета французького міністра Амелі де Моншалена.

"Тут не йдеться про дебати за чи проти Росії", - сказала бельгійка Петра де Сутер. - Санкції не були ефективними".

Видання пише, що "партизанський спротив" з боку України, Британії та Східної Європи лише відтягнув остаточне рішення, а "гнів українських представників також не допоміг".

"Колективний суїцид"

У статті в Le Monde французький історик Антуан Аржаковський пише, що Рада Європи готується до "колективного суїциду", а також зрікається своїх принципів.

"Європа потурає Росії, не засвоївши уроки 1938 року", - пише автор, натякаючи на ситуацію перед Другою світовою війною.

Аржаковський вважає, що якби Франція, яка нині головує у Раді Європи, була вірна своїм принципам, вона закликала б усіх 46 членів організації збільшити свій внесок у її бюджет.

"Ленін мав рацію. За якусь короткострокову вигоду західні капіталісти готові продати навіть мотузку, на якій їх повісять", - підсумовує автор.

Занепад Ради Європи

Рада Європи, заснована для захисту прав людини, може бути пригнічена політичною боротьбою, так пишуть у Financial Times.

Там вважають, що боротьба всередині організації ймовірно продовжиться, яким би не було голосування щодо повернення Росії, адже ПАРЄ загрожують проблеми фінансування та зростання національного екстремізму.

Так, на 70-й річниці організації у травні президент Фінляндії Саулі Ніністе попередив, що Рада Європи нині "проходить через свою найбільшу політичну, економічну та інституційну кризу".

За словами автора, Рада довго працювала у порівняній непомітності, несумісній з важливістю організації – її вплив поширюється на 820 мільйонів людей, а Європейський суд з прав людини стримує уряди авторитарних та демократичних країн.

Свідченням проблем у Раді є, наприклад, реакція ЄСПЛ на позови турецьких громадян після спроби державного перевороту 2016 року, під час якого влада арештувала десятки тисяч людей, пише газета.

Тоді суд виніс вирок лише у чотирьох із понад 36 тисяч таких позовів, наполягаючи, що громадянам варто шукати допомоги в "ефективній" судовій системі Туреччини, перш ніж звертатися до ЄСПЛ.

"Приклад Туреччини сягає корінням боротьби за майбутнє Ради та суду. Якщо вони почнуть розпадатися, мільйони людей від Іберії до Сибіру ризикують втратити серйозний засіб обмеження державної влади", - пише видання.

Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи вночі проти 25 червня підтримала резолюцію, яка змінює санкційний механізм. У цьому ж документі запрошують Росію повернутися до роботи у ПАРЄ без обмежень права голосу. 118 делегатів проголосували за, 62 - проти, ще 10 утрималися. Перед цим ПАРЄ відхилила понад 200 поправок, які підготувала українська делегація задля блокування повернення російської делегації до цієї організації.

У ПАРЄ проголосували за зняття обмежень щодо делегації РФ, які були запроваджені у квітні 2014 року. Рішення про повернення до ПАРЄ дозволить Росії провести до асамблеї щонайменше чотирьох санкційних депутатів. Вони зможуть обійти обмеження, запроваджені проти них в ЄС через агресію Росії на сході України.

Наразі відомо, що Міністерство закордонних справ України відкликало посла з Ради Європи для консультацій. За словами очільника МЗС, рішення про повернення Росії було формально ухвалене ще до президентських виборів в Україні, а тому у цьому не варто звинувачувати чинного президента Володимира Зеленського або колишнього – Петра Порошенка. Крім того, українська делегація припиняє свою участь у літній сесії. Виняток - заперечування повноважень російської делегації. Рішення про повноваження і подальшу участь буде ухвалювати парламент.

ВідеоУкраїнські депутати призупиняють участь у сесії ПАРЄ

Так делегація відреагувала на рішення Асамблеї повернути Росію. Під стінами Ради Європи сьогодні зранку зібралась маніфестація проти повернення Росії до ПАРЄ. Учасники акції тримають в руках прапори України та Грузії і закликають негайно скасувати учорашнє рішення.  

Українські депутати призупиняють участь у сесії ПАРЄ

Залиште свій коментар

Вибір редакції