Наразі новообраний президент Штатів визначився щодо кандидатур на дві посади.
Пристрасті навколо новообраного президента США Дональда Трампа досі не вщухають. І зараз увага світу прикута до його кадрової політики.
Журналісти іноземних видань, зокрема The New York Times, посилаючись на різні джерела з команди та оточення Трампа, називають чимало імен ймовірних нових високопосадовців США. ТСН.ua проаналізував, хто може обійняти ключові посади в одній з найбільш впливових держав світу.
Принаймні щодо двох посад Трамп вже визначився. Головою адміністрації Білого дому стане Рейнс Прібус, чинний голова Національного комітету Республіканської партії, який залишався вірним прихильником і радником кампанії Трампа навіть тоді, коли частина республіканців почала виступати проти кандидатури мільярдера.
Прібус надав Трампу важливий доступ до ресурсів партії і місцевим операціям із стимулювання участі в голосуванні. Під час своєї промови після виборів Трамп навіть надав Прібусу можливість виступити з трибуни.
Ще одне призначення - головний стратег і старший радник президента Стівен Беннон, який до цього був виконавчим директором президентської кампанії Трампа. Як пишуть американські ЗМІ, багато хто засудив це призначення, оскільки Беннон висловлював расистські погляди.
62-річний Беннон - бізнесмен і колишній морський офіцер. Має ступінь магістра з національної безпеки та ділового адміністрування. Має багате резюме. Після військової служби працював інвестиційним банкіром, продюсером у Голлівуді. Допомагав адаптувати книгу "Готівка Клінтонів" для зйомок фільму. Працював радником губернатора Аляски Сари Пейлін, яка ледь не стала віце-президентом США під час виборів у 2008 році. Зараз Беннон є виконавчим директором медіа-ресурсу The Breitbart News, веде шоу на радіо.
Складніші справи з посадою державного секретаря, очільника Державного департаменту, зовнішньополітичного відомства США. Кандидатура на пост держсекретаря призначається президентом і затверджується Сенатом. Тож тут Трампу доведеться обирати вдумливо.
Згідно з даними ЗМІ, на неї є шестеро претендентів. Серед них 67-річний дипломат Джон Болтон, відомий своїми консервативними поглядами на зовнішню політику. Він є прихильником жорсткої лінії по відношенню до країн так званої "осі зла": Північної Кореї, Ірану та Куби, а також стосовно до Росії і її союзників.
Болтон більше року займав посаду представника США в ООН, при цьому не приховуючи свого скептицизму щодо Організації. Зокрема, одного разу він заявив: "Немає такого поняття, як ООН. Є тільки міжнародне співтовариство, яке може очолювати лише єдина в світі наддержава, якою є Сполучені Штати".
Боб Коркер, сенатор від Теннессі та член Республіканської партії також має шанси стати держсекретарем. Йому 63 роки і він мультимільйонер. Свої статки заробив, коли був власником будівельної компанії. Компанію Коркер успішно продав і подався у політику. Балотувався у Сенат США, проте невдало. Після поразки на виборах губернатор Тенніссі призначив його займатися фінансами штату. Також Коркер один термін пропрацював мером міста Чаттануґа. На наступних виборах у сенат йому вдалося отримати перемогу.
Наступний претендент на посаду держсекретаря 73-річний Ньютон Гінгріч, колишній спікер Палати представників.
Гінгріч має ступінь доктора філософії. Спроби побудувати політичну кар'єру розпочав ще у 1970-х роках, працюючи викладачем історії і географії. Тоді Гінгріч декілька разів балотувався до Палати представників США, однак був обраний лише у листопаді 1978 року. Пізніше кілька років був лідером парламентської меншості.
Саме завдяки Гінгрічу, Республіканська партія добилася значних успіхів на виборах 1994 року, коли уперше за 40 років республіканці отримали більшість у Палаті представників. За цей внесок Гінгріч отримав став "Людиною року" за версією журналу Time.
Через скандали, які постійно вирували навколо його особистості, Гінгріч під тиском своїх колег пішов у відставку. Тим не менш він продовжував активне політичне життя та працював політичним консультантом. У 2012 році добивався номінації на кандидата у президенти США, проте тоді республіканці віддали перевагу Мітту Ромні.
Лідер серед претендентів на посаду держсекретаря - Рудольф Джуліані, 72-річний юрист, колишній мер Нью-Йорка, колишній прокурор, підприємець та політик від Республіканської партії США.
Джуліані став відомим під час роботи прокурором, коли він успішно розслідував декілька гучних справ пов'язаних з діяльністю організованих злочинних угруповань у США.
Мером Нью-Йорка він обирався двічі. Під час його каденції Нью-Йорк був проголошений найбезпечнішим містом серед десяти найбільших міст США. Проявив рішучіть та організаторські здібності під час терактів 11 вересня 2001 року. Тоді журнал Time проголосив його "Людиною року".
Ймовірно, що на посаді держсекретаря Джуліні зробить боротьбу з ісламським тероризмом центральним фокусом зовнішньої політики Штатів.
В лютому 2007 року Руді Джуліані подав свою кандидатуру на номінацію від Республіканської партії на посаду президента США, але потім відмовився на користь іншого претендента.
Після завершення державної роботи Джуліані зайнявся приватною юридичною практикою. Зараз ЗМІ пишуть, що ділові зв'язки з іноземними компаніями та іншими державами (зокрема з Катаром), які має фірма Джуліані, можуть призвести до конфлікту інтересів у разі його призначення на високу державну посаду.
Наступний кандидат на посаду держсекретаря - Залмай Халілзад, 65-річний дипломат, посол в Афганістані та в Іраку. Уродженець Афганістану, прийняв американське громадянство вже у зрілому віці. Халілзад став першим мусульманином, який зробив настільки успішну кар'єру на дипломатичній службі США.
Халілзад працював у держепі США як спеціальний радник з політичних питань, пізніше обіймав посаду помічника заступника міністра оборони, деякий час працював у приватному секторі як політичний аналітик. Пізніше став радником міністра оборони, був призначений спеціальним помічником президента США і директором у Раді нацбезпеки по Південно-Західній Азії, Близькому Сходу і Північній Африці.
Перебуваючи на посаді представника США в ООН, Халілзад закликав Радбез засудити військовий напад Росії на Грузію у 2008 році.
Наразі Халілзад є президентом міжнародної консалтингової компанії Khalilzad Associates, яка надає консультації у сфері політики та торгівлі.
Останнім серед кандидатів на посаду держсекретаря називають Стенлі МакКрістала, 62-річного генерала у відставці. У минулому - командувача силами США в Афганістані.
Другою особою після держсекретаря, яка представляє Штати у світі, є постійний представник США в ООН.
На зміну Саманті Пауер, відомій своїм протистоянням з російським колегою Віталієм Чуркіним через агресію РФ в Україні, може прийти один з двох кандидатів. Перша - 48-річна сенатор від республіканців Келлі Ейотт.
Ейотт має ступінь бакалавра політології та диплом юриста. Працювала юристом і прокурором у Нью-Гемпширі, перш ніж стати генеральним прокурором штату. Під час виборів у Сенат обійшла демократа завдяки, зокрема, значній підтримці відомих республіканців - Сари Пейлін і Джона Маккейна.
До речі, ЗМІ пишуть, що її кандидатура розглядалася також і на посаду міністра оборони.
Конкурентом Келлі називають Річарда Грінеля - колишнього дипломата. Він працював речником постпреда США в ООН, прес-секретарем Мітта Ромні під час кампанії на виборах президента у 2012 році. Грінель став першим відкритим геєм на подібній посаді у республіканського кандидата. Йому довелося піти у відставку через соціальний тиск з боку консерваторів.
На посаду міністра оборони претендують п'ятеро кандидатів:
- Том Коттон, сенатор з Арканзасу, офіцер армії США, брав участь у боях в Іраку й Афганістані;
- Стівен Хедлі, радник з національної безпеки в адміністрації Джорджа Буша;
- Дункан Хантер, представник з Каліфорнії і морський офіцер запасу, який служив в Іраку і Афганістані;
- Джон Кіл, колишній сенатор від штату Арізона;
- Джефф Сесії, сенатор від штату Алабама.
На посаду директора ЦРУ та директора національної розвідки претендують:
- Рональд Берджесс молодший, колишній директор Агентства військової розвідки й армії, генерал-лейтенант у відставці;
- Пітер Хоекстра, колишній голова комітету з розвідки Палати;
- Френсіс Таунсенд, колишній радник внутрішньої безпеки в адміністрації Джорджа Буша.
На посаду міністра фінансів претендують:
- Томас Фаундер, голова компанії з нерухомості Colony Capital, інвестор;
- Джеб Хенсарлінг, представник з Техасу і голова комітету з фінансів Палати представників;
- Стівен Мнучін, колишній глава інвестиційної компанії Goldman Sachs, відповідав за фінанси під час виборчої кампанії Трампа;
- Тімоті Поленті, колишній губернатор Міннесоти.
Щодо генерального прокурора, то Трамп має невеликий вибір. Ним може стати колишній мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані або сенатор з Алабами Джефф Сешнс.
Така ж ситуація із міністром торгівлі. На цю посаду претендують два бізнесмени: Ден ДiMiккo, колишній директор компанії з виробництва сталі Nucor Corporation, та Льюїс М. Ейзенберг, засновник компанії Granite Capital International Group.
На посаду міністра внутрішніх справ є кілька претендентів:
- Ян Брюер, колишній губернатор Арізони;
- Роберт Грейді, партнер у фірмі Gryphon Investors;
- Гарольд Хем, головний виконавчий директор нафтогазової компанії Continental Resources;
- Форрест Лукас, президент компанії з виробництва мастильних матеріалів для авто Lucas Oil Products;
- Сара Пейлін, колишній губернатор Аляски.
На посаду міністра сільського господарства претендують:
- Сем Броунбек, губернатор Канзасу;
- Чак Коннер, головний виконавчий директор Національної ради фермерських кооперативів;
- Сід Міллер, комісар Техасу з сільського господарства;
- Сонні Пердью, екс-губернатор Джорджії.
Кандидати на посаду міністра охорони здоров'я і соціальних служб:
- Майк Хакабі, колишній губернатор Арканзасу;
- Боббі Джиндал, колишній губернатор та голова Департаменту охорони здоров'я Луїзіани;
- Рік Скотт, губернатор Флориди.
Міністром енергетики мають шанси стати:
- Джеймс Коннотон, Головний виконавчий директор компанії Nautilus Data Technologies, яка створює плаваючі дата-центри, і колишній радника з питань екології президента Джорджа Буша;
- Роберт Грейді, партнер у фірмі Gryphon Investors
- Гарольд Хем, головний виконавчий директор нафтогазової компанії Continental Resources.
Міністром внутрішньої безпеки може стати один з кандидатів:
- Джо Aрпайо, шериф графства Марікопа, штат Арізона;
- Девід Кларк молодший, шериф округу Мілуокі;
- Рудольф Джуліані, колишній мер Нью-Йорка;
- Майкл Маккол, представник з Техасу і голова комітету внутрішньої безпеки;
- Джефф Сешн, сенатор від штату Алабама, який є відомим противником імміграції.
На посаду міністра праці відомий лише один кандидат - Вікторія Липник, комісар Комітету Палати представників з питань освіти та зайнятості. Міністром освіти має шанси стати Вільямсон Еверс, експерт з питань освіти Інституту Гувера. Міністром у справах ветеранів - Джефф Міллер, колишній голова комітету у справах ветеранів.
Місце радника з національної безпеки пророкують генералу у відставці Майку Фліну. 57-річний військовий є одним з небагатьох експертів з національної безпеки, які рішуче виступити на підтримку Трампа під час кампанії. Протягом 2012-2014 рів Флін очолював військову розвідку, але йому довелося залишити посаду через зіткнення з персоналом та представниками адміністрації.
Також курсують чутки про те, що одну з високих посад Трамп віддасть своєму зятю Джареду Кушнеру, чоловікові Іванки Трамп.
Одні ЗМІ пророкують молодому бізнесмену і власнику таблоїду The New York Observer посаду радника або спеціального посланця. Проте інші - не підтверджують цю інформацію. Згідно з законом, президенти США не мають права призначати на посади своїх родичів. Водночас законодавство не забороняє Кушнеру працювати позаштатним радником президента.
Примітно, що Кушнер - ортодоксальний єврей, який веде свій рід з Білорусі. Оскільки ортодоксальним євреям заборонено брати в дружини жінок іншої віри, Іванка прийняла іудейства ще до весілля. Тож Кушнер називає тестя, який зміг прийняти брак його дочки, не інакше як толерантною людиною.