Країна ЄС "закручує гайки": до чого готуватися українським біженцям
Невідворотні зміни для українців у Німеччині: уряд посилює вимоги до одержувачів допомоги та запроваджує жорсткіші санкції за ігнорування зустрічей у Jobcenter.
Українські біженці / © ТСН
У Німеччині готується масштабна реформа соціальної допомоги. Від 1 липня року замість Bürgergeld впроваджують систему Grundsicherung, яка вимагає від біженців активнішого працевлаштування та суворішого дотримання правил Jobcenter (центрів працевлаштування).
Про це пише relocate.to.
Нові правила торкнуться не лише громадян Німеччини, а й українців, які отримують виплати через Jobcenter. Водночас довкола допомоги українським біженцям готується ще одна важлива законодавча зміна: тих, хто прибув до країни після 1 квітня 2025 року, уряд планує перевести до системи підтримки для шукачів притулку.
Йдеться про дві різні реформи, які важливо не плутати. Перша вже затверджена й набуде чинності влітку. Друга ж станом на кінець червня все ще перебуває на етапі законодавчого розгляду, тому її фінальні умови та дата запуску можуть зазнати змін.
Нова базова допомога в Німеччині Grundsicherung
Уряд Німеччини пояснює зміни прагненням повернути соціальній системі принцип «підтримувати й вимагати». Ті, хто дійсно потребує державної підтримки, і надалі її отримуватимуть. Водночас від працездатних отримувачів очікують активнішої участі у пошуку роботи, виконання домовленостей із Jobcenter та відвідування призначених зустрічей.
Основний акцент робитиметься на якнайшвидшому працевлаштуванні. Якщо раніше людина могла тривалий час проходити навчання чи перекваліфікацію до виходу на ринок праці, то тепер Jobcenter частіше орієнтуватиметься на швидкий пошук доступної роботи.
Це не означає, що мовні курси, професійне навчання чи процедура підтвердження кваліфікації зникнуть. Проте отримувачам допомоги доведеться більш аргументовано доводити, що обрана програма справді покращує їхні перспективи стабільного працевлаштування.
Для українців, які вже зареєстровані в Jobcenter, це означає посилений контроль за виконанням індивідуального плану інтеграції, розглядом запропонованих вакансій та дотриманням погоджених із консультантом кроків.
Покарання за пропущені зустрічі у Jobcenter стануть жорсткішими
Одним із найвідчутніших елементів реформи буде посилення санкцій. Jobcenter отримає більше можливостей оперативно скорочувати виплати тим, хто без поважних причин ігнорує зустрічі, відмовляється від співпраці або не виконує погоджені вимоги.
Особливо серйозні наслідки передбачені для тих, хто систематично порушує правила. Якщо одержувач неодноразово ігноруватиме виклики Jobcenter, відмовлятиметься від відповідної роботи або повністю припинить контакти з установою, розмір допомоги можуть суттєво зменшити.
Водночас санкції не застосовуватимуть автоматично, якщо людина мала поважну причину. Хвороба, госпіталізація, догляд за дитиною чи інші вагомі обставини можуть бути враховані, але їх необхідно підтвердити документально.
Тому будь-які повідомлення від Jobcenter важливо не залишати без реакції. Якщо з’явитися у визначений час неможливо, краще завчасно повідомити про це до установи та зберегти медичну довідку, електронний лист або інший документ, що це підтверджує.
Німеччина посилить контроль за житлом і майном отримувачів допомоги
Ще одна частина реформи стосується витрат на оренду житла. Упродовж першого року отримання допомоги й надалі діятиме спеціальний перехідний період, однак покривати оренду будь-якої вартості держава більше не планує.
Максимальну суму компенсації за житло хочуть обмежити рівнем, який не перевищує більш ніж у півтора раза встановлену норму для конкретного міста чи району. Якщо вартість квартири значно вища, Jobcenter зможе вимагати зменшення витрат: домовитися про нижчу орендну плату, знайти дешевше житло або самостійно оплачувати різницю.
Також посилюється контроль за доходами та майном одержувачів допомоги. Відомства отримають ширші можливості для виявлення прихованих доходів, незадекларованої роботи чи активів, про які людина не повідомила.
Водночас офіційне працевлаштування саме по собі не означає втрату права на державну підтримку. Якщо сукупного доходу сім’ї недостатньо для покриття основних витрат, Jobcenter і надалі може компенсувати різницю. Проблеми виникають тоді, коли дохід приховується або не повідомляється про зміни у фінансовому становищі.
Допомога в Німеччині – чи зменшатися виплати
Сама реформа не передбачає автоматичного зменшення базової ставки лише через зміну назви Bürgergeld на Grundsicherung. Основні нововведення стосуються не стільки розміру виплат, скільки правил їхнього отримання, контролю з боку Jobcenter, компенсації за житло та санкцій у разі порушень.
Як і раніше, розмір допомоги залежатиме від віку людини, складу родини, наявних доходів і житлових умов.
Однак реальна сума, яку отримуватиме конкретна сім’я, може стати меншою через застосування санкцій, перегляд витрат на оренду або врахування доходів, які раніше не були офіційно задекларовані.
Законопроєкт щодо українців, прибулих до Німеччини після квітня 2025 року
Паралельно уряд Німеччини просуває ще одну законодавчу зміну. Українців, які в’їхали до країни після 1 квітня 2025 року та потребують фінансової підтримки, пропонують перевести із системи базових виплат до допомоги за Законом про підтримку шукачів притулку — Asylbewerberleistungsgesetz.
Якщо закон ухвалять у нинішній редакції, саме дата в’їзду стане визначальним критерієм.
Українці, які прибули раніше, залишаться у системі Jobcenter та отримуватимуть виплати за новими правилами Grundsicherung. Натомість ті, хто приїхав після визначеної дати, у разі потреби отримуватимуть допомогу через Sozialamt відповідно до правил AsylbLG.
Це принципова відмінність, адже стандартні виплати за AsylbLG зазвичай нижчі, ніж базова допомога для шукачів роботи. Крім того, змінюється й відповідальний орган: замість Jobcenter питанням займатиметься місцевий Sozialamt.
Втім, говорити про це як про остаточно ухвалене рішення поки що передчасно. На відміну від реформи Bürgergeld, законодавчий процес щодо українських біженців станом на кінець червня ще триває.
Тим, хто прибув до Німеччини на межі березня та квітня 2025 року, варто зберегти всі документи, які можуть підтвердити точну дату в’їзду. Це можуть бути штамп у паспорті, квитки, перша реєстрація в країні, довідка про звернення щодо тимчасового захисту або раннє листування з міграційною службою чи Jobcenter.
Самого українського паспорта недостатньо, якщо в ньому відсутній прикордонний штамп. Якщо людина в’їжджала через іншу країну Шенгенської зони, німецькі органи також можуть не мати точної інформації про дату фактичного прибуття до Німеччини.
Якщо документи були втрачені, їх варто заздалегідь спробувати відновити, звернувшись до міграційної служби, муніципалітету або установи, де відбувалася перша реєстрація.
Як реформа позначиться на українських сім’ях?
Для сімей головною зміною стане жорсткіший контроль за виконанням зобов’язань перед Jobcenter. Наявність дітей не звільняє батьків від участі у зустрічах, мовних курсах чи програмах працевлаштування. Водночас мають враховуватися вік дитини, доступність дитсадка та реальні можливості організувати догляд.
Якщо один із батьків не може з’явитися до Jobcenter через хворобу дитини, про це потрібно заздалегідь повідомити консультанту та надати відповідне підтвердження.
Навіть після виходу на роботу родина може зберегти право на інші форми державної підтримки. Залежно від рівня доходу це може бути житлова допомога Wohngeld, доплата на дитину Kinderzuschlag або компенсація витрат на освіту й дозвілля в межах пакета Bildung und Teilhabe.
Однак перехід від Jobcenter до цих виплат не відбувається автоматично. Для кожного виду допомоги потрібно подавати окрему заяву, а право на неї визначається залежно від доходів і конкретної ситуації родини.
Що українцям у Німеччині варто зробити до липня?
Передусім варто уважно перевірити всі листи та електронні повідомлення від Jobcenter. Зміна правил не скасовує чинні рішення одразу, але відомство може запросити додаткові документи, оновити план працевлаштування або призначити нову зустріч.
Також рекомендується:
зберігати всі підтвердження проходження курсів і подання заявок на роботу;
своєчасно повідомляти до Jobcenter про працевлаштування, зміну зарплати, переїзд або зміни у складі родини;
не укладати новий дорогий договір оренди без попереднього погодження з установою;
фіксувати причини пропущених зустрічей документально;
перевірити, чи має родина право після працевлаштування перейти на Wohngeld і Kinderzuschlag;
тим, хто прибув навесні 2025 року, підготувати документи, які підтверджують точну дату в’їзду.
Якщо рішення Jobcenter здається помилковим, його можна оскаржити. У більшості випадків строк подання заперечення становить один місяць від моменту отримання офіційного рішення, однак точний термін завжди варто перевіряти безпосередньо в документі.
Соціальна допомога в Німеччині залишиться, але правила стають суворішими
Реформа не означає, що від 1 липня українців масово позбавлять підтримки, адже люди, які не можуть забезпечити себе самостійно та відповідають установленим критеріям, і надалі матимуть право на допомогу.
Однак держава дедалі чіткіше прив’язує соціальні виплати до активного пошуку роботи та співпраці з відповідними установами. Система, яка у перші роки після початку повномасштабної війни давала українцям час на адаптацію, поступово трансформується у значно вимогливішу модель.
Для когось це означатиме частіші контакти з консультантом і необхідність швидше реагувати на вакансії. Для інших — перегляд витрат на оренду, посилений контроль за доходами або навіть перехід до іншої системи допомоги, якщо закон щодо новоприбулих українців буде остаточно затверджений.
Нагадаємо, від весни 2027 року українці, які перебувають у Німеччині від 2022 року, зможуть претендувати на німецьке громадянство після п’яти років проживання. Попри велику кількість українців, готових подавати заяви, існують розбіжності щодо того, чи дає статус тимчасового захисту право на натуралізацію, а експерти наголошують на правовій невизначеності, оскільки закон прямо не передбачає автоматичної натуралізації для таких осіб, хоча органи влади можуть ухвалювати рішення на власний розсуд.