Три країни готуються до вторгнення РФ: уже розробляють план евакуації

Три країни Балтії — Естонія, Латвія та Литва — стурбовані значними військовими витратами Росії після її повномасштабного вторгнення до України 2022 року. Через це активно розробляють плани дій на випадок надзвичайної ситуації. Ці плани передбачають можливу евакуацію сотень тисяч людей у разі посилення російської військової присутності біля їхніх кордонів чи прямого нападу.

Про це пише Reuters.

Обґрунтування занепокоєння

Країни Балтії вже давно попереджають своїх партнерів по НАТО про потенційну російську агресію. Усе через нещодавні кібератаки, дезінформаційні кампанії та порушення їхнього повітряного простору російськими винищувачами й безпілотниками. Хоча Росія заперечує будь-які наміри нападу на НАТО, ці три країни, які в минулому були анексовані Москвою, подвоїли свої витрати на оборону після повномасштабного вторгнення до України.

«Загрози можуть бути різними», — зазначив Ренатас Пожела, керівник пожежної служби Литви, який бере участь у плануванні.

Посилене планування, яке почалося у травні після того, як країни домовилися співпрацювати у сфері цивільного захисту, тепер вперше розкриває деталі про те, скільки людей може бути евакуйовано.

Серед можливих загроз, які обговорюються, є:

• Швидкий військовий наступ російської армії з метою захоплення всіх трьох країн.

• Саботаж критичної інфраструктури (зв’язок, транспорт).

• Масовий наплив мігрантів або громадянські заворушення серед російськомовних меншин.

• Фейкові новини, якы провокують панічну втечу.

Навчання з евакуації вже проводяться. Офіційні особи повідомили, що таємне планування розробляється для значно більшої кількості людей, ніж ті, хто брав участь у навчаннях. За словами керівника пожежної служби Литви Ренатаса Пожели, до евакуації готують близько 400 000 осіб — це половина тих, хто проживає в межах 40 км від кордонів з Росією та Білоруссю.

Деталі підготовки

• Міста, що приймають. Наприклад, литовське місто Каунас планує розмістити 300 000 людей у школах, університетах, церквах та на великих аренах.

• Логістика. Визначені місця збору, підготовлені потяги та автобуси, а на складах накопичені предмети першої необхідності, як-от туалетний папір і туристичні ліжка.

• Транспорт. Водіїв, які тікають на автомобілях, спрямовуватимуть на другорядні дороги, щоб розчистити основні шляхи для армії. Для них уже підготовлено карту з містами-притулками.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис заявив: «Ці плани є дуже обнадійливим сигналом нашому суспільству, що ми готові та плануємо. Ми виконали свою домашню роботу».

Плани за межами Балтії

Наразі жодна з трьох країн не має детальних планів щодо переміщення евакуйованих за межі своїх кордонів. Зв’язок із Польщею через Сувальську протоку (вузький лісистий коридор між Росією та Білоруссю) є критично важливим, але пріоритет на ньому надаватиметься військовій техніці НАТО, яка прибуває. Радник Естонської рятувальної ради Івар Май підкреслив, що існує ризик того, що російські війська можуть спробувати відрізати країни Балтії.

Естонія готує прихистки для 10% свого 1,4-мільйонного населення. Зокрема, очікується, що уряд надасть допомогу щонайменше половині жителів прикордонного російськомовного міста Нарва (50 000 осіб), які не мають іншого місця для переїзду.

Латвія оцінює, що до третини її 1,9-мільйонного населення може залишити свої домівки, заявив заступник голови Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс.

Нагадаємо, в середу, 8 жовтня, ввечері невідомий безпілотник залетів до зони безпеки стратегічно важливої бази НАТО в Гайленкірхені (Німеччина), спричинивши негайне оголошення тривоги.

19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 увійшли до повітряного простору Естонії.

А в міжнародному аеропорту Вільнюса призупинили авіасполучення через підозру про появу дрона поблизу злітної смуги. В Національному центрі управління кризами уточнили, що, ймовірно, йшлося про цивільний дрон, запущений у районі Науянінкай.

Раніше повідомлялося, що за останні кілька тижнів у Європі спостерігається серія інцидентів, пов’язана з масовим вторгненням безпілотників до повітряного простору країн Альянсу. Ці події викликали не лише занепокоєння, а й посилили побоювання країн ЄС щодо можливої ескалації з боку Росії.