Країни Перської затоки готують план "Б" через блокаду Ормузу — FT

Через загрозу довгого контролю Ірану над Ормузькою протокою нафтові гіганти змушені реанімувати надкоштовні проєкти трубопроводів. Країни Перської затоки шукають способи експорту нафти й газу в обхід вразливих морських шляхів.

Про це йдеться у статті Financial Times.

Як зазначають урядовці та представники енергетичного сектору, будівництво нових трубопроводів може стати чи не єдиним варіантом зменшити тривалу залежність країн регіону від стабільності в Ормузькій протоці. Водночас такі проєкти залишаються дорогими, складними з політичного погляду та потребують значного часу для реалізації.

Замість Ормузької протоки — нафтопровід Схід-Захід

Останні події ще раз продемонстрували стратегічне значення саудівського нафтопроводу Схід-Захід протяжністю 1200 км. Його звели у 1980-х роках на тлі побоювань, що «танкерна війна» між Іраном та Іраком може заблокувати протоку. Сьогодні нафтопровід виконує роль критично важливої інфраструктури, забезпечуючи транспортування близько 7 млн барелів нафти щодня до порту Янбу на Червоному морі, повністю оминаючи Ормуз.

«Озираючись назад, трубопровід Схід-Захід видається геніальним стратегічним кроком», — підкреслив один із провідних енергетичних менеджерів регіону.

Очільник саудівської державної компанії Aramco Амін Нассер повідомив аналітикам, що нині цей маршрут є «основним, який ми зараз максимально використовуємо».

Саудівська Аравія може збільшити експорт нафти трубопроводами

Через це Саудівська Аравія вивчає можливість збільшення частки експорту своєї нафти (10,2 млн барелів на добу) саме через трубопроводи, мінімізуючи залежність від вод, які контролює Іран. Серед варіантів — як розширення потужностей нафтопроводу, що вже існує, так і створення нових маршрутів.

Раніше подібні ініціативи неодноразово зупинялися через високу вартість і складність реалізації. Проте, як зазначає радниця Атлантичної ради Мейсун Кафафі, нині підхід у регіоні змінюється.

«Я відчуваю перехід від гіпотетичних сценаріїв до практичної реалізації. Усі дивляться на одну й ту саму карту і доходять однакових висновків», — сказала вона.

На думку Кафіфі, стійкішим рішенням може бути не один альтернативний трубопровід, а ціла мережа маршрутів — «павутина коридорів», хоча реалізувати таку модель буде найскладніше.

У перспективі нові трубопроводи можуть стати частиною ширших логістичних коридорів, через які транспортуватимуть не лише енергоносії, а й інші товари.

Серед можливих напрямків — повернення до проєкту IMEC, який підтримують США і який має поєднати Індію, країни Перської затоки та Європу. Водночас первинна концепція передбачала політично складний маршрут до ізраїльського порту Хайфа.

Керівник ізраїльської компанії NewMed Energy Йоссі Абу впевнений, що трубопроводи до Середземного моря зрештою будуть реалізовані — незалежно від кінцевої точки.

«Люди повинні контролювати свою долю разом із друзями. Потрібні нафтопроводи, залізничне сполучення по всьому регіону, на суходолі, щоб не давати іншим можливості перекривати нам шляхи», — сказав Абу.

Очільник ліванської Cat Group Крістофер Буш зазначив, що інтерес до таких проєктів існував ще до нинішнього конфлікту.

«Ми отримували запити щодо різних трубопроводів. У мене на столі лежить кілька різних презентацій», — сказав Буш.

Перешкоди для створення нових нафтопроводів

Втім, реалізація подібних ідей стикається з серйозними перешкодами. За оцінками голови Cat Group, відтворення нафтопроводу Схід-Захід сьогодні коштувало б щонайменше 5 млрд дол., тоді як складніші міжнародні маршрути з Іраку через Йорданію, Сирію чи Туреччину коштували б 15-20 млрд.

«Це вже розглядалося. Існують навіть інженерні дослідження для таких маршрутів з Іраку. Така можливість обговорювалася», — додав Буш.

Серед ключових ризиків — значна кількість нерозірваних боєприпасів в Іраку, а також активність бойових угруповань, зокрема ІДІЛ. Не менш складними є й географічні умови: прокладання трубопроводів до портів Оману вимагатиме подолання як пустель, так і гірських масивів.

До того ж навіть оманські порти залишаються вразливими до загроз з боку Ірану — нещодавні атаки дронів на порт Салала змусили його тимчасово припинити роботу.

Політичні аспекти також залишаються складними — зокрема питання управління інфраструктурою та контролю над потоками ресурсів. За словами Буша, створення мережі трубопроводів вимагатиме від країн регіону «відмовитися від індивідуалістичної політики та об’єднатися. Раніше завжди вважалося дешевшим і безпечнішим просто завантажити танкер і відправити його в плавання».

Нафта в обхід Ормузької протоки — який сценарій реалістичний

У найближчій перспективі реалістичнішим видається розширення маршрутів, що вже існують — насамперед нафтопроводу Схід-Захід і лінії з Абу-Дабі до Фуджейри. Це дозволить збільшити обсяги транспортування без необхідності складних міжнародних проєктів.

Також Саудівська Аравія може інвестувати у розвиток додаткових експортних терміналів на узбережжі Червоного моря, зокрема в межах мегапроєкту Neom.

«Я впевнений, що вони розглядають це як один із варіантів. Над цим зараз працює багато розумних людей. Це велика проблема», — зазначив Буш.

Міністерство енергетики Саудівської Аравії ситуацію не коментувало.

За словами одного з представників галузі, Абу-Дабі «завжди мав план Б — другий трубопровід до Фуджейри». Водночас остаточні рішення, ймовірно, відкладуть до прояснення довгострокової ситуації навколо Ормузької протоки. Державна компанія Adnoc від коментарів утрималася.

Наразі Велика Британія координує переговори між 35 країнами щодо створення коаліції для відновлення судноплавства в регіоні.

Кафафі погоджується, що країнам потрібен час для оцінки ситуації, однак наголошує: нинішня енергетична криза змушує переглядати підходи.

«Обговорення просунулися значно далі. Я не очікую, що ситуація повернеться до довоєнного стану», — зазначила вона.

Ситуація в Ормузькій протоці — останні новини

Нагадаємо, Іран висунув нову умову для припинення війни: міжнародне визнання його суверенітету над Ормузькою протокою. Тегеран прагне монетизувати контроль над цим стратегічним шляхом: запровадити збори за транзит, аналогічні доходам від Суецького каналу (до 800 млн дол. на місяць), та обмежити прохід для США й Ізраїлю. США та G7 називають такі претензії незаконними, оскільки протока є міжнародною за нормами ООН. Попри це, Іран уже тестує систему реєстрації суден, а деякі оператори, за даними медіа, вже платили мільйони доларів за безпечний прохід.

Своєю чергою президент США Дональд Трамп висунув ультиматум європейським союзникам по НАТО: він погрожує припинити постачання зброї Україні, якщо Європа не допоможе США силоміць розблокувати Ормузьку протоку. Трамп вимагає створення «коаліції охочих» для відновлення судноплавства, через яке проходить 20% світового експорту нафти. Президент США навіть натякнув на вихід США з НАТО, назвавши Альянс «паперовим тигром».

Велика Британія організовує переговори за участю 35 країн для створення коаліції з розблокування Ормузької протоки. Мета — знайти дипломатичні та політичні рішення для відновлення транзиту нафти й газу, а також гарантувати безпеку моряків. Окремо військові планувальники розроблятимуть сценарії супроводу суден і розмінування.