"Крок до вимирання". Чому учені б'ють на сполох через масову загибель атлантичних китів у Канаді

За два місяці у Канаді загинуло восьмеро з 400 атлантичних китів. Це 2% від усієї популяції.

Канадські природозахисники занепокоєні скороченням популяції атлантичних китів, що мешкають поблизу східного узбережжя США та Канади.

Цього літа представники одного з найменш численних видів китів, що перебуває під загрозою зникнення, почали масово гинути – у червні померло 6 ссавців, а у липні – ще двоє.

Це становить величезну загрозу для популяції, загальна кількість якої нараховує не більше ніж 400 представників, пише The Washington Post.

Вчені звинувачують у загибелі величних тварин зміни клімату. Проте не обійшлося й без антропогенних чинників. 

Скорочення популяції

Першого загиблого кита відшукали на початку червня – канадський літак здійснював спостереження над водами затоки Сент-Лаврентія, коли помітив тіло представника малочисленного виду Eubalaena glacialis (кит атлантичний), що дрейфувало у воді.

А вже наступного дня знайшли труп ще одного кита – 18-річний ссавець загинув, заплутавшись у рибацькій сітці поблизу Квебека.

Захисники природи зазначають, що загалом протягом двох місяців цього літа померло вісім китів – це 2 % від усієї популяції атлантичних китів, що перебувають під загрозою зникнення.

Наявні результати некропсії свідчать про те, що причиною смерті трьох загиблих китів стало зіткнення з кораблями.

Події нажахали не лише вчених, а й канадських чиновників – вони вважали, що досягли певного прогресу у питанні захисту вразливого виду.

"Це жахливий крок у напрямі вимирання. Ці кити – тихі, недооцінені супергерої, і ми поступово втрачаємо їх", - зазначила Реджина Асмутіс-Сілвія, виконавча директорка Організації зі збереження китів та дельфінів США.

Дослідники занепокоєні тим, що четверо з загиблих китів є самками – наразі їхня кількість у світі нараховує менше 100 осіб. Дані Інституту океанографічних досліджень свідчать про те, що у 2010 кількість появи дитинчат виду скоротилася на 40%. Смерть чотирьох самок ще більше погіршить ситуацію.

"Такими темпами за 20 років племінних самок більше не буде, і популяція буде фактично вимерлою", - наголошує Філіп Гамільтон, дослідник Акваріуму Нової Англії у Бостоні.  

Чому кити гинуть

Атлантичні кити вже були на межі вимирання раніше. Так, минулого століття мисливці винищили майже усіх представників виду. Ситуація поліпшилася 1935 року – тоді Ліга Націй зробила полювання на представників виду незаконним.

Завдяки цьому протягом 20 століття кількість атлантичних китів дещо збільшилася - хоч вони так і не оговталися від шкоди, якої їм завдали люди.2010 року популяція виду почала знову скорочуватися. Спантеличені учені намагалися знайти відповідь на запитання, чому це відбувається.

Багато учених дотримувалися думки, що причиною цього є зміна міграційних звичок виду – ссавців помічали у несподіваних місцях, де вони були незахищеними від загроз. Через це кити стикалися із швидкісними кораблями та заплутувалися у рибацьких тенетах, після чого повільно помирали від голоду та інфекцій.

Як йдеться у праці Diseases of Aquatic Organisms, саме це стало причиною смерті 88% загиблих за останні 15 років китів. Жоден кит не загинув від природних чинників.

Вчені пов'язують збільшення летальних випадків серед атлантичних китів з кліматичними змінами. Справа у тому, що зазвичай кити зимують поблизу Флориди та Джорджії, навесні зміщуються до затоки Кейп-Код, а літо проводять поблизу Менської затоки та затоки Фунді.

Проте останнім часом атлантичних китів почали помічати значно північніше, у водах затоки Сент-Лаврентія. Дослідники зазначають, що кити, ймовірно, покинули своє природне середовище існування через збільшення температури води.

Останнє змусило веслоногих раків – улюблену їжу китів – зміститися на північ, тож кити зробили те ж саме.

"Кити з'являються у місцях, де ми ніколи не бачили їх раніше. Проблему значно складніше розв’язати, коли тварини постійно рухаються", - зазначає Джонатан Вілкінсон, міністр рибальства Канади.

Врятувати китів

Примітно, що ситуація, подібна до тієї, що відбувається зараз, вже траплялася 2017 року. Тоді у Північній Америці загинуло 17 атлантичних китів, а у Канаді – 12. Усі вони стали жертвами антропогенних чинників – рибацьких тенет та зіткнення з кораблями.

Тоді, щоб врятувати китів, канадський уряд запровадив швидкісні обмеження для певних типів суден, тимчасово заборонив виловлення лобстерів та крабів у окремих регіонах затоки Сент-Лаврентія та підвищив повітряне спостереження вод.

2018 року не було зафіксовано жодних смертей китів. Через це уряд мінімізував заходи, щоб зменшити вплив на індустрію.

кити інфографіка 2
tsn.ua

Проте після цьогорічних подій влада Канади вирішила знову вдатися до суворого регулювання – ділянку, де було встановлено обмеження, розширили, повітряне спостереження посилили, а регулювання рибальства зробили більш жорстким.

На думку Філіпа Гамільтона, зменшити ризик смертей допоможе також використання нових мотузок для рибальського обладнання.

Вілкінсон підтримує цю ідею, проте відзначає, що її реалізація потребує вирішення "фінансового питання" та адаптації рибалок.

Міністр рибальства наголошує, що баланс між захистом китів та мінімізацією впливу на індустрію втримати важко. Проте добробут тварин -"найперша і найважливіша річ, на яку варто звертати увагу".

кити інфографіка
tsn.ua

Залиште свій коментар