Китай готується до Росії без Путіна: WSJ розкрив таємну стратегію Пекіна
Пекін активно налагоджує контакти з майбутньою російською елітою та посилює економічний контроль, готуючись до епохи після відходу Володимира Путіна з політичної арени.
- Автор публікації
-
Сі Цзіньпін і Володимир Путін / © Associated Press
Пекін почав діяти на випередження і вибудовує стратегічні відносини не лише з чинною верхівкою Кремля, а й із тими російськими чиновниками та представниками еліти, які можуть визначати курс РФ після закінчення правління Путіна.
Про це йдеться у свіжому аналітичному матеріалі авторитетного видання The Wall Street Journal.
Шпигунство, вербування і «мовчання» Москви
Паралельно з офіційною «дружбою без кордонів» у Росії дедалі частіше фіксують випадки китайського шпигунства. За даними журналістів, Пекін розгорнув активну кампанію з вербування російських чиновників середньої ланки.
Офіційна Москва знає про ці факти, проте намагається у будь-який спосіб замовчувати китайський шпигунство в публічному полі. Кремль боїться зіпсувати відносини з Пекіном, який став його головним економічним і політичним рятівним колом після запровадження західних санкцій.
Росія — «молодший партнер» КНР
Як зазначає видання, Китай послідовно та впевнено перетворює Росію на дедалі залежнішого «молодшого партнера». Про це свідчать кілька ключових факторів:
Експансія у Центральній Азії: Китай системно посилює свій вплив у регіоні, який Кремль історично вважав своєю винятковою зоною впливу.
Фінансовий тиск: Пекін домігся від Москви значних поступок щодо створення банку Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де ключову роль гратиме китайський юань, а не російський рубль.
Майбутня перспектива: сировинний придаток Пекіна
Експерти резюмують, що в довгостроковій перспективі Росія ризикує остаточно втратити суб’єктність. Країна-агресор впевнено рухається до статусу величезного сировинного та політичного придатка Китаю. Водночас Пекін вибудовує систему так, щоб РФ залишалася орієнтованою на КНР навіть після неминучої зміни влади в Кремлі.
Нагадаємо, в новій доповіді Міжнародного інституту стратегічних досліджень йдеться про те, що КНР і РФ можуть суттєво збільшити запаси гіперзвукових ракет протягом наступних дев’яти років. За оцінками американської розвідки, до 2035-го Пекін може мати близько 4 тисяч таких ракет, а Москва — приблизно тисячу.