Мир, якого не сталося. Чим небезпечне загострення у Лівії та як провалилися мирні перемовини в Москві

Бої за Триполі активізувалися після провалу перемовин у Москві. В Європі остерігаються наслідків подій в Лівії.

Конфлікт між визнаним ООН урядом Лівії та підконтрольною бунтівному генералу Халіфі Хафтару Лівійською національною армією (ЛНА), який буквально розділив країну, перейшов у активну фазу. Хафтар, якого підтримує Росія, посилив наступ на столицю Триполі, а Туреччина стала на захист уряду. ТСН.ua розповідає, як розгортається ситуація в Лівії та чому втрутилися РФ і Туреччина, про провалене підписання мирного договору в Москві та чим це все загрожує Європі.

Що відбувається в Лівії

Активна фаза "війни за Триполі" між Лівійською національною армією (ЛНА) очолювану бунтівним генералом Халіфою Хафтаром та визнаним ООН урядом на чолі з прем'єром Файеза Сарраджа триває вже майже рік та принесла тисячі жертв.

Хафтар кілька разів пробував брати штурмом столицю, однак сили уряду, які підтримує ООН, завжди втримували оборону та відбивали атаки. ЛНА останніми місяцями веде наступ на Триполі, проте знову взяти місто так і не змогла, але отримала контроль над іншим містом Сірт, яке є стратегічно важливим для удару по столиці. Таким чином, взявши це місто, у сил Хафтара з'явилася перевага на землі та плацдарм для рішучого нападу на столицю.

На наступ Хафтара відреагував президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та відправив туди своїх військових. В Анкарі переконують, що брати участь в бойових зіткненнях вони не будуть, а будуть інструктувати солдатів міжнародно визнаного уряду. Офіційно мета Туреччини - "підтримати легітимний уряд і уникнути гуманітарної трагедії".

Хафтар заручився підтримкою Росії, Єгипту та ОАЕ. 

У "Лівійській національній армії" (ЛНА) Халіфи Хафтара оголосили про введення режиму припинення вогню після спільної заяви РФ та Туреччини з вимогою це зробити. Припинення набуло чинності в неділю, 12 січня, о 00:01 за місцевим часом. Однак майже одразу обидві сторони почали звинувачувати одна одну в порушенні перемир'я.

Конфлікт в Лівії
ТСН.ua

Втручання у конфлікт Туреччини та РФ

Росія офіційно заперечує будь-яку присутність своїх військових у Лівії, однак за інформацією Bloomberg, найманці приватної військової компанії (ПВК) "Вагнера" почали воювати на передовій у Лівії на боці Халіфи Хафтара. 

За даними лівійських і західних чиновників, вони прибули для участі в наступі сил Лівійської національної армії Халіфи Хафтара на Триполі. Їх приїзд збігся з посиленням авіаударів силами фельдмаршала, які розташовуються на околицях лівійської столиці від початку квітня.

Один з командирів найманців (його ім'я видання не називає) підтвердив, що росіяни беруть участь в боях в Лівії, і зазначив, що деякі з них загинули під час зіткнень.

Інформація про підтримку ЛНА РФ підтверджується візитами Хафтара до Росії на зустрічі із високопоставленими російськими чиновниками. Зокрема, у листопаді 2018 року на зустрічі Хафтара із очільником Міноборони РФ Сергієм Шойгу був присутній російський мільярдер Євген Пригожин, якого називають безпосереднім власником ПВК "Вагнера".

Лівія, окрім нафтових родовищ, залишається важливим плацдармом для впливу у східному Середземномор'ї.

Щодо Туреччини, то тут на відміну від Сирії, позиції Путіна та Ердогана розбіглися. Анкара відправила своїх військових на підтримку уряду в Тріполі.

Відео Туреччина відправить свої війська до Лівії, аби підтримати адміністрацію Триполі

Анкара вирішила втрутитися у війну на півночі Африки й силою підтримати адміністрацію Тріполі. Про це заявив президент Туреччини Реджеп Ердоган. Каже, лівійська влада сама попросила направити турецькі війська, аби ті допомогли побороти сили бунтівного генерала Халіфа Хафтара.  

Туреччина відправить свої війська до Лівії, аби підтримати адміністрацію Триполі

Туреччина також вважає Лівію частиною своєї сфери впливу у східному Середземномор'ї і важливим економічним партнером в Африці. За словами Ердогана, завданням військових є лише "координація і забезпечення стабільності".

На думку місцевого журналіста BBC у Лівії, Рошида аль-Алауї, Туреччина вирішила відкрито зробити ставку на уряд в Триполі, щоб забезпечити свої економічні інтереси.

"Вони бачать, що в Лівії йде конфлікт, який може вплинути на інтереси країни. Лівія - багата на нафту країна, а значить, там є гроші, значить, будуть тендери", - говорить аль-Алауї.

Опинившись на різних сторонах лівійського конфлікту Володимир Путін та Реджеп Таїп Ердоган вирішили "переговорити". Зважаючи на те, що зовсім нещодавно ці ж лідери зустрічалися щодо врегулювання конфлікту у Сирії, результатом перемовин 12 січня у Стамбулі очікувано стала заява зі спільною позицією та вимогою припинити воєнні дії.

Ердоган_Путін
Associated Press

"Узгоджена єдина позиція щодо лівійського врегулювання у відповідності з рішеннями Ради Безпеки ООН. Особливо виділю заклик, який президенти Путін і Ердоган адресували усім лівійським сторонам: негайно припинити бойові дії, оголосити про припинення вогню з нуля годин неділі (12 січня), тобто в ніч з суботи на неділю", - сказав тоді міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Путін та Ердоган додали, що погіршення ситуації в Лівії підриває безпеку в регіоні Середземного моря та Африці. Вони заявили, що миру можна досягнути лише шляхом мирного переговорного процесу. Натомість намагання вирішити конфлікт військовим шляхом погіршують ситуацію. 

Москва та Анкара тоді також заявили про готовність виступити посередниками з врегулювання конфлікту в Лівії. 

"Московський" мирний договір залишився не підписаним

Після спільних закликів до перемир'я від президента РФ Володимира Путіна та турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана, перший організував зустріч ворожих таборів у Москві 13 січня. Хафтар та Саррадж не спілкувалися особисто, а вели перемовини за допомогою турецько-російських посередників.

Такий вигляд мав запропонований мирний договір:

Перемовини щодо угоди тривали до пізнього вечора, після чого Хафтар попросив час до ранку, аби обдумати пропозицію. В результаті вже зранку 14 січня лідер ЛНА покинув Москву, не підписавши угоду про перемир’я. Водночас, сам Сарадж цю угоду підписав.

У цей же момент низка лівійських та арабських ЗМІ почали повідомляти про відновлення боїв на околицях Триполі. Зокрема, за даними очевидців, звуки ударів артилерії чутно у південних районах лівійської столиці.

Халіфа Хафтар, своєю чергою, пізніше пояснив своє рішення арабським ЗМІ тим, що "проєкт угоди ігнорує багато з вимог лівійської армії".

Після провалу перемовин в Москві їх прокоментували "посередники-миротворці" Туреччина та РФ. В Москві поки стримано реагують на рішення головнокомандувача ЛНА продовжити наступ та не підписувати мирний договір.

"Всі зусилля, які зараз роблять і європейці, в тому числі німці, французи, італійці, зусилля, які роблять сусіди Лівії - Алжир, Єгипет, - а також ОАЕ, Туреччина, Катар, РФ ми хочемо скласти воєдино, щоб всі діяли в одному напрямку і спонукали всі лівійські сторони домовлятися, а не продовжувати з'ясовувати стосунки силовим шляхом ", - сказав міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.

Міноборони РФ 14 січня повідомило, що Хафтар взяв дві доби на обговорення досягнутої в Москві домовленості.

"Командувач ЛНА маршал Халіфа Хафтар позитивно сприйняв підсумкову заяву, але перед підписанням взяв дві доби для обговорення документа з лідерами підтримують ЛНА племен", - зазначили в російському відомстві.

Значно різкішим був у своїх висловлюваннях турецький лідер. Ердоган пообіцяв "дати урок" Хафтару, якщо він продовжить напад на Триполі.

"Туреччина уважно стежить за кроками законної влади Лівії і союзників генерала Халіфи Хафтара. Якщо удари по позиціях визнаних влади Лівії поновляться, то Туреччина готова дати Хафтару урок", - заявив президент.

Ердоган додав, що Хафтар спочатку прийняв умови угоди про перемир'я в Лівії, а потім "втік з Москви".

"Вчора на переговорах в Москві уряд Триполі проявив конструктивну позицію, однак путчист Хафтар не захотів підписувати угоду про перемир'я. Спочатку він відповів ствердно, а потім втік з Москви", - сказав Ердоган та додав, що тепер за розвиток ситуації в Лівії несе відповідальність РФ.

Небезпека для Європи. Чого чекати від загострення в Лівії

Спочатку спільною заявою на втручання відреагував ЄС. На зустрічі в Брюсселі у вівторок з керівниками МЗС Великобританії, Німеччини, Італії, Франції було висловлено занепокоєння щодо ситуації в Лівії.

"Ми домовилися про спільну заяву, в якому закликаємо негайно припинити будь-яку подальшу ескалацію насильства, а також зовнішнє втручання, яке посилюється в останні дні" – заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.

У заяві країн ЄС засудили зовнішнє втручання у конфлікт.

"Чим більше ворожі сторони в Лівії спираються на зарубіжну військову допомогу, тим більше важелів неналежного впливу на суверенні лівійські рішення вони дають зовнішнім гравцям", - підкреслюється в пресрелізі.

Західна Європа насамперед побоюється знову зіткнутися з критичною проблемою притоку біженців. Останніми роками кількість мігрантів, що прибувають до Євросоюзу, скорочується, проте люди з усього африканського континенту, як і раніше, їдуть до Лівії, а звідти Середземним морем вирушають до Європи. Військові дії в країні лише збільшують потоки біженців.

За даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) і Міжнародної організації з міграції (IOM), станом на сьогодні в Лівії налічується близько 800 000 біженців і мігрантів. Скільки з них в нелегальних таборах, невідомо.

Втім, навіть так званими державними таборами для біженців часто керують озброєні повстанці, відзначають в німецькому відділенні міжнародної правозахисної організації Amnesty International. Що стосується санітарно-гігієнічних умов, постачання продовольства, дотримання прав людини, то в багатьох таборах ситуацію можна назвати катастрофічною. При цьому покарати винних у порушеннях прав людини навряд чи можливо: через громадянську війну лівійська прокуратура практично нездатна проводити розслідування.

Наступною спробою врегулювати ситуацію стане саміт в Берліні 19 січня. Туди для участі в конференції прибуде, зокрема, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Берлінський саміт щодо врегулювання лівійського конфлікту повинен об'єднати глав держав і урядів десяти країн: п'яти країн-членів Ради Безпеки ООН, а також Німеччини, Туреччини, Італії, Єгипту і ОАЕ. Росія про свою участь у саміті поки не заявляла.

Однак після зустрічі в Москві міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу переконаний, що "берлінський процес не матиме сенсу, якщо Хафтар не змінить свою позицію".

Залиште свій коментар