Литва піде на крайні заходи: країна готується до розміщення американської ядерної зброї

У середу, 3 червня, у Вільнюсі міністр оборони Литви Робертас Каунас заявив, що країна веде переговори з Вашингтоном щодо потенційного розміщення американського ядерного арсеналу на своїй території. Такий крок розглядається на національному рівні як стратегічна відповідь на зростання напруженості на східному фланзі НАТО та необхідність стримування Росії.

Про це пише Bloomberg.

Переговори з Вашингтоном та рекордні витрати на оборону

Наразі литовська конституція суворо забороняє розміщення будь-якої зброї масового знищення на території країни, однак влада вже почала обговорювати можливі кроки для реалізації цієї ініціативи. Очільник оборонного відомства відмовився розкривати деталі процесу через їхню секретність.

«Дискусії дійсно ведуться. Я не хочу зараз вдаватися в подробиці, оскільки вони засекречені, але обговорення тривають, і Литва, безумовно, не стоїть осторонь», — наголосив Робертас Каунас.

Цьогоріч литовський уряд планує витратити на оборонний сектор рекордні 5,4 відсотка ВВП, що є найвищим показником серед усіх держав Північноатлантичного альянсу. Розширення ядерної присутності США в Європі, яке розглядає Вашингтон, може включати розгортання літаків подвійного призначення, здатних виконувати місії з використанням ядерних боєголовок.

Путін націлився на нові країни: хто під загрозою нового нападу

Паралельно з ядерними переговорами інші країни Балтії також готуються до можливої ескалації, адже російська атака по країні НАТО може статися найближчим часом і навіть розпочатися «сьогодні вночі». Командувач Збройних сил Латвії генерал Каспарс Пуданс попередив, що Росія здатна використати свою технологічну перевагу в масовому виробництві дронів для нападу до кінця 2028 року, поки масштабні європейські програми модернізації армії ще не набудуть чинності.

За словами латвійського генерала, будь-який безпосередній конфлікт між Москвою та Альянсом розпочнеться саме в трьох балтійських державах, які зараз вважаються недостатньо захищеними. Головнокомандувач допустив, що перед початком основного збройного наступу країна-агресорка, швидше за все, вдасться до гібридних атак, саботажу, масштабних кібератак або дезінформаційних кампаній.

Стурбованість союзників щодо безпеки в регіоні значно посилилася після того, як російський безпілотник впав на житловий будинок у румунському місті Галац. Як повідомила очільниця МЗС Румунії Оана Цою, цей інцидент змусить країни НАТО прискорити зусилля для посилення систем спостереження, розгортання радарів, винищувачів і новітніх технологій протидії ворожим дронам.

Румунська дипломатка наголосила, що додаткові ресурси союзників включатимуть літаки для патрулювання повітряного простору та розширене радіолокаційне покриття, здатне відстежувати цілі на низькій висоті. «Існує загальне розуміння того, що нам потрібно зміцнити східний фланг, і не лише в Румунії. Це тема, яку ми обговорюємо з країнами Балтії та всіма країнами на східному фланзі», — пояснила Оана Цою.