Мадяр відкриває архіви КДБ: що хоче показати нова влада Угорщини

Угорщина планує оприлюднити досьє інформаторів комуністичної епохи. Відповідний законопроєкт уряд подав у середу.

Про це повідомляє видання Bloomberg.

Ініціатива з’явилася через 37 років після падіння комуністичних режимів у Східній Європі. На відміну від багатьох колишніх сусідів по радянському блоку, Угорщина після переходу до демократії так і не відкрила широкого доступу до досьє інформаторів.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що йдеться про історичний обов’язок держави.

“Ми погашаємо борг, який існував десятиліттями”, — написав він у соцмережах.

Документи планують зробити доступними до 23 жовтня — 70-ї річниці Угорського повстання 1956 року проти радянського режиму.

Попри те, що багато людей, які фігурують у цих документах, імовірно, вже померли, а частину матеріалів могли вилучити з архівів, ініціативу розглядають як символічний крок. Вона має пролити світло на мережу інформаторів комуністичної доби та людей, які нею керували.

Частина цих осіб після демократичного переходу могла зберегти вплив і стати частиною нової політичної та економічної еліти.

Законопроєкт також передбачає створення незалежного комітету. До нього мають увійти чинні співробітники розвідки, незалежні історики та архівісти. Вони визначатимуть, які документи можуть залишатися засекреченими.

Водночас критерії для збереження таємності мають стати жорсткішими. Якщо раніше підставою для засекречення могли бути загрози зовнішнім зв’язкам Угорщини, то надалі йтиметься лише про документи, які можуть зашкодити відносинам з ЄС, Європейською економічною зоною або державами НАТО.

Це означає, що Росію більше не можна буде використовувати як аргумент для збереження документів у таємниці.

Нагадаємо, минулого тижня Петер Мадяр особисто домігся вилучення пункту про прискорений вступ України з фінальної декларації саміту Євросоюзу. За його словами, видалення цієї важливої фрази далося непросто через опір інших європейських лідерів, проте забезпечило згоду всіх учасників.

Тоді ж очільник угорського уряду публічно висловив великі сумніви щодо необхідності термінового відкриття решти переговорних кластерів із Києвом. Свій скептицизм він пояснив суто процедурними мотивами та небажанням посилати поганий знак державам Західних Балкан, які роками чекають на європейське членство.