ООН опублікувала великий звіт про те, у якому стані наразі перебуває довкілля. Розповідаємо найголовніше з нього.
Через діяльність людини близько мільйону з дев’яти мільйонів видів живих організмів, які населяють планету, загрожує зникнення.
Про це йдеться у доповіді Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг IPBES, оприлюдненій Організацією Об’єднаних Націй у понеділок.
У праці зазначається, що глобальний показник вимирання видів вже "перевищує середні показники за останні 10 мільйонів років у десятки, якщо не у сотні разів". Якщо не вдатися до рішучих дій, ця тенденція лише продовжуватиметеся.
Автори доповіді наголошують, що саме антропогенні чинники становлять найбільшу загрозу для природи. Серед них, зокрема, постійне збільшення людської популяції, розвиток сільського господарства та землевикористання.
Масове вимирання
Глобальний звіт створено на основі 15 тисяч наукових та урядових джерел. Над ним працювало 145 експертів з 50 країн, і він є першим за останні 15 років всеохопним звітом щодо стану сучасного біорізноманіття планети.
Повний обсяг праці нараховує 1800 сторінок і буде доступним для громадськості наступного року. Проте короткий виклад доповіді, яку схвалили понад 130 країн-членів ООН, вже наявний.
У стислій 40-сторінковій версії грандіозного дослідження зазначається, що наразі флора та фауна планети Земля перебуває у нечуваній небезпеці.
Від 500 тисяч до 1 мільйона видів живих організмів, що населяють планету, загрожує зникнення. Так, невдовзі можуть зникнути 40 % видів амфібій, понад 33 % морських ссавців і рифоутворювальних коралів та щонайменше 10% від усіх видів комах.
Понад 500 тисяч видів, що мешкають на суходолі, втратили достатні для довгострокового виживання розміри природного середовища існування, а кліматичні зміни могли негативно позначитися на показниках розмноження 47% ссавців та 23% птахів.
Загалом, від XVI століття через дії людини вже зникло щонайменше 680 видів біологічних істот. Наразі під небезпекою зникнення, на думку авторів праці, перебувають близько 25% видів тварин та рослин. І відбувається це через діяльність людини.
Антропогенні чинники
Протягом останніх 50 років популяція людей на планеті Земля збільшилася більш ніж удвічі – від 3, 7 мільйонів до 7, 6 мільйонів.
Це неминуче призвело до зростання обсягів використання ресурсів планети та збільшення масштабів сільськогосподарських угідь.
Дослідження встановило, що для вирощування зернових культур та тваринництва наразі використовується третина від світових запасів землі та 75 % наявної на планеті питної води. А від доіндустріальних часів через діяльність людини змін так чи інакше зазнали 75% земної площі та 66% морських екосистем.
"Мало що на планеті не зазнало серйозних змін через людську діяльність", - прокоментувала співавторка дослідження та професорка з Університу Колорадо Сандра Діаз.
За словами дослідниці, найбільше шкоди природі завдали країни Глобальної Півночі. До їхнього переліку зазвичай зараховують Західну Європу, США, Канаду, розвинені країни Азії, Австралію та Нова Зеландію.Саме вони відомі своїми "несталими" рівнями споживання земних ресурсів. Особливо це стосується обсягів риболовлі та деревозаготівель, які часто є надмірними.
2015 року несталими темпами виловлювалася третина морських запасів риби. Що ж до обсягів заготівлі необробленої деревини, то вони від 1970 року зросли вдвічі.
Лише за період від 1980 до 2000 року було знищено 100 мільйонів гектарів тропічних лісів – у Південній Америці дерева розчищали для облаштування угідь під випас худоби, а у Південно-Східній Азії – під вирощування плантацій оливкових дерев.
Збільшення обсягів сільськогосподарських господарств та зменшення лісових масивів своєю чергою позначається на кліматі Землі, адже у атмосферу починає надходити усе більше викидів парникових газів.
Серйозних ушкоджень через діяльність людини зазнає також й екосистема водойм. Щорічно у струмки, озера та океани надходить 80 % стічних вод разом з 300-400 мільйонами тонн важких металів, токсичних сумішей та інших індустріальних відходів.
Як скоротилися масиви амазонських лісів (1984/2018)
Знищення цих масивів поставило під загрозу існування багатьох видів рослин та тварин, для яких вони були природним середовищем існування. Кількість забруднення водойм пластиком від 1980-го року зросла у 10 разів. Воно вже позначилося на 86 % черепах, 44 % морських птахів та 43 % морських ссавців.
Стічні води також створили 400 "мертвих зон" у океані, площа яких сумарно перевищує площу Великої Британії. Кількість оксигену у таких регіонах є настільки малою, що морським істотам вижити у них надзвичайно складно.
Чи можна врятувати планету
Дослідники зазначають, що виправити наявну ситуацію буде складно, реально. Для цього країнам світу потрібно буде переглянути сучасні принципи функціонування економічних систем та змінити свідомість людей як на політичному, так і на громадському рівнях.
"Ще не пізно виправити ситуацію, проте лише у тому разі, якщо ми почнемо діяти на усіх рівнях. Від локального та глобального. Ми втратили багато часу. Ми повинні діяти зараз", - зазначив у коментарі The Guardian Роберт Вотсон, голова Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг IPBES.
Поділяє цю точку зору й одна з авторів дослідження Сандра Діас. На її думку, уряди країни мають вдатися до рішучих змін просто зараз, щоб уникнути катастрофічного майбутнього, яке може настати через 10-20 років. Адже скорочення біорізноманіття може вплинути й на життя людей, та навіть, зрештою, призвести до браку їжі.
Наявні стратегії, спрямовані на збереження біорізноманіття, на кшталт створення заповідників, автори звіту називають неефективними.
Натомість потрібно налагодити функціонування фермерських господарств таким чином, щоб вони могли і забезпечувати громадськість харчовими продуктами одночасно зі збереженням біорізноманіття, що мешкає у відповідних регіонах.
Іншими важливими чинниками, які допоможуть врятувати Землю, дослідники називають зменшення побутових відходів, встановлення квоти на виловлення риби та зменшення кількості стічних вод, що потрапляють до світового океану.
Рейчел Воррен, професорка з глобальних змін та енвайронментології Університету Східної Англії у коментарі CNN зазначила, що для того, щоб врятувати планету, уряди країн мають зосередитися на "відновленні знищених або пошкоджених екосистем з властивими цим екосистемам біологічними видами".
Вона наголосила, що саме біорізноманіття виконує такі функції як запилення, попередження паводку, очищення води та повітря, а також збереження ґрунту.
"Ми ризикуємо втратити елементи екосистеми, зникнення яких матиме серйозні негативні наслідки для людської цивілізації", - розповіла дослідниця.
Важливість необхідності якомога швидших змін підкреслив також професор Музею природної історії в Лондоні та один з головних авторів доповіді Енді Первіс.
"Це дослідження - найбільш ретельна, найбільш детальна і найбільш містка перевірка здоров’я планети, що свідчить про те, що ми повинні були піти до лікаря раніше. Ми у небезпеці. Суспільство, у якому ми хочемо, щоб жили наші діти і онуки, у небезпеці. Я не перебільшую. Якщо ми залишимо усе це майбутнім поколінням, я не думаю, що вони нам пробачать", - наголосив він.
Нагадаємо, 2016 року за загадкових обставин зникла ціла популяція імператорських пінгвінів - понад 10 тисяч пташенят. На сьогодні її чисельність так і не відновилася.
Раптове зникнення пінгвінів довго залишалось таємницею, втім зараз завдяки супутниковим знімкам вдалося з'ясувати, що з ними сталось. Читайте більше у нашому матеріалі.
