Минуло 20 років від моторошного розстрілу танками парламенту в Москві

У Росії напередодні згадували загиблих під час драматичних подій осені 1993 року. Тоді конфлікт між президентом Борисом Єльциним та парламентом перетворився на справжню громадянську війну, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Під час штурму телецентру Останкіно та розстрілу російського Білого дому загинуло півтори сотні чоловік.

До цього часу немає офіційних даних про загальне число жертв того кількаденного протистояння. Цифри називають від 120 до 157.

Близько 500 дістали поранення.

Ситуація загострилася після того, як президент Росії розпустив парламент. Із депутатами на чолі зі спікером Русланом Хасбулатовим він уже кілька місяців був у конфлікті. Через реформи, які намагалася проводити його команда, а депутати гальмували.

У Білому домі лунали навіть голоси про відродження Радянського Союзу. Указові Єльцина депутати не підкорилися. Вони оголосили про відсторонення президента, призначили виконувачем його обов'язків Олександра Руцкого та закликали своїх прихильників вийти на захист демократії.

У відповідь президент мобілізував правоохоронців. Політична криза перекинулася на вулиці.

Лідери парламенту закликали штурмом узяти Останкіно та мерію. Самі ж забарикадувалися в Білому домі.

3 жовтня 1993 р. натовп прибічників парламенту намагався захопити телецентр. Атаку відбили силовики. Саме під телевежею жертв було найбільше. По свіжих слідах повідомлялося про 47 загиблих.

Тієї ночі Єльцин ввів у Москву танки. Вони й поставили крапку у протистоянні.

Керівник Московської міліції заявив, що в Білому домі знаходиться цілий арсенал зброї. Пізніше її там справді знайшли.

Будівлю розстріляли з танків. А її захисників розігнали.

Парламентських керівників назвали заколотниками і заарештували. У тюрмі вони провели півроку. Потім була політична амністія.

Аналізуючи похвилинно події тієї кривавої доби, їх учасники залишаються на тих самих позиціях. Одні наполягають, що лише танками можна було зупинити радянсько-фашистський реванш. Інші, як от Хасбулатов, заколотником називають Єльцина, який не мав конституційних прав розпускати парламент, але зробив це.

Події жовтня 1993 року змінили політичну систему Росії. Столичний асфальт відмивали від крові кілька днів. А потім ухвалили нову конституцію та обрали новий парламент –Державну думу.

"Підсумок: розстріляний парламент, що трагічно, звісно ж. Підсумок: конституція, котра надала необмежені повноваження президентові, зокрема й Путіну, від чого зараз страждає Росія. І, до речі, наші сусіди", - вважає політик Борис Нємцов.

Але відкритим залишається головне питання. Яке 20 років тому ставили журналісти, які знімали ті страшні кадри: "Багатомільярдні збитки місту. Понад 500 поранених. Майже 200 загиблих. Горе їхніх близьких. Чи не надто це велика розплата за перемогу реформістської політичної лінії над консервативною? Що ж ми за суспільство таке, де боротьба ідей неминуче перетворюється на боротьбу людей – з танками, як вирішальним аргументом?".

І воно акутальне не лише для Росії.

Кореспондент ТСН Ірина Павленок