Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Міжнародний трибунал взявся за полонених моряків. Що слід знати про надважливий суд України проти РФ

"Україна проти Росії" — 26 справа за всю історію трибуналу.

Цього тижня з’явився шанс визволити з російських в’язниць українських моряків. Міжнародний трибунал з морського права у Гамбурзі почав слухання позову України проти Росії за захоплення трьох кораблів у Чорному морі біля Керченської протоки.

Сама справа може тривати роками, але як "попередні заходи" Україна просить трибунал змусити повернути кораблі і їхні екіпажі. Це лише перша ластівка масштабної судової війни, яку Київ почав проти Москви у міжнародних трибуналах та арбітражах, ідеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Міжнародний трибунал з морського права розташований у заможному передмісті Гамбурга. Досить непримітна і маленька будівля, як для подібного роду міжнародної інституції. Але саме тут вирішують долю двох третин нашої планети - усіх морів та океанів. Сюди прийшла і Україна, намагаючись довести, що Росія порушила міжнародне морське право, захопивши українські кораблі і українських моряків. "Україна проти Росії" — 26 справа за всю історію трибуналу. Засідання тут — подія непересічна, тому що надто вже продуманим і повним є саме морське право, покладене на папір 1982-го. У його основі — закони, що писалися кров'ю ще у часи великих морських війн та легендарних океанських походів.

Перед початком слухань генеральний секретар Гаазької Академії міжнародного права Жан-Марк Тювенін випромінював упевненість. Адвокат Джонатан Гімблет підбадьорював очільницю делегації Олену Зеркаль, яка представляє українську позицію. "Немає сумнівів, що Крим — частина України, або що води, де відбулося захоплення, належать до українських територіальних вод чи виключної економічної зони", - заявила заступниця глави МЗС України Зеркаль.

Слухання цього тижня — лише про "попередні заходи", але мета вкрай нагальна. Розгляд скарги по суті триватиме роками, а Києву важливо спочатку витягти з в’язниці українських моряків. "Влаштовуючи судові процеси над українськими моряками, Росія вчергове демонструє брутальну неповагу до міжнародного законодавства, стосовно якого, схоже, страждає на амнезію. Це пояснюється тим, що у цьому випадку Росія має справу з Україною, яка ніколи не намагалася обійти міжнародне право", — зазначив генеральний секретар Гаазької академії міжнародного права Жан-Марк Тювенін.

Такі процеси мають жорсткі правила і традиції. Одна з них — країни повинні залучити захисників, за авторитетом рівних суддям трибуналу. Тож адвокати тут — авторитетні науковці і професори університетів, які складають юридичний пазл. Тювенін з Гаазької академії міжнародного права пояснює, чому трибунал має ухвалити "запобіжні заходи". Професор Школи права Утрехтського університету Альфред Соонс аргументує, як саме Росія, на його думку, потопила морське право. "Військові кораблі і команда не можуть бути заарештовані правоохоронними органами іноземних держав та судитися іноземними судами. Вони залишаються під юрисдикцією своєї країни", - сказав Соонс.

Імунітет військових суден — серце морських законів. Кораблі підпорядковуються виключно державі, під прапором якої ходять. Ніхто інший не має права віддавати накази військовим кораблям, навіть якщо вони опинилися у чужих водах, стаття конвенції ООН з морського права прописана однозначно. "Якщо який-небудь військовий корабель не дотримується правил прибережної держави щодо проходу через територіальне море та ігнорує звернену до нього вимогу щодо їхнього дотримання, прибережна держава може вимагати від військового корабля покинути територіальне море". Стаття 30 конвенції ООН з морського права", - йдеться у поясненні учасника справи.

Навіть якщо гіпотетично припустити, що події відбувалися у територіальних водах Росії — берегова охорона не мала права наказувати зупинитися кораблям під українським прапором, тим більше відкривати вогонь. Наявність на борту військових кораблів зброї не суперечить правилам мирного проходу. Передислокація військових кораблів не може вважатися військовою операцією. Росія, як не крути, виглядає правопорушником, переконує Україна. Імунітет військових кораблів — принцип, яким Москва як столиця морської держави сама користувалася у кризових ситуаціях.

ВідеоМіжнародний трибунал з морського права почав розгляд позову України проти РФ: очікування і наслідки

Цього тижня з’явився шанс визволити з російських в’язниць українських моряків. Міжнародний трибунал з морського права у Гамбурзі почав слухання позову України проти Росії за захоплення трьох кораблів у Чорному морі, біля Керченської протоки. Сама справа може тривати роками, але як "попередні заходи", Україна просить трибунал змусити повернути кораблі і їхні екіпажі. Це лише перша ластівка масштабної судової війни, яку Київ почав проти Москви у міжнародних трибуналах та арбітражах. Чи є шанси побачити моряків удома вже до кінця травня, чи вдасться Росії уникнути відповідальності – далі в сюжеті.    

Міжнародний трибунал з морського права почав розгляд позову України проти РФ: очікування і наслідки

27 жовтня 1981 року радянський підводний човен сів на мілину біля берегів Швеції. Як пояснювали тоді у Москві шокованим шведам, зламалися прилади, тому радянські військові просто заблукали. Шведи тиждень тримали човен під прицілами автоматів, погрожували провести військову операцію, але порушити імунітет не наважились. Підводний човен відбуксирували, Москві виставили рахунок.

Про цей інцидент суддям нагадали. А от росіяни зможуть прочитати про цю справу лише у стінограмі. Столи, призначені для російської делегації у залі засідань, залишилися порожніми. Москва юрисдикцію трибуналу не визнала і в Гамбург не з’явилася. "Російська сторона виходить з того, що Міжнародний трибунал з морського права не має юрисдикцію для розгляду "керченського інциденту", зокрема, в силу зроблених і Російською Федерацією, і Україною застережень про не застосування передбачених Конвенцією 1982 року процедур щодо окремих категорій спорів", — наголошувалось у заяві Міністерства закордонних справ Російської Федерації 14 квітня 2019 року.

Та й таке в історії трибуналу уже бачили. Іронія долі — суддя Лізбет Лійнзаад, яка буде брати участь в ухвалені рішення — 2013-го у цьому ж залі представляла Нідерланди, і теж у позові проти Росії. Тоді росіяни заарештували судно "Арктік Санрайз" із активістами Грінпіс біля нафтової платформи Газпрому.

Москва справу "Арктік Санрайз" тоді програла і була змушена відпустити активістів, повернути судно, а згодом виплатити багатомільйонні компенсації. Юристи кажуть, що існує чимало аналогій між нинішньою справою і справою "Арктік Санрайз". Неявка Росії на легітимність не впливає. А посилаючись на застереження, Москва суперечить  сама собі, кажуть адвокати українських моряків, які теж брали участь у засіданні. "Російська влада наголошує на тому, що це поза юрисдикцією трибуналу, оскільки мали місце воєнні події. А всередині, в російських наших судах щодо обрання запобіжного заходу, щодо продовження, вони говорять, що жодних військових дій бути не могло, військовополонених не існує. Це була винятково поліцейська операція. Тобто явний дисонанс, і він неозброєним поглядом простежується і не треба бути юристом", - вважає координатор групи адвокатів українських моряків Микита Полозов.

Свій висновок гамбурзький трибунал оголосить 25 травня. І хоча механізмів змусити Росію його виконувати не існує, невиконання рішення трибуналу може обійтися Росії надто дорого, переконує радник міністра закордонних справ Тарас Качка.

Слухання за "попередніми заходами" — лише частина великого фронту, який Україна відкрила проти Росії у міжнародних судах та трибуналах. Вже за кілька тижнів у Гаазі Міжнародний Суд ООН розпочне слухання про порушення Росією Конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму. У червні у Постійній палаті третейського суду Гааги будуть слухання щодо порушення прав України як прибережної держави.

"Це, звичайно, не відповідальність якоїсь конкретної особи, але це відповідальність Росії як держави, яка входить до складу Ради безпеки ООН. Це дуже серйозні звинувачення, які пов’язані з тим, що Росія порушує не тільки в нашому уявленні норми міжнародного права, а ми доводимо це суду, який має ухвалити рішення щодо дійсно існування цих порушень. І тоді це зовсім інша легітимність, тобто це зафіксована міжнародним судом ООН, а не просто Україна каже, що її права порушуються", - переконана Олена Зеркаль.

Поруч із цим тривають процеси у Європейському суді з прав людини, є десятки позовів від приватних компаній, і Міжнародний кримінальний суд, що може саджати за грати колишніх диктаторів і воєнних злочинців. Попри те, що поки Росія демонструє зневагу до міжнародних законів, уникати їх, коли почнуть з’являтися перші вироки, стане практично неможливо.

Григорій Жигалов

Залиште свій коментар

Вибір редакції