Нація, що протистоїть російському середньовіччю. Найвлучніші цитати Світлани Алексієвич про Україну

Цьогорічним лауреатом Нобелівської премії з літератури стала білоруська письменниця Світлана Алексієвич. Нагорода їй була присуджена "за багатоголосу творчість – пам'ятник стражданню і мужності у наш час". Примітно, що Алексієвич має також й українське походження - уродженка Івано-Франківська. Свого часу її твори викликали критику з боку радянського режиму - письменницю звинувачували в "пацифізмі, натуралізмі, розвінчуванні героїчного образу радянської жінки".

Наразі письменниця перебуває в опозиції до режиму Олександра Лукашенка, неодноразово критикувала диктаторський режим російського глави Володимира Путіна, а також підтримала українців у їхній боротьбі за свободу під час обох Майданів.

ТСН.ua зібрав найбільш влучні цитати Алексієвич про нас, українців, її ставлення до процесів у нашій країні та роздуми щодо розвитку громадянських процесів.

В Україні відчувається дух часу, відчувається дух нації, що відродилася, яка не хоче, щоб її затягував російський вир

• "Я коли дивилася, як відважно поводилися українці, як ці молоді люди гинули, це було подвійне почуття. З одного боку - гордість, захоплення. А з іншого - мені ця ціна здавалася непомірно великою. Мені не подобаються революції. Я за еволюційний, повільний шлях. Щоб громадянське суспільство формувалося, розвивалося. Але ж людям весь час несила терпіти. А мені здається, що в тому, що стосується історичних шляхів, поспішати не треба. Тим паче на пострадянському просторі".

Я хотіла б вірити, що не вдасться російському середньовіччю, яке сьогодні почалося, затягнути українців у старі часи

• "Українці справді хочуть почати нове життя, і справді є небезпека, що чиновник знову зжере українську революцію. Але зараз народ налаштований рішуче, можливо, тому, що від часів Помаранчевої революції виросло нове покоління. В Україні відчувається дух часу, відчувається дух нації, що відродилася, яка не хоче, щоб її затягував російський вир. Я хотіла б вірити, що їм це вдасться, що не вдасться російському середньовіччю, яке сьогодні почалося, затягнути українців у старі часи. Дуже б хотілося сподіватися".

Коли я ... була на Майдані і бачила фотографії "Небесної сотні", я стояла і плакала. Це теж моя земля

• "Жодна революція не робиться красиво. Все це в крові, досить подумати про Майдан. І багато темного відбувається під час революції. А вже після революції - і взагалі: до влади приходять мародери. По-друге, сама свобода - це величезна робота".

• "Моя бабуся, моя мати - українки. Я дуже люблю Україну. І коли я недавно була на Майдані і бачила фотографії "Небесної сотні", я стояла і плакала. Це теж моя земля".

Взяти Крим тільки формально вирішив Путін, а неформально - це замовлення суспільства

• "Взяти Крим тільки формально вирішив Путін, а неформально, якщо глибоко замислитися над цією проблемою, - це замовлення суспільства, це "червона людина".

• "Як можна заливати країну кров'ю, здійснювати злочинну анексію Криму і взагалі руйнувати весь цей крихкий післявоєнний світ? Не можна знайти цьому виправдання. Я щойно з Києва та приголомшена тими особами і тими людьми, яких я бачила. Люди хочуть нового життя, і вони налаштовані на нове життя. І вони будуть за нього битися".

• "Буде довга спроба перешкодити Україні піти в бік Європи. Тому що Росія не може уявити собі, що Україна - це окрема країна і що вона піде своїм шляхом. Я прихильник того, щоб Захід якомога більше допомагав Україні, щоб там швидше почалися помітні для народу зміни. І ось це вже подіє на сусідів".

Звичайно, схід більше орієнтується на Росію, захід - на Європу, але антиросійські настрої всюди сильні.

• "Я думаю, що справа може навіть дійти до партизанської війни в деяких областях України. Але мені віриться, що все ж це сильний народ. Мені подобався і перший Майдан, і другий Майдан"

• "Україна - це ж величезна країна. Вона не єдина. Ось я, наприклад, сама народилася в Івано-Франківську, на заході, а все життя їздила до бабусі, вона - з Вінницької області, що ближче до сходу. Звичайно, схід більше орієнтується на Росію, захід - на Європу, але антиросійські настрої всюди сильні. Бабуся в дитинстві лякала: "Не будеш слухатися - москалі прийдуть". А голодомор ... Це глибока історична образа у свідомості українського народу.

• "Я багато людей знаю в Україні, і вони вірять у своє майбутнє. Напевно, треба жити там, щоб це відчути. І наскільки я розчарувалася в деяких своїх російських друзів, настільки мене захопили українські".

Нагадаємо, сьогодні, 8 жовтня, було оголошено, що Нобелівську премію у галузі літератури отримала Світлана Алексієвич з Білорусі. 

Алексієвич народилась у 1948 році в Івано-Франківську, а потім із батьками переїхала до Білорусі. Писала книги, зокрема, про війну й Чорнобиль.