Найбільший жах Польщі: німецький парламент може ухвалити закон, який значно спростить міграцію

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Польща може втратити до третини ВВП, якщо українські заробітчани ринуть далі на Захід.

Досі в пошуках заробітку українці їхали переважно в Польщу, Росію,  Італію, Чехію, Угорщину, Португалію. А цього року полювання на якісні кадри починає Німеччина.

В країні - переломний момент. Робочої сили не вистачає настільки, що парламент збирається ухвалити закон, на який не відважувався три десятиліття, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Пінг-понг з американцем, кава від італійця, обговорення з австралійцем. В офісі українки Христини – справжня мультикультурність. Земляків стає все більше

"Тут уже просто ходять жарти реально, що скоро українці заповнять половину компанії", - розповідає співробітник компанії з пошуку нерухомості Христина Сваричевська.

ВідеоУ Польщі бояться, що українці в пошуках кращого заробітку рушать до Німеччини

Досі в пошуках заробітку українці їхали переважно в Польщу, Росію, Італію, Чехію, Угорщину, Португалію. А цього року полювання на якісні кадри починає Німеччина. В країні - переломний момент. Робочої сили не вистачає настільки, що парламент збирається ухвалити закон, на який не відважувався три десятиліття.

У Польщі бояться, що українці в пошуках кращого заробітку рушать до Німеччини

Христина -  лідер команди IT-спеціалістів, слова керівник чи начальник тут не люблять. Роботу їй запропонували після навчання в Німеччині. Вона працює за так званою "блакитною картою". Це дозвіл на роботу для людей з вищою освітою. Його ввели в 2012 році і це був перший крок Німеччини до відкриття ринку праці

"Ти приходиш в міграційну службу в Німеччині, всі знають, що таке "блакитна карта", і українців вже ідентифікують, і впізнають, і вже знають, що це наші ІТ спеціалісти, що їх дуже дуже багато, зокрема, і в моїй тут компанії, де я працюю. Принаймні на 1 поверсі зі мною працює шестеро українців", - зазначає вона.

Український десерт і вегетаріанська вечеря – у Берліні Христина мешкає із чоловіком -  українцем і також "айтішником". Німецьку посаду випускник радіофізичного факультету університету Шевченка знайшов в Україні.

"Я склав резюме і просто почав його розсилати на всі вакансії, які тільки були", - розповідає він.

Співбесіди проводили по скайпу, а диплом взагалі цікавив тільки чиновників міграційної служби. Навіть знання мови не вимагали, на роботі і Олексій, і Христина спілкуються англійською.

"Якщо ти виходиш буквально за центр 2 кілометри там вже все англійська мова закінчується і починається світ Німеччини, і ти приходиш в супермаркети, оце перше, де ти зустрічаєшся зі своєї безпомічністю, і коли ти потрапляєш в інший соціум, тобто ти намагаєшся знайти сіль. Тобто я перший тиждень жив без солі, бо я просто не міг знайти", - зазначає Олексій.

Зарплата спеціалістів з “блакитною картою” від 52 тисяч євро на рік і вище. Молодій родині вистачає на оренду квартири в центрі Берліна вартістю в тисячу євро на місяць і головне – на улюблене - подорожі.

Українка Світлана у центрі догляду за людьми похилого віку працює вже два роки. Утім історія її працевлаштування не безхмарна і нагадувала гостросюжетну драму.

"Я була прохачем притулку. Ну а як, іншого варіанту у мене тоді не було", - зазначає вона.

Тоді – це в 2015 році, Світлана з дітьми та хворим чоловіком виїхала від війни -  до Польщі, а потім до Баварії. Вона знала - шанси на отримання притулку для українців мізерні. Та замість чекати на рішення чиновників і отримувати соціальну допомогу, медсестра за фахом засвоювала мову, вчилася і працювала доглядачкою за людьми похилого віку. Попит на такий медперсонал у Німеччині шалений. Ось 90-річний Мартін гордо показує фото дружини – їй 99, а справжня модель. Та і у самого пам’ять у свої 90  - дай Боже кожному.

"Світлана працює дуже добре,  вона швидко вчиться, надзвичайно швидко вивчила німецьку мову,  вона дуже важлива для нашої команди", - підкреслює керівник центру для догляду за людьми похилого віку Біргіт Шедер.

Статусу біженця українці не дали і вона попросила дозволу вчитися і працювати. Німецька мрія розбилася на світанку, у двері подзвонили поліцейські –депортація.

"Якщо люди хочуть знати як це відбувається, то можна сказати дійсно несподівано. Ти спиш вночі. Як правило це вночі. У нас було в 4 ранку. Ви будете депортовані", - розповідає жінка.

У Німеччині за Світлану заступилися і на роботі, і просто знайомі німці. Через 10 днів німецький суд повернув Світлану з родиною назад. Не як біженку, а як добре інтегрованого спеціаліста, фахівця, якого критично потребує німецький ринок праці. Це – унікальний випадок у практиці, каже адвокат з питань міграції.

"Світлані дозволяють закінчити тут навчання і потім два роки працювати і потім я виходжу з того, що вона отримає довготривалу посвідку на проживання, бо вона вже провела тут чимало часу", - розповідає він.

Історія українки з Донецька безпрецедентна, однак вже скоро німці дозволять жити, вчитися і працювати мігрантам, яким відмовили у статусі біженця, але не можуть вислати додому – спочатку на 2 з половиною роки. Бо краще дати людям заробляти, аніж дозволити жити за гроші німецьких платників податків – кажуть у цьому центрі, де навчають будівельним спеціальностям.

"Попит на будівництво у Берліні дуже високий, усі будкомпанії зайняті під зав’язку. Я буквально вчора говорила з підприємцями, вони буває змушені відкладати замовлення або не можуть реагувати на спонтанні проекти, тому що у них просто не вистачає людей. І така ситуація на багатьох підприємствах", - зазначає керівник центру з навчання будспеціальностей Герріт Вітшас.

От тільки тут без німецької вже ніяк.

"Це звичайно питання безпеки,  бо якщо я не знаю, чи можна мені ступити ліворуч чи праворуч або звідки насувається кран, то як тоді працювати, потрібно володіти німецькою мовою", - підкреслює жінка.

Так вирішила і німецька влада. Базове володіння німецькою – передумова для трудової міграції. Більше не хочуть повторювати помилки післявоєнних років – коли мігрантів запрошували працювати, а не інтегруватися.

"Ми готові стати країною мігрантів для кваліфікованої робочої сили", - заявив федеральний міністр економіки Петер Альтмайер.

Шукати роботу дозволять і на місці – відповідну візу даватимуть на півроку, головне мати гроші на шість місяців життя в Німеччині і не зазіхати на соціальну допомогу.

Закон про трудову міграцію збираються затвердити в парламенті Німеччини упродовж цього року. Діяти він почне вже з 2020. Тут кажуть – переломний момент в історії країни. Уже в перший рік в Німеччині очікують до 200 тисяч мігрантів. Вважають, що тільки так є шанс зберегти економіку і рівень добробуту в країні.

А де німецька гостинність наробила переполоху, так це в Польщі. Тут прогнозують – якщо українці поїдуть працювати в Німеччину, ВВП країни обвалиться на третину.

Марина та Анна виготовляють деталі до освітлювальних приборів. Тут реалізують проекти у 20 країн світу. Третина персоналу на заводі в місті Кентшин – українці. Без них, кажуть, не зможуть виконувати великі замовлення.

"Ми чули про те, що німці відкриють ринок праці для українців. У якійсь мірі ми сприймаємо це як загрозу для нас, поляків. Ми побоюємося того, що частина українських працівників емігрує до Німеччини і там буде працювати. У такій ситуації у нас могли б з'явитися проблеми із пошуком працівників", - пояснює операційний директор Ярослав Кшиштоф Лободзінський.

І здається острах поляка не марний. Якщо Німеччина дійсно відкриється, то більшість українців поїдуть у Німеччину, покинуть Польщу через заробітну плату.

Вивчити чужу мову і поміняти країну – не тільки для заробітку, а щоби побачити світ. Молоді українські IT-спеціалісти уже міркують отримати німецькі паспорти і так отримати ще більше свободи пересування.

"Ми майже кожен місяць подорожували останні 3 роки якусь нову країну, ми в принципі по Європі багато де поїздили, по самій Німеччині і для нас це було настільки круто", - розповідає IT-спеціаліст Христина.

А Світлана, яку в Німеччину сенсаційно повернули ще до чинності нового закону, мріє колись повернутися додому, в мирний український Донецьк.

Із відкриттям ринку праці Німеччина стає серйозним конкурентом за розумні голови і вмілі руки. І Україна дуже зручний для цього банк людських ресурсів.

Варшава, яка колись зробила ставку на українців і виграла-  має чого переживати з цього приводу. Але тепер питання чи не пора переживати офіційному Києву і національному бізнесу, якщо країна зостанеться без слюсарів, медсестр, айтішніків і будівельників. Бо як тільки вони скажуть  "Я" на запитання "Шпрехен зі дойч?" ціна їх рук і голів підскочить у 5 чи навіть 10 раз. І втримати їх стане дуже важко.

Наталія Фібріг

Залиште свій коментар

Вибір редакції