Негативне ставлення поляків до українців посилилося: що найбільше дратує наших сусідів

У листопаді 2025 року соціологи зафіксували помітне охолодження емоцій у польському суспільстві щодо українських біженців та подальшої підтримки Києва. Період безумовної допомоги поступово змінюється очікуванням прозорих правил та нагальним запитом на вирішення історичних суперечок.

Про ці суттєві суспільні трансформації свідчать результати соціологічного звіту Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського.

Зростання негативу та втома від соціальної допомоги

Згідно з даними дослідження, відсоток негативних оцінок щодо українців, які проживають у Польщі, зріс до 35%. Водночас позитивне ставлення все ще переважає, хоча й знизилося до 39%. Дослідники зазначають, що головним джерелом розчарування є не особиста ворожість, а критика соціальної політики та відчутний економічний тиск.

«Допомога — так. Але за зрозумілими правилами, а не якась там самодіяльність», — цитують соціологи респондентів старшої вікової групи від 46 до 65 років.

Соціологи виділяють кілька ключових факторів, які нині формують зміну настроїв у польському суспільстві:

• Відчуття несправедливості через соціальні виплати та слабкий контроль за системою допомоги біженцям.

• Економічна конкуренція, зокрема сильний вплив українського сільського господарства на місцевих фермерів.

• Страх ескалації та побоювання, що надмірна військова підтримка сусідів може виснажити оборонні ресурси самої Польщі.

Історичні суперечки та євроінтеграція

Найважливішим завданням для польських політиків у відносинах з Україною опитані вважають забезпечення ексгумації та поховання жертв Волинської трагедії. Аж 57% респондентів наполягають, що українська влада повинна вирішити це питання якомога швидше. Історична пам’ять залишається надзвичайно чутливою темою, яка безпосередньо впливає на рівень довіри між двома народами.

На цьому тлі також слабшає ентузіазм щодо безумовного вступу України до західних структур. Відсоток противників приєднання української держави до Європейського Союзу зріс до 25%, а щодо членства в НАТО негативно налаштовані 24% поляків. Більшість громадян Польщі все ще підтримує ці інтеграційні процеси, але дедалі частіше висуває чіткі умови та вимагає проведення глибоких реформ.

«Спочатку їм потрібно вивести у себе корупцію, бо там усе робиться на договірняках», — наголосили молодші учасники опитування, коментуючи умови євроінтеграції.

Попри зростання скептицизму та прагматизму, поляки й надалі вважають опір України ключовим фактором безпеки власної країни. Сценарій повної української перемоги над Росією 39% респондентів безапеляційно називають найкращою гарантією тривалого миру в регіоні.

Нагадаємо, понад 50% поляків заявили, що рішення президента Володимира Зеленського надати підрозділу назву «героїв УПА» негативно вплинуло на їхнє ставлення до України. Найкритичнішими виявилися чоловіки та молодь до 24 років.