Парламент ФРН підтримав правки більшістю голосів.
13 листопада парламент Німеччини більшістю голосів проголосував за поправки до Газової директиви Євросоюзу, яку має імплементувати в своє законодавство.
Сама директива набрала чинності в травні цього року, тепер країни-члени ЄС зобов'язані до 24 лютого 2020 року закріпити її в національному законодавстві. Про це пише "Інтерфакс-Україна".
Директива спрямована на регулювання діяльності газопроводів третіх країн на території ЄС - тепер газопроводи третіх країн повинні відповідати вимогам, які застосовуються до внутрішніх газопроводів ЄС - і стосується, таким чином, в першу чергу російського "Північного потоку-2".
Серед головних положень директиви - поділ компаній на такі, що постачають газ і такі, що його транспортують. Це означає, що компанія-оператор "Північного потоку-2" повинна бути незалежною від "Газпрому", а 50% його пропускної потужності повинні резервуватися для альтернативних постачальників. Винятки можливі, але лише за схваленням Єврокомісії.
Нагадаємо, у ніч проти 8 листопада Бундестаг переніс голосування щодо Газової директиви ЄС, щоб дало "Північному потоку-2" змогу обійти обмеження директиви. Депутати від правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" ініціювали перенесення рішення через те, що на засіданні не було кворуму.
Раніше компанія Nord Stream 2 AG отримала дозвіл на будівництво системи газопроводу на континентальному шельфі Данії. Процес отримання заявки в данській юрисдикції тривав більше двох років - від квітня 2017 року. Відмова країни могла відтермінувати завершення проєкту на роки.
"Північний потік-2" має пролягти дном Балтійського моря. Його довжина становитиме понад 1200 кілометрів, пропускна спроможність - 55 мільярдів кубометрів газу на рік. Газопровід будує російський "Газпром" спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall. Очікувалось, що трубопровід може запрацювати до кінця 2019 року. Україна виступає проти будівництва "Північного потоку-2", оскільки не хоче втратити статус транзитера газу. Проект активно критикують США, Польща і країни Балтії. Вони застерігають, що ЄС потрапить у залежність від російського газу. У Німеччині вважають, що проєкт економічний, а не політичний.
