Новий похід на Сирію. Як Туреччина готується до операції із розширення впливу на Близькому Сході

Турецький президент не полишає намірів знищити сирійських курдів.

Заява президента США Дональда Трампа про виведення власних військ із Сирії сплутала карти багатьом політичним гравцям та змусила різні військові угруповання на території охопленої війною країни замислитись над новими альянсами.

Найбільше від цього рішення США виграє Туреччина, адже фактично вихід американських військ розв’яже їй руки, зробивши чи не основною військовою силою в Сирії поряд із російською армією.

Однак найголовнішим є те, що указ Трампа відкриє шлях до давньої мрії турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана – знищити курдів, яких у Туреччині вважають терористами, на півночі Сирії та встановити повний контроль над турецько-сирійським кордоном з обох боків. Про ці плани лідер Туреччини вже говорить абсолютно відкрито, стягуючи сили на сирійський кордон і заявляючи, що нова військова операція може розпочатися "у будь-який момент".

ТСН.ua розбирався, навіщо Туреччині потрібна ця операція, які вона має для цього сили та чи завершиться це для Ердогана успіхом.

Попередній досвід

Вперше Туреччина офіційно проводила військову операцію на півночі Сирії у серпні 2016 – березні 2017 року. Тоді вона мала назву "Щит Євфрату", метою якої була боротьба з бойовиками "Ісламської держави" на кордонах, а також розділення курдських територій на західному березі Євфрату.

Ця операція тривала довго, оскільки турецькі війська довго не могли зайняти місто аль-Баб у провінції Алеппо та вийти до територій, які підконтрольні армії Асада. Зрештою у березні Генштаб Туреччини оголосив про успішне виконання операції. Сирійські курди вирішили не втручатися у пряме військове зіткнення та відступили, залишивши турків воювати лише з радикальними ісламістами. Під час цієї операції Туреччина заглибилась всередину Сирії та відрізала регіон Афрін від інших підконтрольних курдам територій.

Менше ніж через рік, у січні 2018 року, турецькі війська розпочинають операцію "Оливкова гілка" для захоплення Афріна. Через два місяці місто було взято, а курди, за турецькими даними, втратили щонайменше 1500 осіб вбитими.

Сили сторін

На початку 2019 року Ердоган знову заговорив про військову операцію на півночі Сирії, стягуючи для цього відповідні сили до сирійсько-турецького кордону. Фактично, на західному березі Євфрату лишився лише один підконтрольний регіон – місто Манбідж. Однак там розташована база американських військових, що унеможливлювало наступ на це місто.

Після рішення про виведення військ США із Сирії, Ердоган отримав повний карт-бланш у цьому регіоні. Зрозумівши свою беззахисність курдські Загони народної самооборони (YPG) запросили сирійські проурядові війська взяти Манбідж під власний контроль, що було блискавично зроблено. Тепер можливий наступ на цей регіон може призвести до воєнного зіткнення між турецькими військами та армією Асада.

Точної інформації про кількість турецьких військ, які планують взяти участь в операції, немає. Раніше представники сирійських опозиційних військових угруповань заявили, що готові надати Туреччині 15 тисяч своїх бійців. Для прикладу у попередніх операціях Туреччина залучала до 7 тисяч власних військовослужбовців та близько 20 тисяч сирійських бійців. Щодо техніки, то у бойових діях турки користувалися майже 80 танками та понад 20 броньованими машинами. 

Водночас, чисельність курдських військових загонів становить майже 30 тисяч військових. Крім цього, до зіткнень можуть бути залучені ще й союзницькі арабські угруповання, загальна кількість яких, зрештою, може скласти майже 70 тисяч осіб.

У разі, якщо до відкритого протистояння долучиться ще й армія Асада, турецька операція може стати однією з найкривавіших подій сирійської війни за останні кілька років.

Хто такі курди та чого вони хочуть

Курди – це народ, який у переважній більшості проживає на територіях Туреччини, Сирії, Іраку та Ірану. Загальна кількість населення становить близько 40 мільйонів осіб, і за всіма визначеннями ООН така нація вже давно повинна була б мати власну державу. Однак у всіх країнах, де історично розселені курди, вони піддаються різним видам етнічної дискримінації.

Найбільша проблема у курдів існує в Туреччині, де вони вже майже 30 років зі зброєю в руках та шляхом терактів намагаються звернути на себе увагу та вибороти незалежність. За різними даними, курди становлять майже 25% всього населення Туреччини та займають близько четвертої частини всіх її територій.

Через таку агресивну боротьбу основна рушійна сила турецьких курдів – Робітнича партія Курдистану – в Туреччині визнана терористичною. А тому Ердоган і провадить таку політику репресій проти курдського народу не лише на території Туреччини, а й в інших країнах, де вони проживають.

Що стосується сирійських курдів, то основною їхньою метою буде отримання широкої автономії у відновленій після війни Сирії. Саме тому вони намагаються не вступати у відкриту конфронтацію як з армією Асада, так і з опозиційними угрупованнями, воюючи проти бойовиків "Ісламської держави" завдяки повному протекторату з боку США.

"Ніж у спину"

"Це все ваше. Ми закінчили", - саме після таких слів від президента США Дональда Трампа єдина перепона для Ердогана продовжити захоплення курдських територій в Сирії була ліквідована. Фактично, під лозунгами боротьби з тероризмом Туреччина може знищити і курдські угруповання, адже для неї вони теж підпадають під визначення тероризму. 

Після таких різких рішень США про продовження підтримки курдів заявили у Німеччині та Франції. Низка ЗМІ писали про те, що з боку американців це було "ножем у спину" своїм курдським союзникам, з якими вони пліч-о-пліч боролися з ісламськими терористами.

Сам Ердоган на тлі заяв про підготовку до операції написав колонку для The New York Times, в якій розповів про основні моменти подальшої роботи Туреччини над врегулюванням ситуації в Сирії. Її назва говорить сама за себе: "Трамп має рацію щодо Сирії. Туреччина може зробити все правильно".

Водночас, експерти застерігають, що в разі бажання Туреччини захопити всі курдські території в Сирії, операція може завершитись провалом не лише для Ердогана, а й для боротьби з тероризмом. Певною мірою через те, що чим далі просуватиметься турецьке військо, тим складніше їм буде отримувати постачання та боєприпаси з території Туреччини, а також евакуювати поранених. Від проведення наступу на весь східний берег Євфрату Ердогана застерігають також і славнозвісні генерали, які керували попередніми операціями. За їхніми словами, курдські загони є більш підготовленими та тренованими, ніж їхні колеги в Афріні, до того ж, кліматичні та топографічні умови теж грають не на руку туркам.

Більш жорстку позицію до планів Ердогана щодо нової операції висловлює і Гіран Озкан - член турецької "Демократичної партії народів", яка послідовно виступає за права курдських меншин в Туреччині. За його словами у матеріалі для Independent, ведучи боротьбу проти курдів у всіх країнах Ближнього Сходу Ердоган ніколи не зможе досягти миру в регіоні. "Туреччина Ердогана є однією з найбільших загроз миру на Близькому Сході - чим швидше США зрозуміє це, тим краще", - підкреслює він.

Російські експерти взагалі висловлюють припущення, що своїм рішення Штати намагаються зіткнути лицем до лиця турецькі та сирійські війська, які прийдуть на допомогу курдам, і, таким чином, розсварити Росію, яка підтримує Асада, та Туреччину.

"Тепер перед Росією стоїть досить непростий вибір: взяти під контроль курдські території на північному сході Сирії, ризикуючи посваритися з Туреччиною, або кинути їх там напризволяще. У другому випадку, на жаль, під ймовірним турецьким контролем опиняться і основні нафтові родовища Сирії, і найбільш родючі землі в заплаві річки Євфрат, а також деякі великі водосховища на цій річці, які здатні хоч якось вирішувати і без того дуже гостру проблему водопостачання республіки. Міста Манбідж і Ракка (недавня "столиця" терористичної "ІДІЛ") мають ключове значення для контролю за північним сходом країни, і віддавши їх, Росія і її союзники в Сирії позбудуться найзначнішого шансу на успішне відновлення зруйнованої громадянською війною держави", - зазначає Віктор Кузовков у матеріалі видання "Военное обозрение".

Перші ознаки підтримки цієї тези вже поширюються, зокрема, і Міністерством оборони Росії, яке демонструє відео патрулювання російськими військовими вулиць міста Манбідж, що підтверджує, що разом з армією Асада туди зайшли і кадрові спецпризначенці РФ.

Крім зіткнень основних політичних гравців, у Сирії існує ще одна не менш важлива проблема – можливий реванш терористів з "ІДІЛ". Їхні залишки лишились саме у оазах вздовж Євфрату, і саме курди продовжують з ними активну боротьбу, тоді як всі інші сторони зайнялись розв'язанням зовсім інших питань. У разі, якщо курдські загони будуть змушені воювати на два фронти, це може призвести до збільшення підконтрольних "ІДІЛ" територій.

Події, які почали розгортатись в США після такого рішення Трампа, свідчать про те, що виведення американських військ із Сирії було неоднозначно сприйнято в політичному істеблішменті країни. Зокрема, у відставку подав очільник Пентагону Джеймс Меттіс. Після рішення про звільнення він також написав відкритий лист, у якому фактично звинуватив Трампа в імпульсивності та заявив, що американський президент не зважає на думку профільних відомств. Можливо, саме через це вже майже місяць Трамп не може знайти кандидата на одну із найбільших престижних посад уряду США. Вже достеменно відомо, що кілька осіб на пропозицію Трампа очолити Пентагон відповіли негативно.

Коли до чиновників США дійшло розуміння наслідків так званої "зради" курдів, то там почали розглядати варіанти отримання гарантій безпеки для своїх союзників. Зокрема, були розтягнуті терміни виведення військ для того, щоб домовитись про подальшу долю курдських військових загонів у Сирії. Для цього до Туреччини навіть вирушив радник президента США із нацбезпеки Джон Болтон. Судячи з того, що наприкінці його дводенного візиту Ердоган несподівано скасував з ним зустріч, про гарантії щодо курдів домовитись не вдалося.

ВідеоПрезидент США оголосив перемогу над "Ісламською державою" в Сирії

США виводять війська із Сирії. Інформацію про це підтвердили у Білому домі після того, як президент Дональд Трамп заявив у Twitter про перемогу над терористичним угрупованням "Ісламська держава". 

Президент США оголосив перемогу над "Ісламською державою" в Сирії

Чи було рішення США виваженим ходом у політичній грі або імпульсивною ідеєю Трампа покаже час. Однак такий показовий вихід Америки із війни в Сирії цілком може сплутати карти всім гравцям сирійської партії та повернути хід конфлікту зовсім в інше русло. З якого, розсваривши всіх союзників, ще й вийти переможцем. Тоді як для Ердогана сирійська операція може завершитися гучним провалом.

Олексій Ярмоленко

Залиште свій коментар

Вибір редакції