"Ноїв ковчег" для насіння, створений на випадок апокаліпсису, – під загрозою знищення. Розповідаємо, чому

"Ноїв ковчег" для насіння, створений на випадок апокаліпсису, – під загрозою знищення. Розповідаємо, чому

Фото: Associated Press

Вчені створили "ноїв ковчег" для рослин на випадок глобальної катастрофи.

Усередині гірського масиву, розташованого на острові  Шпіцберген, неподалік від невеликого норвезького міста Лонг'їр, є унікальна споруда – Всесвітнє сховище насіння. У ній зберігається понад 900 тисяч видів насіння з майже кожної країни світу.

У разі глобальної катастрофи цього має бути достатньо для того, щоб люди у різних куточках світу могли відновити життєвоважливі для свого існування зернові насадження.

Сховище захищає насіння від впливу сонячного світла, землетрусів, вивержень вулкана, війн та будь-яких інших пагубних чинників. Раніше вчені вважали, що місцерозташування сховища та його конструкція робить його невразливим.

Проте нове дослідження, проведене Norwegian Centre for Climate Services, свідчить, що така думка є помилковою. Через глобальне потепління надійність зернового резерву опинилася під запитанням.

Сховище, створене на випадок апокаліпсису

У світі існує понад 1700 генних банків, створених для збереження біорізноманіття. Проте багато з них є недостатньо надійними. Їх легко можуть знищити як природні катастрофи, такі як виверження вулканів, так і антропогенні, на кшталт війн.

Подібні інциденти вже траплялися. Наприклад, Національний насіннєвий банк Філіппін пошкодив потоп, а після цього знищила ущент пожежа. Повністю втрачені були й банки Афганістану та Іраку.

Так, 2008 року було створено Шпіцбергенське сховище. Його призначенням є збереження різноманітних культур на випадок, якщо вони зникнуть з тієї чи тієї причини – від регіональної чи глобальної катастрофи до природного катаклізму або ж нещасного випадку.

Наразі у сховищі, за офіційними даними, зберігається 983 тисячі різних видів насіння. Здебільшого це – сільськогосподарські культури, які є важливими для створення продуктів харчування та сталої підтримки сільського господарства.

Фото: Associated Press

До кожного зразка входить в середньому 500 насінин, які упаковані у тришаровий пакетик із фольги. Вони, своєю чергою, є розфасованими по коробках, які стоять на поличках. Загалом у сховищі можна розмістити понад 4 мільйони зразків.

Насіння генетично-модифікованих організмів у сховищі немає – це заборонено норвезьким законодавством. 

Зберігаються культури у специфічних умовах. Повітря у сховищі постійно перебуває на позначці -18 градусів за Цельсієм. Це дає змогу підтримувати низьку метаболічну активність живих організмів, тож вони можуть зберігати життєздатність упродовж сотень років.

Саме ж сховище розташоване на відстані 120 метрів углиб гори, за п’ятьма закодованими дверима, під товстим шаром з багаторічної мерзлоти.

Остання мала б забезпечити у приміщенні сталу температуру у разі раптового зникнення електроенергії, завдяки чому насіння було б замороженим ще щонайменше 200 років.

Проте останнім часом надійність цього природного "холодильника" почала викликати запитання.

Що може знищити резерв та чому

Через 9 років після створення сховища, 2017-го, через аномальні температури та рясні дощі тала вода почала проникати усередину споруди. І хоча до місця, де зберігалося насіння, вона не дійшла, факт цього викликав значне занепокоєння серед вчених та творців проекту.

"Багато води просочилося до початку тунелю і замерзло, тож біля входу на підлозі утворився лід. Запитання полягає у тому, чи це одиничний випадок, чи ситуація лише погіршуватиметься?" - прокоментував інцидент у коментарі the Guardian власник сховища Хеге Нжаа Ашим.

Випадок змусив творців проекту всерйоз замислитися над тим, щоб запровадити кілька важливих оновлень, зокрема, створити новий, бетонний тунель, через який можна було б дістатися усередину споруди, та службового приміщення для  розміщення аварійних енерго- та холодильних установок.

Проте ці заходи є лише тимчасовим вирішенням проблеми. Адже температура у Арктиці продовжує збільшуватися через кліматичні зміни, а багаторічна мерзлота – танути.

Фото: Associated Press

У новому звіті Norwegian Centre for Climate Services йдеться про те, що зараз питання того, яким буде майбутнє сховище та чи буде воно взагалі, стоїть набагато гостріше, ніж 2017 року.

Автори праці зазначають, що якщо викиди парникових газів відбуватимуться такими ж темпами, то вже до 2100 року температура повітря збільшиться на 7 градусів за Цельсієм.

Учені також прогнозують, що через зміни клімату у регіоні у майбутньому почастішають рясні дощі. Їхня кількість зросте від 45 до 65% порівняно з тією, що можна спостерігати зараз.

Це, своєю чергою, призведе до інтенсивнішого танення льоду, паводків та лавин й поставить під загрозу цілісність сховища.

Глобальні наслідки процесів у регіоні

Дослідники наголошують на тому, що наразі температура вічної мерзлоти у Шпіцбергені є найвищою на півночі Арктики. Провідний автор дослідження Norwegian Centre for Climate Services, Інгер Хансен-Бауер, вважає, що клімат поблизу Лонг'їра, ймовірно, змінюється швидше, ніж у будь-якому іншому місті на планеті.

120 років тому середня температура у місті становила близько 8 градусів з позначкою мінус. Відтоді вона зросла майже на три градуси (у той час як глобальна температура – лише на 1).

Фото: Associated Press

Якщо викиди парникових газів триватимуть з тією ж інтенсивністю, вічна мерзлота, що розташовується на глибині близько 10 метрів на заході Шпіцбергену, може повністю розтанути ще до початку наступного століття.

Проте навіть якщо кількість згубних викидів CO2 в атмосферу вдасться зменшити, нема жодних гарантій тощо, що усе буде гаразд. Так, у звіті ООН зазначається, що вічна мерзлота у Арктиці так чи так зменшиться на 45%.

У замороженій породі зберігається близько 2 мільйонів тонн карбону. Якщо вона розтане, цей карбон потрапить у атмосферу і посилить глобальне потепління.

Це, своєю чергою, знову призведе до танення вічної мерзлоти. Таким чином виникне своєрідна петля, що зробить неможливим для людства утриматися у межах підвищення глобальної температури не більш ніж на 2 градуси за Цельсієм, як було обумовлено Паризькою угодою. А отже – кліматичні зміни стануть невідворотними.  

Унаслідок зміни клімату з обличчя Землі можуть зникнути назавжди трюфелі, банани і чай

Унаслідок зміни клімату з обличчя Землі можуть зникнути назавжди трюфелі, банани і чай

 

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Як змінюється клімат
Наступна публікація