Колишній глава розстрільної групи в Білорусі розповів, як смертники відчувають наближення страти і впадають у прострацію.
Поки Білорусь чекає на реакцію президента Олександра Лукашенка щодо смертного вироку "мінським терористам", російським журналістам вдалося взяти інтерв'ю у керівника розстрільної бригади, який протягом 10 років працював у республіці катом.
На рахунку Олега Алкаєва - більше 130 страчених, хоча сам він не спустив курок жодного разу. Як зізнався чоловік "Московському комсомольцю", виконання смертного вироку – "досить огидне видовище".
"На початку моєї діяльності на посаді керівника розстрільної команди процедура виконання вироку відбувалася в лісовій місцевості. Людей привозили в ліс, виводили з машини і розстрілювали по одному. Машина з іншими засудженими, які очікували своєї черги, була у двох десятках метрів від могили. Уявляєте стан засуджених?", - розповів Алкаєв.
Пізніше, за його словами, він ухвалив рішення перенести процес у приміщення.
"Це зовні виглядало більш цивілізовано, хоч і збільшувало обсяг роботи: потрібно було упаковувати і вантажити трупи, потім ховати, тоді як у лісі засуджені підходили до могили на своїх ногах", - сказав він.
Алкаєв уточнив, що приміщення, де проводилися розстріли, було замаскованою під об'єкт господарсько-побутового призначення будівлею. Її місце розташування засекречене, оскільки там, можливо, і досі розстрілюють засуджених до смертної кари.
До розстрільної бригади, розповів він, входило 13 осіб. Одні з них виводили засудженого з камери, інші здійснювали доставку до пункту виконання вироку, треті - розстрілювали і ховали. Усі вони були добре законспіровані.
"Нам було заборонено навіть обговорювати між собою тему виконання смертних вироків. Ніхто з наших близьких не знав, чим ми займаємося", - зізнався Алкаєв.
"Як це не здасться дивним, випадків добровільної відмови від роботи в розстрільної команди я не знаю. Зрозумійте, людина до всього звикає. До такої роботи теж", - зауважив колишній кат.
Як розповів Алкаєв, пункт про "останнє бажання" в інструкції був відсутній.
"Я особисто не пам'ятаю випадку, щоб будь-яке бажання вирвалося з уст засуджених. Один раз, правда, надійшло прохання - стріляти в серце. Але на ці слова ніхто з нашої бригади не звернув уваги", - зізнався він.
За спогадами чоловіка, під час виконання вироку напруга доходить до вищих меж людського організму, і неадекватність і прострація спостерігаються практично у всіх засуджених. І, хоча дату виконання вироку засудженому не говорять до останнього, він інтуїтивно відчуває її наближення.
"Коли в камеру смертника заходять в останній раз, він все розуміє. Він відчуває наближення смерті за нашими кроками у коридорі і за інтонацією голосів. З цього моменту він вже перебуває в іншому вимірі. Говорить і відповідає на питання автоматично, завченими фразами, абсолютно не розуміючи сенсу сказаного. Оцінити і передати словами стан людини, яка знає, що незабаром помре насильницькою смертю, неможливо, бо ще ніхто не зміг поділитися своїми відчуттями в цей момент", - розповів Алкаєв.
Читайте також:
У теракті в Мінську, за який стратять двох людей, запідозрили сина Лукашенка
В Саудівській Аравії "відьмі" відрубали голову
Майже половина українців виступає за відновлення смертної кари