Одна помилка — і пряма війна: Росія та НАТО опинилися на небезпечній межі

Війна в Україні набирає обертів, а небезпека військової ескалації між Росією та НАТО зростає.

Про це йдеться в аналітичній статті NZZ.

Загострення на східному фланзі НАТО

Кількість військових інцидентів на східному фланзі НАТО різко зросла протягом останніх тижнів.

Декілька днів тому морський безпілотник наблизився до румунської нафтової платформи «Нептун Діп» у Чорному морі. Винищувачі F-16 піднялися в повітря та знищили безпілотне судно, навантажене вибухівкою, за кілька сотень метрів від газовидобувної платформи. Уряд у Бухаресті різко відреагував та заявив про «ескалацію таких безвідповідальних інцидентів з боку Росії».

Також декілька днів тому, ймовірно, російський літак увійшов у повітряний простір іншої країни-члена Альянсу — Румунії. Іспанський F-18 збив безпілотний літальний апарат.

Також наприкінці липня на території Польщі вибухнула російська крилата ракета Х-101, а через кілька днів італійський винищувач збив безпілотник над Латвією.

Війна зазіхає на територію НАТО

Аналітики зауважують, що від моменту російського вторгнення — від лютого 2022 року — війна дедалі більше фізично, а не лише гібридно, проникає на територію військового альянсу.

Спочатку це були ненавмисні дії. Пізніше НАТО зафіксувало неодноразові та явно навмисні порушення повітряного простору Росією, але відреагувало без застосування власної зброї. Однак, з минулого року альянс дедалі частіше реагує на ці провокації збройною силою.

«Це не означає, що Росія зараз безпосередньо атакує НАТО, але ситуація на східному фланзі непомітно змінилася. Це складний розвиток подій, і саме з цієї причини він також несе потенціал для ескалації», — йдеться у статті.

НАТО зміцнює східний фланг: що там відбувається

У виданні вважають, що східний фланг НАТО уже не є класичною зоною миру. Там зараз часто літають російські безпілотники та крилаті ракети, а також, припускається, українські дрони.

За інформацією ЗМІ, російські розвідувальні служби та військові підрозділи глушать радіозв’язок, маніпулюють сигналами GPS та зламують комп’ютерні мережі.

Водночас НАТО зміцнило свої позиції: встановило радари, літаки АВАКС, винищувачі, такі як F-16, F-18, F-35 та інші перехоплювачі, наземні системи протиповітряної оборони та, все частіше з обох сторін, безпілотні авіаційні системи на морі.

«Термін „гібридна війна“, який використовувався для опису дій Росії проти НАТО, зараз є занадто вузьким визначенням. Військові арени війни в Україні та НАТО починають перетинатися на своїх межах», — підкреслили аналітики.

Москва тестує реакцію НАТО

У дослідженні Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) — лондонського аналітичного центру, який спеціалізується на питаннях безпеки та оборони, йдеться, що не кожне порушення російськими безпілотниками повітряного простору країн НАТО є навмисною атакою. Однак Москва використовує такі інциденти, щоб вивчати реакцію Альянсу та вдосконалювати власні тактики.

Аналітики звертають увагу на скоординовану кампанію Росії із застосуванням безпілотників, яка вже певний час триває над Європою. На їхню думку, Москва таким чином може перевіряти можливості протиповітряної оборони НАТО та визначати межі політичної реакції Альянсу.

Дослідники описують цю тактику як «розвідку бойовим шляхом». Її суть проста: щоб зрозуміти, як працює система противника, потрібно змусити її реагувати. Кожен такий інцидент дає Росії нову інформацію про те, як НАТО виявляє, супроводжує та реагує на потенційні загрози.

Росія збирає цінну інформацію

Приклад масового нальоту російських безпілотників на територію Польщі у вересні 2025 року ілюструє, що Росія діє такою ж тактикою, як США у часи «холодної війни».

Коли російські дрони залетіли на територію Польщі, тоді НАТО активувало польські F-16, голландські F-35, а також італійські літаки AWACS та літаки-заправники. За словами авторів IISS, це надало Росії цінну інформацію про час реакції, процедури командування та управління, дальність радарів, коридори перехоплення та протоколи сил НАТО.

Як вважають у NZZ, те, що Росія зараз робить на своєму східному фланзі, — це розвідка шляхом взаємодії. Втім, у НАТО також вчиться. Він інтенсивно контролює повітряний простір на своєму східному фланзі.

НАТО створило єдиний оборонний простір на своєму східному фланзі — у повітрі, на суші та на морі.

Ризики зіткнення між РФ та НАТО зростають

Аналітики вважають, що ризики зіткнення між НАТО та Росією щодня зростають.

«Росія випробовує НАТО. НАТО адаптується. Росія спостерігає за цією адаптацією та, у свою чергу, коригує власні процедури…Це несе ризики», — йдеться у статті.

Що частіше винищувачі НАТО піднімаються в повітря та застосовують зброю, то вищим стає ризик прямого військового зіткнення з російськими літаками — у війні, в якій Альянс офіційно не бере участі.

На початку повномасштабної війни НАТО зазвичай мало більше часу для ухвалення зважених рішень. Тепер ситуація змінюється: виникає дедалі більша «часова асиметрія», коли Альянсу доводиться реагувати на потенційні загрози значно швидше.

Водночас чим більше війна в Україні поширюється географічно та має різні осередки, тим більше виникає простору для небезпечних помилок — від неправильного трактування дій противника до технічних збоїв і політичних непорозумінь.

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі наголошують, що надійні та прямі канали зв’язку з Росією залишаються важливими на випадок інцидентів, які можуть спровокувати небезпечну ескалацію.

Таким чином, головна загроза сьогодні може полягати не стільки в навмисному рішенні Росії атакувати НАТО, скільки в іншому сценарії: Москва й Альянс дедалі частіше можуть опинятися у прямому військовому контакті на периферії війни в Україні.

Нагадаємо, вранці 24 серпня невідомий дрон пролетів через Молдову до Румунії після атаки РФ по Україні. У відповідь НАТО піднімало F-16.