За допомогою новітніх технологій учені довели, що сотні мільйонів років тому у Середземномор'ї існував величезний континент, про який раніше нічого не було відомо.
240 мільйонів років тому усі наявні зараз континенти були об'єднані у один великий суперконтинент – Пангею. Згодом останній розподілився на дві частини – Лавразію (на півночі) та Годвану (на півдні).
Перша дала життя Європі, Азії та Північній Америці, а останній згодом розпався на Африку, Антарктиду, Південну Америку та Австралію. Проте, відповідно до останнього дослідження, опублікованого у Science Direct, сотні мільйонів років тому існував й ще один континет – Велика Адрія.
Що відомо про загадкове геологічне утворення, яке існувало сотні мільйонів років тому – читайте у матеріалі ТСН.ua.
Велика Адрія
Відповідно до нової праці, геологічне утворення Велика Адрія свого часу було континентом завбільшки з Гренландію. Спершу, близько 240 мільйонів років тому, вона була частиною суперконтиненту Пангея, та розташовувалася між елементами, що згодом стануть добре відомими куточками світу.
А саме – сучасними північною Африкою, Іспанією та південною Францією. Проте приблизно 220 мільйонів років тому вона відділилася від Африки, а ще через 40 мільйонів років від цього моменту – від Франції та Іспанії.
Вчені не знають достеменно, на що була схожа Велика Адрія, однак вважають, що вона, ймовірно, нагадувала затоплений значною мірою континент Зеландію, з частинами суходолу (у цьому випадку – Новою Зеландією та Новою Каледонією), які визирали з-під води - лише 7% Зеландії перебуває над рівнем моря.
Проте проіснувало геологічне утворення недовго. Близько 130-150 мільйонів через рухи тектонічних плит континент змістився і зіткнувся з частиною Лавразії (одного з двох континентів, на які розпався суперконтинент Пангея).
Унаслідок зіткнення з мантією Землі верхню частину Великої Адрії повністю здерло - подібно до того, як ножем можна зняти шкірку від яблука. Рештки верхнього шару впали на тектонічні плити, що перекриваються, і згодом утворили гірські хребти у Італії, Туреччині, Греції, а також Альпи, Балканські гори і Карпати.
Натомість основна частина Великої Адрії опустилася донизу і занурилася під Європу. Наразі рештки континенту перебувають під Італією (зокрема, під такими містами як Венеція та Турин), Ірландією та Хорватією.
Примітно, що у минулому низка геологів вже знаходили ознаки існування втраченого континенту – зокрема, у гірських хребтах Європи було виявлено вапняки та інші породи, що, ймовірно, піднялися з морського дна унаслідок зіткнення тектонічних плит. Однак, попри наявність припущень, довести існування ще одного стародавнього континенту було не так вже й просто.
Відтворення історії
"Середземноморський регіон — це великий геологічний безлад", — зазначив у коментарі National Geographic провідний автор дослідження Доуве ван Гінсберген, геолог з Утрехтського університету в Нідерландах.
Рештки Великої Адрії були розпорошені на близько 30 країн, і кожна мала власні моделі, мапи, технології спостереження та термінологію.
Щоб привести усе це до ладу, науковці протягом 10 років збирали масив геологічних та геофізичних даних з Європи, Північної Африки та західної Азії та використовували їх для створення власної моделі загубленого континенту за допомогою програмного забезпечення під назвою GPlates.
"Якщо континент зникає, це залишає сліди", - наголосив ван Гінсберген. Серед подібних – специфічні "шрами" у структурі гір.
Останні можуть утворитися, коли стикаються два континенти - так, наприклад, було створено гірський хребет Гімалаїв. Проте для утворення гір далеко не завжди необхідне зіткнення. Вони можуть утворитися також й унаслідок "знімання" верхнього шару однієї з тектонічних плит, що прилягають одна до одної.
Саме цей принцип допоміг з'ясувати, яке минуле спіткало Середземномор'я. Геологи зіставили кількість породи, що лишилася після будівництва гір, з довжиною оригінальної тектонічної плити, що заглибилася у мантію Землі, і змоделювали, що трапилося.
Разом з тим, відстежуючи орієнтації магнітних мінералів, зібраних з понад 2300 місць Середземноморського регіону, ученим вдалося створити комп'ютерні симуляції руху тектонічних плит перед, протягом та після занурення Великої Адрії у мантію Землі.
Науковці сподіваються, що реконструкція історії Великої Адрії допоможе краще зрозуміти геологію сьогодення.
"Метали, кераміка, матеріали, що використовуються у будівництві – усе це було знайдено у гірських породах. Не можна знайти золото, мідь та інші 25 матеріалів, про які ви, можливо, ніколи не чули, і за допомогою яких працює ваш iPhone, просто здійснивши прогулянку до лісу", - зазначив у коментарі Business Insider Дуве ван Гінсберген.
Він наголошує, що дослідження може допомогти зрозуміти, де саме шукати рештки старих геологічних утворень, і таким чином створити сучасну карту "скарбів".
