Корабель "Мінськ" і підводний човен "Ростов-на Дону": характеристики, пошкодження після атаки

Корабель "Мінськ" і підводний човен "Ростов-на Дону": характеристики, пошкодження після атаки

ВДК "Мінськ" і підводний човен "Ростов-на-Дону" / Колаж: ТСН.ua

Зокрема, влучання по підводному човну аналітики назвали унікальною ситуацією, яка увійде в історію.

Внаслідок вибухів у Севастополі 13 вересня були пошкоджені російські військовий корабель "Мінськ" і підводний човен "Ростов-на Дону". Про характеристики корабля й підводного човна, їхні пошкодження та перевагу від цього дня для України читайте на ТСН.ua.

Які пошкодження корабля "Мінськ" і човна "Ростов-на-Дону"

За даними ГУР Міноборони України, під час нічної атаки на окупований росіянами судноремонтний завод у Севастополі були пошкоджені російські великий десантний корабель "Мінськ" і дизель-електричний підводний човен "Ростов-на-Дону", який є носієм ракет "Калібр". Також уражено судноремонтний завод і знищено приміщення, де російські загарбники планували розгорнути потужності для будування надводних дронів 2024 року.

За попередніми даними, по кораблю "Мінськ" було влучання прямісінько в машинне відділення. Щодо підводного човна, то масштаби пошкодження наразі невідомі.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Удар по судноремонтному заводу в Севастополі! Чим Україна атакувала ЧФ РФ?

Характеристики ВДК "Мінськ"

"Мінськ" – великий десантний корабель проєкту 775, збудований 1984 року в польському Гданську (Польща) на верфі Sticznia Polnocna. Спершу корабель мав назву "ВДК-43".

Від 2000 року судно базувалося на Балтійському флоті Росії, однак незадовго до повномасштабного вторгнення до України росіяни перекинули його разом з кількома іншими кораблями до Чорного моря. Зауважимо, що головне призначення ВДК "Мінськ" – висадження десанту на узбережжі або ж перевезення вантажів.

Тактико-технічні характеристики ВДК "Мінськ":

  • швидкість – 18 вузлів,
  • дальність плавання – 6000 миль за 12 вузлів,
  • екіпаж – 87 осіб,
  • розміри: водотоннажність – 4080 т, довжина – 112,5 м, ширина –15 м, осадка – 3,7 м,
  • енергетична установка – 2 дизелі, 2 гвинти, потужність – 19200 к.с,
  • озброєння – 2 здвоєні 57-міліметрові артилерійські установки АК-725, 2 пускові установки реактивної системи залпового вогню А-215 "Град-М", 4 пускові установки переносного зенітно-ракетного комплексу "Стріла-2",
  • на борту можуть розташовуватися до 500 т техніки та вантажів, а також 225 десантників,
  • має радіоелектронні засоби з дальністю дії до 64 км,
  • управління артилерійським озброєнням здійснюється системою "Вимпел".
Пошкоджений великий десантний корабель "Мінськ" / Фото: російські ЗМП

Характеристики підводного човна "Ростов-на-Дону"

Б-237 "Ростов-на-Дону" – російський дизель-електричний підводний човен проєкту 636.3 "Варшав'янка", що входить до складу 4-ї окремої бригади підводних човнів Чорноморського флоту ВМФ Росії (базування – Новоросійськ). Човен був спущений на воду 2014 року і його вартість сягає 300 млн дол.

Призначення підводного човна "Ростов-на-Дону" – боротьба з підводними човнами та кораблями противника, оборона військово-морських баз, берегових і морських комунікацій, розвідувальна та патрульна діяльність на комунікаціях противника.

Підводний човен "Ростов-на-Дону" / Фото з відкритих джерел

Підводний човен "Ростов-на-Дону": тактико-технічні характеристики

  • класифікація НАТО – Improved Kilo,
  • надводна швидкість – 17 вузлів,
  • підводна швидкість – 20 вузлів,
  • робоча глибина занурення – 240 м,
  • гранична глибина занурення – 300 м,
  • екіпаж – 52 особи,
  • автономність – 45 діб,
  • дальність підводного плавання з економічною швидкістю – 400 миль,
  • розміри: надводна водотоннажність – 2350 т, підводна – 3950 т, максимальна довжина – 73 м, максимальна ширина корпусу – 10 м,
  • середня осадка – 6,2 м,
  • енергетична установка: 2 дизель-генератори по 1000 кВт, що живлять головний електродвигун (5500 к.с.), електродвигун економічного ходу потужністю 190 к.с., два резервні електродвигуни по 102 к.с,
  • озброєння – 6 носових торпедних апаратів калібру 533 мм з автоматичним заряджанням, 18 торпед, 24 міни, 4 ракети "Калібр", ПЗРК "Стрела-3" або "Игла", 8 ракет.
Підводний човен "Ростов-на-Дону" / Фото з відкритих джерел

Пошкоджені судна в Севастополі: наслідки для Росії і переваги для України

За оцінками військово-політичного оглядача Олександра Коваленка, ВДК "Мінськ" можна сміливо зараховувати до непоправних втрат ворога, адже на сьогодні Росія вже не може будувати такі кораблі.

За оцінками аналітиків видання Defense Express, для ураження "Мінська", найімовірніше, були використані крилаті ракети типу Storm Shadow. Вони мають 45 кг бойової частини, яка складається з двох окремих частин. Перша – передовий кумулятивний заряд, який утворює в перешкоді отвір, куди вже влітає основна уламково-фугасна бойова частина.

"Таким чином, під час ураження підводного човна чи будь-якого іншого корабля вибух проходить всередині корпусу. Це вже означає критичні пошкодження. А у випадку із масштабною пожежею, яка охопила обидва кораблі, йдеться про критичні наслідки, бо кораблі просто вигорають зсередини, а через високу температуру плавляться переборки", – йдеться в повідомленні аналітиків.

Пошкоджений великий десантний корабель "Мінськ" / Фото: російські ЗМП

Водночас військовий аналітик, офіцер Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін зазначив, що великі десантні кораблі, як-от "Мінськ", повинні врятувати логістику російських військ у той момент, коли ЗСУ "переріжуть" залізничну гілку через Токмак. За такого сценарію росіяни планують забезпечувати пальним своє угруповання в окупованих районах Запорізької області (і в південній частині Донецької) через окупований Маріуполь, перекидаючи це пальне та важкі вантажі за допомогою десантних кораблів.

"Якщо Україна зможе перерізати артерію, що йде через Токмак (…), і позбавить російський Чорноморський флот транспортних можливостей, то це, за фактом, створює свого роду A2AD зону (anti-access and area denial – зона заборони доступу) для російської логістики. А без пального (і регулярного підвезення БК, медичних запасів, обладнання тощо) воювати дуже складно, м'яко кажучи", – пояснив Левін.

Щодо підводного човна "Ростов-на-Дону", то Коваленко звернув увагу, що такі судна – дуже складні цілі для відстеження і знищення, адже підловити їх можна лише в надводному положенні.

А в Defense Express зазначили, що для знищення підводного човна потрібен цілий комплекс засобів із протичовновими кораблями, літаками та вертольотами, власними підводними човнами. Але в Україні зараз нічого з цього не має, тож влучання по човну росіян – унікальна ситуація, яка точно увійде в історію. Там також наголосили, що це перше в історії застосування крилатих ракет для ураження підводного човна за всю історію.

Читайте також:

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Озброєння та армія
Наступна публікація