«План Б» Путіна: Росія змінила тактику атак, але попереду ще одне випробування — вибори в країнах ЄС

Росія змінила тактику бомбардувань, зокрема Києва. Вдень і вночі ворог безперервно атакує столицю реактивними дронами, які сили ППО поки що не можуть ефективно збивати. В ніч на вівторок, 1 вересня, Росія також атакувала Київ, Київщину та Одещину балістичними, крилатими та іншими видами ракет, щоб перевантажити нашу ППО, знаючи, що засобів для збиття у нас не так багато. Тиждень тому Володимир Зеленський заявляв, що Україна отримала лише «трішки» ракет до Patriot.

На думку очільника Офісу президента Кирила Буданова, шахедний терор пов’язаний із виборами до Держдуми 18-20 вересня — Росії треба показувати своїм виборцям якусь вражаючу картинку перемоги, бо на полі бою перемоги вони не відчувають. У цей самий час глава російського Мінфіну Силуанов на запрошення американців бере участь у зустрічі міністрів фінансів і голів Центробанків країн G20 в Ешвіллі (Північна Кароліна) — вперше від початку повномасштабного російського вторгнення.

«Ми любимо ладнати з усіма. Одна з причин мого успіху полягає в тому, що я ладнаю з усіма», — прокоментував запрошення росіян Трамп.

Представники європейських країн, які також приїхали в Ешвілл, на знак протесту пригрозили бойкотувати традиційне спільне фотографування, на яке у підсумку Силуанов не з’явився. Це вже не вперше чинна адміністрація США виводить росіян із міжнародної ізоляції. Варто лише згадати минулорічний саміт Трампа та Путіна на Алясці. Проте попереду перед Європою більша загроза. За даними Reuters, адміністрація Трампа хоче направити на підтримку праворадикальних ЗМІ в Європі $4 млн.

ТСН.ua вже писав, що у 2027 році у дев’яти країнах-членах ЄС відбудуться вибори, які матимуть вплив як на Євросоюз у цілому, так і на допомогу Україні. Тож у цьому тексті читайте про вибори в Німеччині та Франції, які можуть перекроїти політичну мапу Європи.

Вибори в Саксонії: чому Мерц може піти у відставку

За даними Кільського інституту, який веде трекер підтримки України, Німеччина в лідерах серед країн-членів ЄС по військовій допомозі. Проте вже протягом кількох місяців у німецьких ЗМІ жваво обговорюють можливу відставку Фрідріха Мерца. Опитування Politbarometer телеканалу ZDF за серпень засвідчили антирекорд — 75% незадоволені діяльністю канцлера. Ускладнює ситуацію ще й те, що 67% прихильників ХДС/ХСС вважають, що ХДС не підтримує свого партійного лідера, тобто Мерца, повною мірою.

Соратники Мерца, наприклад очільник групи ХДС у парламенті Гамбурга Денніс Терінг та голова фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Торстен Фрай, відкидають спекуляції щодо можливості зміни канцлера. Водночас, як у ХДС, так і в ХСС вважають, що, з огляду на низькі рейтинги й розчарування виборців, Мерц має продемонструвати результати. Адже загальнонаціональні опитування свідчать, що на першому місці з 28% підтримки проросійська «Альтернатива для Німеччини» (AfD). Блок ХДС/ХСС має 20%.

«Я намагаюся зберегти єдність свого уряду. Як канцлер, я не можу просто наказати людям мати гарний настрій. Але я можу сказати, що є підстави для впевненості та оптимізму», — заявив нещодавно Мерц в ефірі одного з телеканалів, додавши, що німецька економіка починає рухатися в правильному напрямку.

Чергові вибори до Бундестагу мають відбутися у 2029 році. Проте справжнім тестом для Німеччини стануть вибори до земельного парламенту Саксонії-Ангальт вже цієї неділі 6 вересня. Останні соцопитування свідчать, що AfD має 42% підтримки, в той час як ХДС — лише 22%. При цьому, одні ЗМІ пишуть, що AfD може навіть отримати абсолютну більшість, що дозволить їй сформувати одноосібний уряд. Інші — що для формування коаліції ХДС знадобляться навіть голоси Лівої партії. І Мерц цього не виключив.

Якщо 6 вересня AfD не отримає абсолютної більшості голосів, їхній кандидат на прем’єра Саксонії-Ангальт Ульріх Зігмунд, який під час передвиборчої кампанії неодноразово висловлювався за нормалізацію відносин із Росією та проти подальшої підтримки України, не зможе автоматично отримати посаду в першому турі. За це має проголосувати абсолютна більшість новообраних депутатів. Проте в третьому — зможе, сформувавши уряд меншості. Якщо це станеться, то вперше в повоєнній Німеччині ультраправа партія сформує уряд в одній із земель країни.

«Якщо це станеться, ця земля зіштовхнеться з серйозними проблемами. Ми зробимо все, що в наших силах, щоб не допустити, щоб Саксонія-Анхальт потрапила до рук радикалів», — сказав Фрідріх Мерц.

Марін Ле Пен повертається: вибір між поганим і ще гіршим

Ще одним випробуванням як для України, так і для всього ЄС стануть президентські вибори у Франції — другої економіки та єдиної ядерної держави Союзу, які мають відбутися 18 квітня 2027 року. Еммануель Макрон після двох президентських термінів більше не може балотуватися. Тож варто готуватися до запеклої боротьби, яка вже не викликає великого захвату ні в Києві, ні в більшості європейських столиць.

Двійка лідерів президентських перегонів — подруга Путіна Марін Ле Пен від ультраправого «Національного об’єднання» з 33% та Жан-Люк Меланшон від лівопопулістської «Нескореної Франції» із 16%. На третьому місці колишній прем’єр від центристського блоку Едуард Філіпп, маючи 14,5%.

При цьому ще донедавна від «Національного об’єднання» мав балотуватися Жордан Барделла — 30-річний депутат Європарламенту, який доволі довго мав перший президентський рейтинг у Франції. Й останнім часом його риторика щодо України й загарбницької війни Росії стала набагато обережнішою. Зокрема він заявляв, що Росія Путіна є «багатовимірною загрозою для французьких та європейських інтересів». Водночас, Барделла послідовно виступає проти відправлення військ Франції до України.

Проте на початку липня апеляційний суд Парижа скоротив заборону для Ле Пен обіймати виборні посади по справі про незаконне використання коштів Європарламенту, фактично відкривши їй дорогу до балотування на президентських виборах від «Національного об’єднання». Тож Жордан Барделла може претендувати на прем’єрське крісло, якщо не буде дострокових парламентських виборів. Проте для України можливе майбутнє президентство Ле Пен виглядає більш непередбачуваним.

Зокрема, після рішення апеляційного суду вона повторила свої попередні заяви про засудження російського вторгнення в Україну, виступаючи за переговори, як єдиний спосіб завершити війну. Водночас, Ле Пен заявляла, що «Франція не має бути втягнута у війну», відкидаючи членство України в НАТО. До того ж, нагадаємо, що у 2014 році партія «Національне об’єднання» взяла 9 млн євро кредиту в російському банку, який повністю віддала лише три роки тому.