Податок на Google: чи будуть техногіганти платити до бюджету України

Податок на Google: чи будуть техногіганти платити до бюджету України

ТСН.ua

Мільярди в бюджет: слідом за 20-відсотковим ПДВ Україна може обкласти інтернет-гігантів 15-відсотковим податком на прибуток.

Після багаторічних дискусій країни "Великої сімки" (США, Канада, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія і ЄС) 5 червня оголосили, що досягли домовленостей про введення 15-відсоткового податку на прибуток для транснаціональних компаній, що надають цифрові послуги.

Тільки-но ці домовленості будуть імплементовані в законодавство світових країн, Google, Amazon, Facebook, Viber, Apple, Netflix платитимуть податки з власного прибутку не до бюджету держав, де зареєстровані їхні офіси, а всюди, де вони надають платні послуги.

Двома днями раніше, 3 червня, український парламент ухвалив закон, який теж стосується оподаткування інтернет-гігантів – "податок на Google". Інтернет-гіганти, які надають інформаційні послуги фізичним особам в Україні, будуть змушені з кожного продажу заплатити 20%-й податок на додану вартість. Очікується, що за рахунок нового податку український бюджет отримає додатково близько 3 млрд грн на рік.

Після цього у мережі взялись критикувати українських законодавців – мовляв, ті, не дочекавшись рішення зустрічі міністрів фінансів країн G7, узаконили "податок на Google", і тепер, після появи рішення, будуть змушені усе міняти, щоб гармонізувати українське законодавство з європейським. Проте податкові експерти наголошують: податок, введений Україною, та податок, узгоджений державами-членами "Великої сімки", – абсолютно різні і не суперечать одне одному.

ТСН.ua розбирався, які податки введуть для інтернет-гігантів у світі та як це відіб’ється на гаманцях українських споживачів.

Мільярди на порятунок бюджетів після коронакризи

Як йдеться в комюніке зустрічі, глобальна світова реформа передбачає введення податку на прибуток для інтернет-гігантів. Міністри фінансів країн G7 домовились про мінімальну ставку такого податку – вона встановлена на рівні 15%, аби окремі країни не намагались отримати перевагу, скорочуючи податкову ставку.  

"При успішному втіленні його в життя уряди цих країн можуть поповнити свою казну мільярдами доларів, які прикриють бюджетні дірки, що утворилися через пандемію Covid-19", – йдеться в комюніке.

Експерти стверджують, що податкові новації країн "Великої сімки" запрацюють не одразу – на їхнє впровадження в національні законодавства може піти не один рік. Деталі домовленості будуть опрацьовуватись представниками країн "Великої двадцятки", зустріч яких планується в липні, а потім – Організацією європейської співпраці та розвитку. Лише після цього країни зможуть стати до гармонізації власного законодавства з європейським.

Ідея оподаткування прибутку транснаціональних корпорацій на світовому рівні обговорювалась вже понад 4 роки. Запровадження цього податку обумовлене тим, що специфіка технологічних компаній, які зареєстровані в одній країні, а діяльність ведуть в іншій, дозволяє їм оптимізувати власні податки – не платити їх в повному обсязі.

Так, переважна більшість світових інтернет-гігантів реєстрували права на торгову марку та відкривали офіси в країнах з низькими ставками податків. Приміром, за даними Reuters, таким чином корпорація Google у 2017 році вивела з-під оподаткування близько 20 мільярдів євро, використовуючи дочірні компанії в Ірландії та Нідерландах.

"Digital Services Tax, про який домовились країни "Великої сімки", – це аналог податку на прибуток. Він має на меті оподаткування прибутків міжнародних компаній у сфері цифрової економіки в країнах, де такі прибутки генеруються. Наразі вони оподатковуються на рівні материнської компанії або в країнах, де діють офіси таких компаній, а не в країнах, де такі доходи заробляються", – пояснив в коментарі ТСН.ua податковий юрист, партнер київського офісу юридичної компанії Baker McKenzie Геннадій Войціцький.

Підвищення податків для інтернет-гігантів відіб’ється і на клієнтах корпорацій, тобто на всіх споживачах – компанії спробують закласти підвищення податків у ціни власного продукту.

Але експерти наголошують, що податкові зміни не означають, що вартість підписки на Apple Music чи Megogo для українців одразу ж зросте на ті ж самі 15%. Компанії вивчають кон’юнктуру ринку і можуть встановлювати різні ціни для різних його сегментів. Приміром, ціни в небагатій Україні можуть не зрости, тоді як у розвинених країнах – зрости значно.

Скільки Facebook і Google заплатять в Україні

В Україні наприкінці минулого тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4184, який від 1 січня 2022 року зобов’язує транснаціональні корпорації сплачувати податок на додану вартість. Він у нас – 20%. Як пояснюють фахівці, ПДВ і податок на прибуток, який хочуть ввести країни G7, є абсолютно різними як за своєю суттю, так і за базою оподаткування.

"ПДВ є непрямим податком, який сплачуватимуть кінцеві споживачі електронних послуг. Натомість податок на прибуток є прямим податком, який стягуватиметься з прибутків міжнародних компаній", – каже Геннадій Войціцький.

Простими словами, податком на додану вартість будуть обкладатись транзакції з купівлі послуг українськими користувачами. Приміром, користувачі мають заплатити ПДВ за купівлю підписки на Netflix, Apple Music чи YouTube Music, реклами у Facebook, платних додатків в Google Play чи App Store, а також за інтернет-телебачення та навчальні онлайн-курси.

Як пояснює Геннадій Войціцький, схожий податок існує більш ніж в 60 країнах світу, зокрнма і в більшості країн ЄС. Приміром, продажі інформаційних послуг обкладаються ПДВ в Великій Британії, Ізраїлі, Росії, а податком на товари та послуги (аналог ПДВ) – в Австралії.

"В країнах Великої сімки діють різні системи оподаткування. Наприклад, в США, Японії та Канаді податку на додану вартість немає, а є податок з продажу. Також діють різні ставки податку на прибуток. Рішення країн Великої сімки стосується саме податку на прибуток, а не ПДВ", – пояснює в коментарі ТСН.ua економічний експерт Олександр Хмелевський.

За його словами, Україні немає сенсу знижувати ПДВ до 15% для міжнародних компаній, які надають електронні послуги, адже податкове законодавство країн Євросоюзу неоднорідне.

"Оскільки ЄС не має спільного податкового законодавства, то Україні немає з чим гармонізувати своє податкове законодавство. Це саме стосується й податкового законодавства країн Великої сімки, де відмінності надзвичайно великі", – каже Олександр Хмелевський.

На думку економістів, скасування чи зменшення ПДВ для інтернет-гігантів негативно відіб’ється на українських компаніях, що надають цифрові послуги, адже вони, на відміну від іноземних, у будь-якому разі мають закладати ПДВ в ціну своїх послуг.

Чи зазіхне Україна на відсоток із прибутку інтернет-гігантів

Водночас, за словами експертів, у разі запровадження корпоративного податку на прибуток для транснаціональних компаній на глобальному рівні, існує велика ймовірність його запровадження і в Україні.

"Україні варто слідкувати за розвитком подій на рівні країн «Великої двадцятки» та ОЄСР, який формат податку на прибуток для транснаціональних компаній буде обрано, а потім вирішити, чи вигідні вони Україні і в якому вигляді. Поповнення бюджетів цифровим прибутком – це новий глобальний тренд, який прийшов надовго. І Україні, якщо вона претендує на частину цього транснаціонального цифрового пирога, не варто пасивно стояти в стороні", – пояснює в коментарі ТСН.ua податковий юрист, партнер юридичної фірми "Саєнко Харенко" Світлана Мусієнко.

Фахівці пояснюють, що Україну ніщо не зобов’язує слідувати прикладу ЄС і запроваджувати в себе податок на прибуток для інтернет-гігантів.

"Думаю, було б недалекоглядним не скористатись глобальними податковими ініціативами та, запровадивши такий податок в Україні, отримати частку у доходах глобальних компаній, особливо згенерованих в Україні", – додає Геннадій Войціцький.

За словами податкового консультанта Олексія Тройнікова, оскільки Україна не входить ані до G7, ані до G20, вона може долучитися до ініціативи, а може її проігнорувати.

"Якщо наша країна хоче стати для транснаціональних компаній такою собі Мексикою з європейською пропискою, то навпаки знизить ставку корпоративного податку для них. Але це сумнівний крок, адже він з високою вірогідністю викличе обурення в ЄС", – каже Тройніков.

Наразі, як стверджують фахівці, спрогнозувати, що буде робити Україна з податками для транснаціональних компаній, – неможливо, адже дуже багато невідомо. Однак, видимих причин, за якими Україна не вводитиме податок на прибуток для інтернет-гігантів за прикладом Європи, – немає. Врешті-решт, це питання на мільярди гривень в державний бюджет.