Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Політичне життя росіян за три роки: стабільність від Кремля, рашизм і бунти під наглядом ОМОНу

Наразі в Росії є тільки два погляди – за Путіна і дуже за Путіна.

Кореспондент "1+1" Маргарита Ситник, яку довелося терміново відкликати із Москви, розповіла, як впродовж трьох років змінювалися політичні настрої росіян, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Травень 2011 року став першим місяцем роботи Маргарити у російській столиці. Перші враження: Москва велика, на вулицях багато вихідців із Середньої Азії, навколо усе по-багатому. До українців нікому немає діла. Сама Росія час від часу вражає. Росіяни глузують з головного санлікаря РФ Геннадія Онищенка, який хоче заборонити петрушку, жартома обговорюють бажання російської православної церкви вдягнути усіх у довге і непрозоре та відкрити спеціалізовані нічні клуби для вірян.

А російські ЗМІ найбільше цікавляться тим, чи добудував Галкін будинок для Пугачової.

Усе стабільно і для репортера, і для простого росіянина: регулярно падають літаки, регулярно перемагає партія Єдина Росія. Єдиний порушник стабільності - опозиціонер Олексій Навальний, що з кількома сотнями росіян увесь час незадоволений всевладдям Кремля.

Втім бунтують росіяни дивно. Збираються на відведених територіях, під наглядом тисяч омонівців та із заздалегідь узгодженими із владою часом і місцем. Інакше жодного лозунгу вимовити не дадуть і одразу запроторять до автозаків. Але принаймні одного разу контрольований протест із під контролю вийшов. Таких акцій Москва не бачила 20 років.

Узимку 2011 року тисячі людей вийшли проти Путіна. Водночас силовики наганяли страху: сотні правоохоронців, гелікоптери над містом, військова техніка у дворах – було моторошно, у повітрі пахло змінами і все трохи нагадувало Майдан. Хотілося вірити Леоніду Парфьонову, Борису Акуніну та Олексію Навальному.

Кремль був у паніці, і відтоді Майдан став справжньою фобією Володимира Путіна. Із затхлих і забутих політичних підвалів витягли на світло найганебніший радянський і сталінський арсенал. На чолі колон поставили тих, кого ще вчора пристойне товариство і на поріг не пускало, зокрема, політолога Сергія Кургиняна.

Тоді революції в Росії не вийшло. Вона перетворилася на шепіт у кухнях незгодних росіян. Світове ТБ показувало, як Путін пускає сльозу на Красній площі. Очільник Кремля пообіцяв реформи і почав з розгону тих, хто був проти нього, як наприклад, на Болотній площі 6 травня.

Росія знову звикала до стабільності: мріяла клонувати мамонтів, ганяла геїв, намагалася змусити росіян читати за допомогою Пушкіна–репера і закликала страшну білку відмовитися від спиртного, судила Пусі Райот, усіляко навертала населення на віру та розвивала сімейні цінності на тлі показового розлучення родини Путіних.

Відновлення величі імперії і "збирання руських земель" стали офіційною ідеологією Москви. Спроба Києва підписати асоціацію з Євросоюзом запустила вже приховані і, як з'ясувалось, давно розроблені механізми агресії. Новий Майдан у Києві і втеча екс-президента Віктора Януковича зірвали основний план захоплення всієї України. І Володимир Путін віддав наказ захопити Крим.

Марш мільйонів у травні 2014 року дав нам надію на те, що у братній колись країні ми втратили не всіх. Але він був останнім масштабним проявом підтримки. Вдруге російська влада навіть натяк на Болотну чи марш мільйонів на підтримку України не допустить. Усі спроби інакодумства Кремль придушує, а Путін отримує 86% схвалення своєї політики.

Наразі в Росії є тільки два погляди – за Путіна і дуже за Путіна. Той, хто співчуває Україні – національний зрадник, яким зараз намагаються виставити співака Андрія Макаревича.

Незгодним стає не тільки не комфортно, а й небезпечно. Еміграція культурної еліти переростає у масове явище. Російська пропаганда не допускає навіть мінімальних сумнівів у лінії партії. Цькування Макаревича, закриття макдональдсів, ура-патріотизм – це тільки один з проявів російського близького майбутнього. Утім, розфарбована в національні кольори зірка на сталінському хмарочосі нагадує: рашизм не вічний.

Кореспондент ТСН Маргарита Ситник

ВідеоЖурналістка ТСН була змушена покинути Москву практично без речей

Залиште свій коментар

=

Вибір редакції