Уже не пропутінський і з ударом по Асаду. 100 днів Трампа у зовнішній політиці США

У суботу, 29 квітня, американці підбиватимуть підсумки перших 100 днів президентства очільника держави Дональда Трампа. Під час своєї передвиборчої кампанії майбутній глава держави робив багато гучних заяв та обіцяв радикально змінити життя американців. За цей час очільник держави встиг змінити своє ставлення до Росії та Китаю, перестати вважати НАТО застарілою організацією, вдарити по Сирії та Афганістану й пригрозити військовим потенціалом КНДР.

ТСН.ua підсумував, що змінилося у зовнішній політиці держави за перші 100 днів президентства Трампа.

ВІДНОСИНИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА США

За перші 100 днів президентства не було помітно особливих заяв з вуст Дональда Трампа щодо ситуації в Україні. Президент США вважає анексію Криму незаконною, однак більше ставлення США до України простежується крізь висловлювання держсекретаря країни Рекса Тіллерсона.

Зазначимо, з боку США проти Росії й надалі зберігаються санкції. І вони існуватимуть доти, доки РФ не виконає всі умови Мінських угод.

"Три роки тому агресія Росії проти України похитнула основні принципи Європи: безпеку і стабільність. Сьогодні, тривала ворожість і агресія Росії ставлять під загрозу наше спільне бачення Європи, яка є цілісною, вільною і мирною. Підтримка України з боку США і НАТО залишається непохитною. Як ми вже неодноразово повторювали на кожній зустрічі міністрів і самітах, коли Росія почала свою агресію проти України, союзники по НАТО твердо стояли на підтримці суверенітету і територіальної цілісності України. Ми не приймали і не будемо приймати зусилля Росії по окупації території України", – сказав Тіллерсон.

Глава Держдепу також закликав Україну подвоїти свої зусилля щодо проведення складних реформ, що включають викорінення корупції, підвищення прозорості в судовій системі, зміцнення банківського сектору, а також проведення реформи корпоративного управління та приватизації державних підприємств.

"Ми повинні продовжувати підтримувати Україну на її шляху реформ", – сказав Тіллерсон.

Держсекретар заявив, що інститути з боротьби з корупцією в Україні повинні отримувати підтримку, ресурси і захист.

"Разом ми будемо виступати за Україну, захищаючи суверенну територію, зміцнюючи її економіку і продовжуючи проводити реформи. Як сказав президент Трамп, кожна країна має право визначати своє власне майбутнє, і ми повинні допомогти українському народові зберегти це священне право. Спасибі", – сказав Тіллерсон на зустрічі глав МЗС НАТО.

ВІДНОСИНИ З КИТАЄМ

Через кілька тижнів після інавгурації Трамп провів телефонну розмову з президентом Китаю Сі Цзіньпінем. Лідери країн обговорили багато питань, однак, мабуть, найважливішим стало визнання з боку американського уряду політики одного Китаю, за якого визнається лише одна країна як Китай, незважаючи на те, що на цю назву претендують дві держави: КНР і Тайвань.

Цікаво, що під час передвиборчої кампанії Дональд Трамп неодноразово критикував Китай. Серед однієї з передвиборчих обіцянок майбутнього президента було назвати Китай "валютним маніпулятором" та ввести примусові норми і правила для несправедливої субсидійної політики Китаю, чого так і не сталося.

Більше того, останнім часом президент США докорінно змінив своє ставлення до цієї країни. Він почав виступати за поліпшення стосунків з Китаєм, зокрема після погіршення відносин з Москвою.

У той же час, бажання Трампа встановити більш тісні зв'язки з головою КНР Сі Цзіньпіном можуть призвести до непорозуміння в Азії, де союзники США побоюються посилення впливу Китаю. Водночас, можливо, США змінює вектор щодо Китаю через провокативні дії КНДР, союзником якої є якраз Китай.

ПОЛІТИКА США ЩОДО КНДР

Через останні ядерні випробування, які проводить Північна Корея, незважаючи на попередження з боку Радбезу ООН, США, Південної Кореї та Японії, у світі назріло напруження.

Трамп заявив, що в разі необхідності питання КНДР вирішуватиметься без Китаю.

Заступник радника з національної безпеки президента США Кетлін Троя-Макфарленд заявила, що існує ймовірність, що Північна Корея зможе обзавестися ракетами, здатними нести ядерні боєголовки і досягнути території США ще до кінця першого терміну Трампа.

12 квітня президент США Дональд Трамп дав чіткий сигнал, що більше не терпітиме нових пусків ракет з боку Північної Кореї та діятиме у відповідь без попереджень. Крім того, Сполучені Штати перекинули авіаносне ударне угруповання на чолі з авіаносцем "Карл Вінсон" в район Корейського півострова, на що влада КНДР заявила, що здійснить жорстку протидію.

Авіаційна група має прибути в Японське море до кінця квітня. У той же час, японські ЗМІ стверджують, що американські та японські ВМС проведуть спільні навчання неподалік від берегів Корейського півострова. А у Північній Кореї заявили про готовність потопити американський авіаносець "Карл Вінсон" одним ударом. Своєю чергою, Китай і Росія направили розвідувальні суди для стеження за авіаносцем. Крім того, президент РФ Володимир Путін послав війська на кордон Росії із Північною Кореєю після того, як з'явилися побоювання, що США будуть атакувати КНДР.

Голова КНР Сі Цзіньпін, своєю чергою, закликав до мирного вирішення напруженості на Корейському півострові.

Сі Цзіньпін під час розмови наголосив, що Китай "відданий меті денуклеаризації на півострові, збереженню миру і стабільності на півострові і виступає за розв'язання проблеми мирними засобами" та хоче зберегти тісну комунікацію і координацію з американською стороною.

Утім, в своїй останній заяві щодо Китаю очільник Білого дому Дональд Трамп сказав, що сподівається на ключову роль Китаю у розв'язанні північнокорейської кризи, оскільки КНДР має залежність у сфері економіки від цієї країни.

Більше про кризу між США та Північною Кореєю читайте за посиланням.

СИРІЙСЬКЕ ПИТАННЯ

Після хімічної атаки 4 квітня у сирійській провінції Ідліб на містечко Хан-Шейхун, унаслідок чого десятки людей загинули, серед яких було багато жінок і дітей, президент США відреагував доволі емоційно, випустивши 59 "Томагавків" по сирійській авіабазі Шайрат. Так, саме з цієї авіабази злетіли літаки, які вчинили газову атаку по мирних жителях, тому метою США було пошкодити обладнання та інфраструктуру на базі.

Пізніше Трамп заявив, що війні у Сирії потрібно якнайшвидше покласти край.

Держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що Росія виявилася неспроможною виконати свої зобов'язання 2013 року для захисту Сирії від хімічної зброї. За його словами, РФ є співучасником, або просто "некомпетентною", оскільки не дотримується угоди з утилізації хімічної зброї в країні.

Хімічна атака по Хан-Шейхуну, заяви Росії, що газової атаки у Хан-Шейхуні насправді не було, неможливість ухвалити рішення у Радбезі ООН через блокування з боку Росії, "Томагавки" по сирійській базі Шайрат, взаємні обвинувачення - усе це значно погіршило стосунки між США та Росією. А саме за налагодження відносин між двома країнами Трамп виступав під час передвиборчої гонки. Утім, риторика російських чиновників щодо очільника США останнім часом різко змінилася.

12 квітня держсекретар США Рекс Тіллерсон зустрівся з міністром зовнішніх справ Росії Сергієм Лавровим та президентом Росії Володимиром Путіним. Можновладці обговорили ситуацію в Сирії, після чого у ЗМІ просочилися деталі плану Трампа щодо врегулювання конфлікту.

СТАВЛЕННЯ ДО НАТО

На тлі останніх подій в Сирії Трамп заявив, що більше не вважає НАТО застарілою організацією - про що він заявляв під час своєї передвиборчої кампанії.

Але при цьому він, як і раніше, вважає, що члени НАТО мають сплачувати справедливі внески.

Утім, президент США подякував членам НАТО за підтримку свого рішення завдати ракетного удару по сирійській авіабазі у відповідь на ймовірну хімічну атаку в Ідлібі, і сказав, що час покласти край громадянській війні у Сирії.

УДАР ПО АФГАНІСТАНУ "МАТІР'Ю ВСІХ БОМБ"

13 квітня США застосували "матір всіх бомб" GBU-43, щоб зменшити простір для операцій бойовиків "Ісламської держави" проти американських військових радників та афганських сил безпеки.

Удар був направлений на низку підземних тунелів та печер, де переховуються бойовики "Ісламської держави". Спочатку повдомлялося, що найбільша неядерна бомба у світі вбила принаймні 36 ісламістів. Цивільне населення внаслідок удару не постраждало. Згодом кількість загиблих бойовиків сягнула позначки 92 осіб.

ПОГІРШЕННЯ ВІДНОСИН З РОСІЄЮ

Відносини між Росією та США почали псуватися спочатку через розслідування кібератак під час виборчої кампанії у Сполучених Штатах. Тоді почали з'являтися докази на користь того, що за атаками стояла РФ. Після цього у відставку пішов радник президента з нацбезпеки Майкл Флінн через те, що він обговорював санкції щодо Росії з послом РФ у США Сергієм Кисляком. Із "радіоактивним послом", як його охрестило видання New York Times, зустрічалася низка американських чиновників, виявилося згодом. Список членів команди Трампа, який зловили на зв'язках з РФ, дивіться тут.

Утім найбільше ставлення США до Росії змінилося після хімічної атаки на місто Хан-Шейхун в сирійському Ідлібі 4 квітня, внаслідок чого загинуло, за данимии ЮНІСЕФ, 27 дітей. Справа в тому, що Росія продовжувала підтримувати Асада, який стояв за газовою атакою, і називала усі докази того, що мирних мешканців було убито отруйним зарином, сфальсифікованими.

Трамп, обурений режимом Асада, наказав випустити по авіабазі Шайрат, з якої злітали літаки щоб виприснути газ на Хан-Шейхун, 59 крилатих ракет, вразивши інфраструктуру та обладнання бази.

Крім того, в останніх заявах Білий дім звинувачував Москву у покриванні злочинів президента Сирії Башара Асада та потуранню сирійському очільнику.

Так, стосунки між США та Росією різко погіршилися. Про те, як змінилася риторика російських можновладців щодо Трампа читайте за посиланням.

Обидва лідери в своїх заявах кажуть, що сподіваються на відновлення відносин у майбутньому, однак наразі стосунки США та РФ перебувають на найнижчому рівні.

СТІНА З МЕКСИКОЮ

Під час передвиборної гонки Дональд Трамп обіцяв побудувати стіну на кордоні з Мексикою, щоб зупинити потік наркотиків, злочинності та нелегальної міграції в США. Така пропозиція викликала неабияке обурення з боку як американців, так і мексиканців. Утім було й багато прихильників рішення.

Зрештою, через кілька днів після початку президентства, Дональд Трамп підписав указ про будівництво стіни. Тоді президент Мексики Енріке Пенья Ньєто засудив підписання указу та висловив жаль.

Початково, стіна мала проходити уздовж всього кордону з південним сусідом, окрім місць, де існують природні бар'єри для перетину кордону.

Утім нещодавно, 5 квітня, міністр внутрішньої безпеки США Джон Келлі заявив, що стіна вздовж кордону з Мексикою не буде суцільною.

"Навряд чи ми збудуємо стіну від моря до моря, але ми, очевидно, побудуємо її там, де люди вважають, що в ній є необхідність ", - резюмував Келлі.

Загальна вартість будівництва стіни на кордоні з Мексикою складе 21,6 мільярда доларів.

Трамп переконаний, що побудова стіни поліпшить безпеку двох країн та підвищить нові економічні можливості по обидва боки кордону.