ППО паралізована, еліти в паніці: удари ЗСУ загнали російську економіку в глухий кут

Масштабні атаки безпілотників глибоко в тилу Росії спричинили критичні руйнування оборонних підприємств та глобальний дефіцит нафтопродуктів. Успішне знищення стратегічної інфраструктури спровокувало рекордний обвал фондового ринку та неконтрольоване зростання бюджетного дефіциту.

Про це пише The Washington Post.

Знищення нафтопереробки та параліч ППО

Протягом останнього тижня рої українських дронів успішно уразили низку ключових об’єктів ворожої промисловості, зокрема завод напівпровідникових приладів для балістичних ракет у Воронежі, стратегічний центр супутникового зв’язку в Дубні та хімічне підприємство в Тулі.

Водночас системні та точні удари по найбільших нафтопереробних заводах призвели до різкого обвалу виробництва бензину на цілих 25%. Через такі безпрецедентні втрати потужностей керівництво держави-агресорки було змушене провести екстрені наради та запровадити жорстке нормування пального у десятках російських регіонів.

На тлі катастрофічної нестачі нафтопродуктів профільні міністерства серйозно розглядають можливість повної заборони на експорт дизеля, що є фактичним визнанням нездатності відновити обсяги генерації. За наявними розвідувальними даними, окупанти терміново перекидають дефіцитні системи протиповітряної оборони винятково для посиленого захисту Москви, резиденції диктатора Володимира Путіна на Валдаї та логістичних шляхів через Керченську протоку.

Відтак переважна більшість виробничої інфраструктури, яка забезпечує безперебійне фінансування армії, залишається абсолютно беззахисною перед новими руйнівними повітряними атаками.

Паніка в окупованому Криму та серед еліт

На території тимчасово окупованого півострова Крим через точні влучання по енергетичній інфраструктурі почалися масові віялові відключення світла та повністю зупинився легальний продаж пального. Місцева окупаційна адміністрація була змушена офіційно оголосити стан надзвичайної ситуації, визнавши свою цілковиту нездатність швидко ліквідувати масштабні наслідки руйнувань.

Серед мирного населення та представників бізнесу стрімко наростає паніка: люди масово шукають будь-які транспортні засоби для термінової евакуації та активно готуються до тривалих перебоїв із продуктами та водою.

Тим часом у владних кабінетах панує атмосфера тотальної невизначеності через цілковиту неспроможність російських військових розробити дієві контрзаходи проти вдосконалених українських безпілотників. Вищі державні посадовці традиційно намагаються приховати реальні масштаби катастрофи та публічно применшують негативні наслідки системної кризи.

Проте у закритому листуванні, яке потрапило до рук журналістів, керівники найбільших корпорацій відверто називають рівень пошкоджень галузі абсолютно безпрецедентним та критичним для подальшого виживання економіки.

«Не вистачає систем протиракетної оборони, щоб захистити нашу інфраструктуру, це зрозуміло. Це жахлива ситуація, якої керівництво та його найближче оточення, схоже, не очікували, адже вони не готувалися до довгої війни і не готові до загрози безпілотників», — зізнався на умовах анонімності один із впливових московських топменеджерів.

Фінансова прірва та ризик конфіскацій

Економічна ситуація в країні-агресорці продовжує стрімко погіршуватися на тлі раптового падіння світових цін на нафту до п’ятдесяти доларів за барель. Лише до кінця травня офіційний дефіцит федерального бюджету сягнув шести трильйонів рублів [83 млрд доларів США — ред.] і більш ніж удвічі перевищує прогнозовані річні показники.

Для екстреного покриття цих колосальних бюджетних дір уряд змушений суттєво збільшувати внутрішні державні запозичення, що лише додатково розкручує інфляційну спіраль попри жорстку облікову ставку на рівні понад 14%.

У фінансовому та бізнес-середовищі відкрито побоюються, що влада почне масово примусово вилучати приватні заощадження громадян для безперервного фінансування воєнної машини. Такі серйозні побоювання значно посилилися після гучних закликів лояльних до режиму політиків мобілізувати понад 130 трильйонів рублів із цивільних банківських рахунків спеціальним президентським указом. Одночасно фінансове відомство вже активно готує нормативне законодавче підґрунтя для законного отримання доступу до 40 мільярдів доларів, які зберігаються у недержавних пенсійних фондах.

Геополітичний тиск та відсутність плану

Російські фондові ринки відреагували на ці системні внутрішні проблеми наймасштабнішим обвалом акцій на понад 13%, що стало найгіршим показником із моменту відступу армії з Харківщини. Цьому падінню також відчутно сприяли тривожні геополітичні сигнали та жорсткі міжнародні заяви щодо неминучого посилення економічного санкційного тиску на агресора.

Усі ці фактори вкотре підкреслюють глибоку структурну слабкість закритого тоталітарного режиму, який виявився абсолютно неготовим до тривалої виснажливої війни та регулярних ударів із повітря. Провідні західні аналітики вказують на надзвичайно високу фрагментованість російської системи державного управління, де практично повністю відсутня здорова координація між ключовими силовими відомствами.

Попри об’єктивно зростаюче невдоволення еліт та відверто катастрофічні макроекономічні показники, вище політичне керівництво навряд чи добровільно відмовиться від продовження своєї військової агресії. Натомість більшість незалежних фахівців прогнозують винятково новий виток ескалації бойових дій, що неодмінно прискорить остаточне економічне та демографічне виснаження стратегічних ресурсів держави-агресорки.

«Це вічна проблема російської влади, адже вони завжди схильні применшувати проблеми і зосереджуватися на досягненнях. Поточна ситуація є дуже серйозним випробуванням для всієї економіки, але головне питання полягає в тому, чи є у влади бодай якийсь план дій або розуміння того, як із цим боротися», — зазначила експертка Фонду Карнегі Тетяна Станова.

Нагадаємо, в ISW зазначили, що проблеми в РФ вже неможливо приховати. В країні назріває масштабна криза, економіка тріщить по швах, але кремлівські чиновники досі звітують про «успіхи».