Правління Путіна ще 12 років та “бог” в законі: як в РФ змінюють Конституцію та чому так багато невдоволених
ТСН.ua
  • Кількість коментарів 3
  • Кількість переглядів 9854

В Росії відбулося всеросійське голосування за поправки до Конституції. Таким чином вноситься багато змін у внутрішню та зовнішню політику і устрій країни. 

В Росії проголосували за поправки до Конституції. Вони, зокрема, роблять Путіна президентом ще на 12 років та понижують пріоритет міжнародного права в Росії. 

Так, за результатами обробки 99,97% протоколів бюлетенів, "за" поправки проголосували 77,92%, "проти" – 21,26%.

Усього поправок 206. За них голосували пакетом. Очне голосування відбувалося від 25 червня до 1 липня.

ТСН.ua розповідає про зміни, чому вони викликали обурення у частини росіян та як все це стосується України.

Передісторія

Конституцію РФ ухвалили на всенародному голосуванні 12 грудня 1993 року. Конституція складається з 9 глав, з яких 1, 2 та 9 змінити не можна. Проте у глави від 3 до 8 зміни вноситися можуть. Для цього потрібна згода суб’єктів Федерації (республік, країв, областей, міст федерального значення, автономних областей, автономних округів), Держдуми, Ради Федерацій (Сенат) та президента.

За весь час дії Конституції її змінювали декілька разів. Найбільш вагомими були поправки 2008 року. Тоді президентський термін збільшили з 4 на 6 років. Водночас тоді ж об’єднали Верховний та Арбітражний суди, а також призначили представників президента в Сенат.

10 березня в Державній думі Росії під час розгляду у другому читанні законопроєкту про внесення поправок до Конституції РФ було запропоновано скасувати обмеження на кількість президентських термінів або обнулити терміни чинного президента - Володимира Путіна. Ініціатива належить депутатці від "Єдиної Росії" Валентині Терешковій. Своєю чергою, лідер фракції Сергій Неверов заявив, що його однопартійці готові підтримати пропозицію. Путін вирішив особисто приїхати до Держдуми.

11 травня Держдума та Сенат ухвалили закон про поправки до Конституції РФ. Зокрема, друга та третя статті присвячені механізму ухвалення поправок. Ця процедура доволі незвична для країни. Зокрема тим, що поправки має оцінити Конституційний суд, після чого за них має проголосувати народ – ані того, ані іншого раніше не робили. 

Схема “проштовхування” поправок приблизно така:

  • Путін вносить законопроєкт до Держдуми
  • Держдума голосує за нього в першому читанні
  • Держдума аналізує, які поправки внести в законопроєкт і ухвалює його в другому читанні
  • Не менше ⅔ депутатів голосують за нього в третьому читанні
  • Не менше ⅔ регіональних парламентів підтримують закон
  • Конституційний суд перевіряє поправки і визнає їх законними
  • Не менше ½ громадян, які взяли участь в голосуванні, підтримують запропоновані поправки.

Проблема в порядку алгоритму. Люди мають голосувати за поправки вже після того, як їх ухвалили усі необхідні органи. Було б логічно, якщо після того, як росіяни проголосують, регіональні органи влади на фоні цих результатів ухвалять рішення. До того ж, стаття 136 Конституції РФ не надає можливості не набуття чинності поправок, які ухвалили Держдума, Сенат і ⅔ регіональних парламентів.

З Конституційним судом - та ж сама проблема. Водночас за законом, у КС взагалі нема таких повноважень - аналізувати поправки, ще й в такий короткий термін - їм на це дали всього тиждень.

То що ж змінюється

1. Територія. До ст. 67 додається поняття “федеральна територія”. Їх можуть створювати федеральним законом, цим же документом визначається і порядок управління територією. Тут же вказано, що “РФ забезпечує захист свого суверенітету та територіальної цілісності”. Не допускаються дії, що направлені на відчуження території Росії, а також заклики до таких дій.

Ця поправка – особливо важлива для України, адже РФ вважає Крим своєю територією, а отже, про добровільне повернення півострова до складу України надалі не йдеться. Навіть коли до влади прийде інша людина. 

2. Росія – правонаступник СРСР. Згідно цій нормі, РФ переймає членство СРСР у міжнародних організаціях, їхніх органах, в міжнародних договорах, а також зобов’язання та активи СРСР за кордоном.

3. Про єдність, бога та історичну правду. Це – перша згадка віри в бога в Конституції РФ: “Росія, об’єднана тисячолітньою історією, що зберігає пам’ять предків, які передали нам і віру в Бога, а також спадкоємність у розвитку Російської держави, визнає державну єдність, що історично склалася”. Водночас інша запропонована норма “забезпечує захист історичної правди”.

Ймовірно, таким кроком Росія поступово відходить від моделі світської держави, крок за кроком “нав’язуючи” громадянам релігійність та єдину віру.

4. Про дітей. Діти – найважливіший пріоритет державної політики. Окрім іншого, в них зобов’язуються “виховувати патріотизм, громадянськість та повагу до старших”. 

5. Державотворча мова та культура. Власне, все просто: раніше російська мова була тільки державною, а тепер і державотворча на всій території країни. Те ж саме стосується й культури: вона, на думку творців законопроєкту, є “унікальною спадщиною багатонаціонального народу”.

6. Про підтримку співвітчизників. РФ зобов’язується надавати підтримку співвітчизникам, що проживають за кордоном у забезпеченні їхніх прав, забезпечення захисту їхніх інтересів. 

7. Про розміщення органів держвлади поза Москвою. Внесли доповнення про те, що місцем розташування федеральних органів влади може бути інше місто.

8. Інформаційна безпека та науково-технологічний розвиток. Серед іншого, тут йдеться про організацію публічної влади, особисті дані громадян, інформаційні технології, космічну діяльність, метрологічну та метеорологічну служби, обмеження для чиновників в плані громадянства, наявності рахунків та будь-яких активів за кордоном.

9. Захист сім’ї та дитинства, союз чоловіка та жінки. Тут про соцзахист, захист сім’ї, материнства, батьківства та дитинства. Водночас важливою зміною є захист інституту шлюбу – шлюбом тут вважається виключно союз чоловіка та жінки. Відповідно, можемо очікувати на більш жорстоке переслідування представників ЛГБТ-спільноти.

10. Про мінімальний розмір оплати праці та індексації пенсій. Чомусь тільки зараз держава захотіла гарантувати розмір оплати праці не нижче прожиткового мінімуму.

11. Про зростання економіки. Тут здебільшого формальності щодо соціального партнерства, економічної, політичної та соціальної солідарності.

Путін, поправки до конституції, для блогів
ТСН.ua

12. Обмеження для глав суб’єктів РФ. Вводиться норма про те, що вищою посадовою особою може бути громадянин Росії віком не менше ніж 30 років.

13. Про заборону чиновникам мати іноземне громадянство.

14. Про пріоритет російської Конституції над рішеннями міждержавних органів. Цей пункт є також вкрай важливим для України. Адже тепер будь-які рішення міждержавних органів, навіть ті, які ухвалені на основі міжнародних договорів Росії, але суперечать Конституції, не мають виконуватися. Тут варто згадати і про політв’язнів і про Мінські домовленості і, власне, знову ж таки, про окупацію Криму та військову агресію на Сході України.

15. Про укріплення міжнародного миру та згоди в країні. Сказано, що Росія “вживає заходів щодо підтримки та укріплення миру та безпеки, забезпечення мирного співіснування держав і народів, недопущення у внутрішні справи держави”. Очевидно, що “мир” в РФ можуть трактувати по-різному, як, власне, і “мирне співіснування держав та народів”.

16. Нові вимоги до президента. Тепер кандидат в президенти Росії має бути громадянином РФ, який постійно проживає в країні протягом 25 років (раніше – не менше ніж 10). У нього не має бути іноземного громадянство, виду на проживання на території інших держав. Виключення зробили для тих, хто проживав у Криму.

17. Заборона обіймати посаду президента понад двох термінів. Раніше було два терміни поспіль, тепер – загалом.

18. Зняття обмежень для чинного президента на участь у виборах. Цікава поправка, яка гарантує, що право про не більше, ніж два президентських терміни, має стосунок до чинного президента Володимира Путіна, однак фактично “обнуляє” всі ті терміни, які були до цього. Отже, у 2024 році він знов планує йти на вибори.

19. Про права та обов’язки президента. В його повноваження входить формування та керівництво урядом, призначати голову уряду, але Держдума має затвердити запропоновану кандидатуру, а також може звільнити голову Кабміна, приймає відставку прем’єр-міністра, віцепрем’єрів та міністрів, керівників федеральних органів виконавчої влади, внутрішніх справ, юстиції, закордонних справ тощо. Також може призначати та звільняти суддів та прокурорів та генпрокурора. Президент також формує та керує Радою безпеки, а також формує Адміністрацію президента.

Путін, поправки до конституції, бля блогів
ТСН.ua

20. Недоторканність експрезидентів. Навіть у разі, якщо уряд відправить президента у відставку, у нього все одно буде недоторканність. Відповідно, притягнути до відповідальності президентів Росії буде неможливо.

21. Про Раду Федерації та довічних сенаторів. Тут взагалі вводиться поняття “сенатор”. Президент, який складає повноваження президента, призначається довічним сенатором, проте може від цього відмовитися. Водночас довічними сенаторами можуть стати особи, які мають високі заслуги перед країною в галузі державної та громадської діяльності. В Раді Федерацій може бути не більше ніж 30 людей. Із них сімох можуть призначити довічно.

22. Про повноваження Ради Федерації. Розширюється список повноважень Сенату. Зокрема, тепер сенатори можуть позбавити недоторканності експрезидента, назначати за представленням президента РФ та припинення повноважень суддів, голови та половини загальної кількості Рахункової палати, заслуховувати щороку доклади генпрокурора.

23. Про повноваження Держдуми. Окрім всього іншого, депутати можуть висувати обвинувачення проти колишнього президента, щоб позбавити його недоторканності.

24. Про парламентський контроль. Рада Федерації та Держдума мають право здійснювати парламентський контроль - зокрема, направляти парламентські запити керівникам держорганів та місцевого самоврядування.

25. Про перевірку федеральних законів Конституційним судом. КС може перевіряти на законність федеральні закони (конституційні) за запитом президента.

26. Про розпуск Держдуми. Держдуму можуть розпустити в разі, якщо вони тричі відхилять запропоновану президентом кандидатури прем’єр-міністра або віцепрем’єрів та міністрів.

27. Про склад виконавчої влади. Президент РФ тепер контролюватиме виконавчу владу в Росії.

28. Про процедуру призначення голови уряду. Його, як можна здогадатися, також призначає президент за згодою Держдуми.

29. Про призначення віцепрем’єрів та міністрів. Голова уряду представляє Держдумі на затвердження кандидатури на вищезгадані посади (за виключенням тих, чиє призначення розглядає Сенат). Держдума має не пізніше, ніж за три тижні має ухвалити рішення за цими кандидатурами. Проте якщо Держдума тричі відхилить ці кандидатури, президент може самостійно призначити їх.

30. Про питання, за які відповідає уряд. 

31. Про внесення недовіри уряду. Голова уряду може поставити питання про довіру уряду, а Держдума має це питання розглянути протягом семи днів. Якщо протягом трьох місяців уряд ще раз підніме питання про довіру, а депутати відмовлять, президент може розпустити Кабінет міністрів або про розпуск нижньої палати. Водночас Держдума не може висловити недовіру уряду самостійно, так само, як і прем’єр-міністр не може підняти питання про довіру уряду.

32. Про судову систему. В систему додали арбітражне судочинство.

33. Про Конституційний суд. Склад суду скоротили з 19 до 11 суддів. Громадяни можуть подавати скарги до суду щодо неконституційності законів, перевіряє рішення міждержавних органів, що суперечать Конституції, а також рішення міжнародних судів, іноземного або міжнародного трейдерського суду. Водночас саме КС перевірятиме звинувачення в бік президента, якщо їх оголосить Держдума.

34. Про Верховний суд. Його призначили вищим судовим органом у вирішенні економічних суперечок.

35. Про формування судів. Власне, тут про те, що очільників, заступників та суддів інших федеральних судів призначатиме президент. 

36. Про прокуратуру. Йдеться про порядок призначення та звільнення прокурорів, а також про обмеження для них.

37. Про місцеве самоврядування. Основна зміна – місцеве самоврядування повністю стає підконтрольним державі – вона може брати участь в його формуванні, призначенні та звільненні посадових осіб.

Путін, поправки до конституції_3
ТСН.ua

Реакція

Невдовзі після публікації правок 427 юристів, письменників, журналістів та науковців підписали відкритий лист проти прийняття поправок до Конституції. Зокрема, обурення викликають правки про “обнулення” президентського терміну Путіна. На їхню думку ці зміни “антиконституційні, протиправні та політично і етично неприйнятними”. 

Пізніше ще один відкритий лист підписали 192 депутата муніципальних утворень та регіональних парламентів з 26 суб’єктів країни. Вони вважають, що поправки “несумісні із свободою та демократією, гідністю та правами людини”. 

Ще раніше опозиційні політики створили компанію “НЕТ”. Вони створили маніфест та запустили рекламу в соцмережах. Під його егідою в декількох містах - Москві, Петербурзі, Єкатеринбурзі та Хабаровску, відбулися здебільшого нечисленні акції протесту. 

У січні ПАРЕ звернулися до Венеціанської комісії з проханням оцінити деякі поправки. 18 червня комісія опублікувала рішення, в якому рекомендувала змінити або повністю відмовитися від запропонованих змін щодо відмови виконувати рішення міждержавних органів, що суперечать Конституції. Експерти Венеціанської комісії у висновку зазначили, що коли Росія вступила в Раду Європи та ратифікувала Конвенцію про права людини, зобов’язалася виконувати рішення ЄСПЛ. Водночас європейська спільнота занепокоєна можливістю звільняти суддів Конституційного суду.

Залиште свій коментар