Президент Болгарії йде у відставку: що це означає для країни
Президент Болгарії Румен Радев подає у відставку.
Румен Радев / © president.bg
Президент Болгарії Румен Радев оголосив про свій намір сьогодні, 19 січня, офіційно залишити посаду глави держави.
Про це він заявив у телезверненні напередодні, пише Sofia globe.
Він пояснив свій крок бажанням особисто взяти участь у майбутніх дострокових парламентських виборах. Радев став першим демократично обраним президентом Болгарії, який іде з посади достроково. Його рішення зумовлене затяжним політичним тупиком, що виник після грудневої відставки кабінету Росена Желязкова та неможливості сформувати новий уряд. Тепер країна готується до чергових виборів, які стануть уже восьмими за останні п’ять років.
Як пише видання, у своїй промові Радев піддав жорсткій критиці «олігархію» та традиційні політичні еліти. Він звинуватив їх у зраді національних інтересів. Попри те, що він безпосередньо не оголосив про створення партії, аналітики переконані, що відставка розв’язує йому руки для лідерства у новому політичному проєкті.
Повідомляється, що Радев є колишній військовим командувачем, який неодноразово відзначався суперечливими заявами про «російський» Крим та критикою військової допомоги Україні. Після того, як Конституційний суд прийме заяву Радева, повноваження глави держави перейдуть до віцепрезидентки Іліяни Йотової. Вона стане першою жінкою в історії Болгарії на цій посаді та керуватиме країною до завершення терміну у січні 2027 року. Саме на Йотову тепер покладено обов’язок призначити тимчасовий технічний уряд та визначити дату весняних виборів.
У виданні зазначають, що тим часом опоненти Радева, зокрема колишній президент Росен Плевнелієв, називають його популістом, який замість єднання нації, що вимагає конституція, остаточно розколов суспільство заради власних амбіцій.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 2 січня розпочав і досі проводить масштабні кадрові зміни як у політиці, так і в спецслужбах. Ці зміни глава держави пояснив формуванням двох треків — переговорного, який працюватиме на закінчення війни, та військового — в разі, якщо Росія відмовиться від мирного процесу.