Менше, ніж за 30 років, спливає термін договору "одна країна - дві системи".
У китайській автономії Гонконг, яка тільки 22 роки тому повернулася під юрисдикцію Пекіна, мільйонні протести. На вулиці вийшов кожний сьомий громадянин одного з найбагатших регіонів світу. Причина - новий законопроект про екстрадицію, який хоче ухвалити влада Гонконгу. Протестувальники вважають, що закон про видачу затриманих потрібен Пекіну, аби дотиснути опозицію, йдеться у сюжеті ТСН.Тижня.
Гонконг начебто і є частиною Китаю, але зі своїми привілеями. Там не панує Комуністична партія, там вільна економіка І кожен знає, що має права. І захищати це перед Китаєм жителі Гонконгу готові вже кров’ю.
"Якщо не зараз, то коли. Ми маємо щось зробити, поки ще можемо, поки ще не пізно", - говорять протестувальники.
"Якщо говорить одна людина, то її навряд чи почують. Але коли кожен скаже, сподіваюся, наші парламентарії до нас дослухаються", - сподіваються учасники акцій.
На власний страх вони будують барикади та блокують центральні райони Гонконгу. На кону – право жити вільно й нічого не боятися. Із трохи більше семи мільйонів населення на вулиці вийшов понад мільйон. Люд збурив, здавалося б, традиційний у світовій практиці закон про екстрадицію. Та саме він може означати для гонконгівців смерть свободи. Мітингувальники бояться, після його схвалення Пекін вимагатиме видачі не злочинців, а громадських активістів та дисидентів.
"Ці заворушення порушують мир та спокій, зневажають закон, вони є неприйнятними в будь-якому цивілізованому суспільстві. Це не мирне зібрання, а відвертий, організований бунт", - це слова голови адміністрації Гонконгу Керрі Лама.
Перші години влада намагалася мітингові протистояти залякуваннями та силою, протестувальників поліція розганяла сльозогінним газом і гумовими кулями - майже вісім десятків поранених, але гонконгівці лише укріпили свої позиції. Задля участі в протестах тимчасово припинилася робота на десятках підприємств, зачинилися сотні магазинів та кав’ярень. Навіть місцеві порносайти тимчасово заблокували свої сторінки й замість полунички розмістили повідомлення із закликом захищати свої права.
Тим часом поліція намагається виправдати свою агресію та демонструє цілий арсенал холодної зброї. Мовляв, усе це вилучили в протестувальників.
Гонконг – колишня британська колонія, яка за півтора сторіччя зі звичайного рибацького селища перетворилася на успішний регіон та торгово-фінансовий центр Азії. 22 роки тому британці вимушені були його повернути китайцям. Гонконгівцям вдалося вибороти для себе тимчасовий спеціальний статус. Нині з материковим Китаєм живуть за принципом "одна держава – дві системи". У Гонконгу свої закони й, на відміну від комуністичного материкового Китаю, демократичні. Без тортур, без переслідувань, без постійного контролю спецслужб, з ринковою економікою та багатопартійністю.
Та для Піднебесної вільний Гонконг, немов бомба під ногами. Усі ці роки Пекін намагався посилити контроль над регіоном, через парламентаріїв та урядовців увійти до місцевих владних структур. П’ять років тому Пекін навіть спробував фільтрувати кандидатів на гонконгських виборах і вирішувати кого допускати, а кого ні, що спровокувало так звану "революцію жовтих парасольок". Тоді мітингарям не пощастило. Досягти повної демократизації виборчої системи не вдалося. Найактивніші протестувальники отримали строк від кількох місяців до кількох років заґратування.
Цього разу гонконгівці готові були протистояти до останнього. Китай ворогів знайшов зовні. Мовляв, за збуренням народу стоять Сполучені Штати.
Гонконгській владі, що нині лояльна до Пекіна, довелося піти на поступки. Екстрадиції людей у Китай поки що не буде. Але час грає проти вільнодумного і вкрай багатого острова. Нині руки китайських чиновників до скарбниці Гонконгу дотягтися не можуть, та час за них. Нинішній договір "одна країна – дві системи" зберігається лише до 2047 року, а далі - повне підпорядкування Піднебесній.
Кореспондент ТСН Мар’яна Зінковська