Протестна планета: чому і у яких країнах світу люди масово виходять на мітинги
  • Кількість переглядів 1226

Масштабні акції протесту охопили цілу низку регіонів.

Останнім часом світом прокотилися хвиля масштабних акцій протесту у багатьох регіонах – від Латинської Америки до Південно-Східної Азії. Причиною невдоволення людей може стати абсолютно будь-що, однак вимоги переважно є політичними та/або економічними. Населення протестує проти політиків або низького рівня життя і дуже часто це супроводжується кривавими сутичками із правоохоронцями.

ТСН.ua розповідає про країни, у яких наразі тривають масштабні акції протесту і причини, через які люди вийшли на мітинги.

Чилі

протести в Чилі_4
Associated Press

Причина: підвищення цін на транспортні квитки і загалом – низький економічний рівень життя.

Вимоги: підвищити рівень життя, відставка президента Себастьяна Піньєри, реформи у галузі освіти та охорони здоров’я, змінити конституцію.

Перебіг подій: усе почалося 14 жовтня із того, що молодь у столиці Сантьяго почала протестувати проти підвищення цін на метро на 30 песо (0,04 долара США). Вони масово перестрибували через турнікети, через що їх ловили правоохоронці, що згодом переростало у сутички. Протестувальники захопили майже усі станції метро та почали безлади. Також протести перекинулись і на низку інших міст країни. Наприкінці жовтня на вулиці Сантьяго вийшли понад мільйон осіб. У сутичках із правоохоронцями загинули щонайменше 20 осіб, понад 2500 були травмовані і понад 5000 – заарештовані.

Реакція влади: у 16 регіонах Чилі було запроваджено надзвичайний стан та/або комендантська година. Президент погодився провести реформи, однак у відставку подавати відмовився. Також 28 жовтня Піньєра звільнив з уряду 8 міністрів, зокрема і міністра внутрішніх справ.

Відео Мільйон протестувальників у Чилі вимагали від президента країни реформ

Місцеві жителі вийшли на марш проти соціальної нерівності в країні. Минулого тижня їх обурило підвищення ціни на проїзд у метро. Нині зібралися вже всі невдоволені рівнем життя в країні. Чого чилійці вимагають від влади – дивіться далі.    

Мільйон протестувальників у Чилі вимагали від президента країни реформ

Болівія

протести у Болівії
Associated Press

Причина: підозра у фальсифікації результатів виборів з боку чинного президента Ево Моралеса.

Вимоги: переглянути результати першого туру президентських виборів, відставка президента, змінити виборчу систему.

Перебіг подій: 20 жовтня у країні відбулися президентські вибори. За першими даними виборів стало зрозуміло, що Моралесу не вдається перемогти у першому турі. Однак, за болівійськими законами, він зможе вже стати президентом, якщо різниця між першим та другим місцем складатиме понад 10%, а переможець набере понад 40%. Після опрацювання 98,09% бюлетенів Моралес набирає 46,77% голосів, а його опонент Меса – 36,75%. Таким чином, чинний президент Болівії обходить свого опонента на 10,02%. У людей викликало занепокоєння те, що виборча комісія країни за результатами опрацювання майже 84% голосів показала такі результати – 45,3% за Моралеса та 38,2% за Месу. Раптом підрахунок зупинився і не оновлювався майже цілу добу, а згодом показав перевагу Моралеса. Це викликало масштабні підозри у фальсифікації голосів. За даними уряду, двоє людей загинуло під час протестів.

Реакція влади: 31 жовтня Моралес погодився провести аудит результатів голосування за моніторингу урядів інших держав – Іспанії, Мексики та Парагваю. Процес триватиме 12 днів. Моралес зазначив, що у разі виявлених будь-яких порушень готовий до проведення другого туру виборів.

Еквадор

протести Еквадор
Associated Press

Причина: скасування державних субсидій на паливо, що призвело до росту цін на бензин.

Вимоги: повернути субсидії, відставка президента Леніна Морено.

Перебіг подій: протести тривали близько двох тижнів. На початку жовтня президент країни оголосив про початок політики жорсткої економії як частини співпраці із МВФ. Серед цих заходів було і скасування державних субсидій на паливо. Уже наступного дня в країні почались масові акції протесту, які супроводжувались сутичками та погромами. 8 жовтня Морено був змушений покинути столицю Кіто і перевезти уряд до іншого міста через масштабні протести, але вже 12 жовтня сів із активістами за стіл переговорів. У протестах загинуло щонайменше 8 осіб, близько 1,3 тисячі були поранені, а ще 1,2 тисячі – арештовані.

Реакція влади: у середині жовтня Ленін Морено погодився на перемовини із протестувальниками, під час яких ухвалив рішення про скасування указу щодо припинення державних субсидій на паливо. Акції протесту тимчасово припинилися.

Гаїті

протести на Гаїті
Associated Press

Причина: корупція, підвищення цін, зловживання міжнародними кредитами

Вимоги: зміна влади, створення перехідного уряду

Перебіг подій: протести почались ще влітку 2018 року і тривають досі. Ще у липні того року у відставку подав уряд країни. Через розслідування у справі про зловживання міжнародними кредитами щодо президента Гаїті Жовенеля Моїза, населення поперемінно виходить на вулиці. Наймасштабнішими були протести у лютому, червні та жовтні 2019 року. Унаслідок мітингів загинуло вже 9 осіб.

Реакція влади: ще у липні 2018 року у відставку подав уряд країни. Жовенель Моїз пропонував розпочати діалог із протестувальниками, однак вони відмовились.

Франція

Протести жовтих жилетів, березень_6
Associated Press

Причина: підвищення цін на паливо та податки, низький рівень життя

Вимоги: підвищити мінімальну зарплату, покращити рівень життя, підвищити рівень державних послуг у бідних регіонах

Перебіг подій: у листопаді 2018 року у Франції розпочався масштабний протестний рух, який згодом перекинувся і на сусідні країни. Символом цього руху стали жовті світловідбивні жилети. Під час акцій, які тривають майже кожні вихідні у країні, протестувальники проводять масові мирні акції, а також блокують, зокрема і дороги.  Під час протестів загинуло близько 11 осіб, ще понад 4000 отримали поранення.

Реакція влади: уряд Франції скасував податок на паливо та ввів тимчасовий мораторій на підвищення цін, скасував податок на понаднормові виплати та на премії у кінці року, а також знизив податки на пальне та мотори.

Іспанія (Каталонія)

Протести у Каталонії, Барселона
Associated Press

Причина: рух за незалежність Каталонії, оголошення вироків лідерам цього руху.

Вимоги: звільнення ув’язнених, отримання Каталонією незалежності.

Перебіг подій: протести у Каталонії тривають ще від осені 2017 року, коли був проведений референдум за незалежність регіону від Іспанії. Саме тоді почалися сутички, а іспанський уряд тимчасово скасував автономію, призначив перевибори та ув’язнив низку міністрів каталонського уряду. Восени 2019 року суди оголосили вироки ув’язненим каталонським міністрам, що спричинило чергову хвилю протестів у регіоні. Протестувальники перекривають залізниці та аеропорти, а також проводять масштабні страйки. За жовтень у сутичках під час мітингів постраждали близько 600 активістів та 400 поліцейських, також майже 300 було заарештовано.

Реакція влади: іспанський уряд, як і раніше, продовжує наполягати на територіальній цілісності країни і відмовляє у незалежності регіону, який і так має доволі широку автономію в складі Іспанії.

Ліван

протести в Лівані_4
Associated Press

Причина: корупція, безробіття, нові податки, зокрема на користування WhatsApp.

Вимоги: покращити рівень життя, позачергові вибори.

Перебіг подій: уночі проти 17 жовтня близько сотні активістів почали блокування вулиць у столиці країни Бейруті. Через деякий час протестувальників ставало більше, а протести перекинулися на інші регіони Лівану. Вони почали захоплювати поліцейські станції та вчиняти погроми. Були оголошені низка страйків, також відбувались і сутички із правоохоронцями. Під час протестів було заарештовано 70 осіб, однак вже наступного дня їх відпустили.

Реакція влади: влада призупинила введення бюджету, який пропонував нові податки. Прем’єр-міністр країни Саад Харірі подав у відставку.

Відео Чому протестують у Каталонії і до чого це може призвести - влог Сніданку

Понад двісті тисяч людей вийшли на вулиці Барселони з єдиною та чіткою вимогою – "Каталоніі – Незалежність". Кілька днів тому Верховний Суд Іспанії ув’язнив лідерів каталонських сепаратистів. Люди, ідеї яких підтримувала фактично половина регіону, сіли за ґрати – хто на дев’ять, хто на тринадцять років. Це і стало спусковим гачком. Каталонці окупували летовище і залізничні колії, туристичний регіон в оксамитовий сезон фактично заблоковано, навіть місцеві чиновники констатують нечуваний рівень насилля. Що врешті-решт відбувається - розбирався Єгор Гордєєв

Чому протестують у Каталонії і до чого це може призвести - влог Сніданку

Ірак

Протести в Іраку
Associated Press

Причина: корупція, низькі зарплати, поганий рівень держпослуг

Вимоги: соціальні реформи, підвищення рівня життя.

Перебіг подій: протести розпочались у багатьох містах Іраку на початку жовтня, однак вони одразу ж переросли у криваві сутички на вулицях. Особливо це стосувалось Багдаду. Іракська армія почала жорстоко розганяти протестувальників та стріляти в них. Унаслідок сутичок загинуло понад 260 осіб, а ще понад 12 тисяч осіб отримали поранення. У середині місяця протести тимчасово призупинились, однак наприкінці жовтня знову вибухнули зі ще більшою силою.

Реакція влади: від самого початку протестів прем’єр-міністр країни Адель Абдул Махді відмовлявся йти на поступки протестувальників, а також розпочинати з ними діалог. Однак 7 жовтня уряд Іраку вирішив виконати вимоги людей і розпочав перший етап масштабної соціальної програми. Махді заявив, що насильство на вулицях було "взаємним" і пообіцяв провести розслідування. За його словами, загиблі під час протестів будуть вважатись "мучениками", а їхні сім’ї отримуватимуть державні виплати. Наприкінці жовтня закінчився термін для реформ, який оголосив один із духовних лідерів іракців, а тому протести знову продовжилися.

Гонконг

гонконг_3
Associated Press

Причина: закон про екстрадицію, який дозволяв екстрадувати затриманих гонконгців до Китаю.

Вимоги: повне відкликання закону, звільнення всіх затриманих, зміна виборчої системи, відставка очільниці регіону Керрі Лам.

Перебіг подій: протести у Гонконзі розпочались ще весною 2019 року і набули масштабного поширення влітку. Поступово вони переросли у масштабну вуличну битву між протестувальниками та правоохоронцями. Гонконгці використовують цілу низку різних диверсійних тактик – від непередбачуваності своїх маршів до осліплення камер спостереження лазерами, приховування облич, розділення на маленькі групи. Водночас, тривають і значні сутички із правоохоронцями, зокрема активісти закидують їх коктейлями Молотова та камінням. Що цікаво – за весь час протестів жоден із протестувальників не загинув, однак зафіксовано щонайменше 9 смертей, пов’язаних із протестами – люди покінчили із життям. Понад 2 тисячі осіб було поранено і близько 2,5 тисячі – арештовано.

Реакція влади: закон про екстрадицію був повністю знятий із порядку денного, а поліція переважно відмовилась називати протести "безладами". Однак очільниця регіону Керрі Лам не планує подавати у відставку, а правоохоронці продовжують тиснути на протестувальників, зокрема було ухвалено закон про надзвичайний стан, який, зокрема, забороняє використання масок.

Відео Поліція Гонконгу вперше застосувала бойову зброю проти демонстрантів

Повідомляють про щонайменше два кульових поранення під час протестів. Тисячі мітингувальників вийшли на вулиці Гонконгу у день, коли комуністичний Китай святкує 70-річчя. У Пекіні на честь ювілею провели найбільший в історії країни військовий парад.  

Поліція Гонконгу вперше застосувала бойову зброю проти демонстрантів

Залиште свій коментар