Протестна планета: чому і у яких країнах світу люди масово виходять на мітинги

Останнім часом світом прокотилися хвиля масштабних акцій протесту у багатьох регіонах – від Латинської Америки до Південно-Східної Азії. Причиною невдоволення людей може стати абсолютно будь-що, однак вимоги переважно є політичними та/або економічними. Населення протестує проти політиків або низького рівня життя і дуже часто це супроводжується кривавими сутичками із правоохоронцями.

ТСН.ua розповідає про країни, у яких наразі тривають масштабні акції протесту і причини, через які люди вийшли на мітинги.

Чилі

Причина: підвищення цін на транспортні квитки і загалом – низький економічний рівень життя.

Вимоги: підвищити рівень життя, відставка президента Себастьяна Піньєри, реформи у галузі освіти та охорони здоров’я, змінити конституцію.

Перебіг подій: усе почалося 14 жовтня із того, що молодь у столиці Сантьяго почала протестувати проти підвищення цін на метро на 30 песо (0,04 долара США). Вони масово перестрибували через турнікети, через що їх ловили правоохоронці, що згодом переростало у сутички. Протестувальники захопили майже усі станції метро та почали безлади. Також протести перекинулись і на низку інших міст країни. Наприкінці жовтня на вулиці Сантьяго вийшли понад мільйон осіб. У сутичках із правоохоронцями загинули щонайменше 20 осіб, понад 2500 були травмовані і понад 5000 – заарештовані.

Реакція влади: у 16 регіонах Чилі було запроваджено надзвичайний стан та/або комендантська година. Президент погодився провести реформи, однак у відставку подавати відмовився. Також 28 жовтня Піньєра звільнив з уряду 8 міністрів, зокрема і міністра внутрішніх справ.

Болівія

Причина: підозра у фальсифікації результатів виборів з боку чинного президента Ево Моралеса.

Вимоги: переглянути результати першого туру президентських виборів, відставка президента, змінити виборчу систему.

Перебіг подій: 20 жовтня у країні відбулися президентські вибори. За першими даними виборів стало зрозуміло, що Моралесу не вдається перемогти у першому турі. Однак, за болівійськими законами, він зможе вже стати президентом, якщо різниця між першим та другим місцем складатиме понад 10%, а переможець набере понад 40%. Після опрацювання 98,09% бюлетенів Моралес набирає 46,77% голосів, а його опонент Меса – 36,75%. Таким чином, чинний президент Болівії обходить свого опонента на 10,02%. У людей викликало занепокоєння те, що виборча комісія країни за результатами опрацювання майже 84% голосів показала такі результати – 45,3% за Моралеса та 38,2% за Месу. Раптом підрахунок зупинився і не оновлювався майже цілу добу, а згодом показав перевагу Моралеса. Це викликало масштабні підозри у фальсифікації голосів. За даними уряду, двоє людей загинуло під час протестів.

Реакція влади: 31 жовтня Моралес погодився провести аудит результатів голосування за моніторингу урядів інших держав – Іспанії, Мексики та Парагваю. Процес триватиме 12 днів. Моралес зазначив, що у разі виявлених будь-яких порушень готовий до проведення другого туру виборів.

Еквадор

Причина: скасування державних субсидій на паливо, що призвело до росту цін на бензин.

Вимоги: повернути субсидії, відставка президента Леніна Морено.

Перебіг подій: протести тривали близько двох тижнів. На початку жовтня президент країни оголосив про початок політики жорсткої економії як частини співпраці із МВФ. Серед цих заходів було і скасування державних субсидій на паливо. Уже наступного дня в країні почались масові акції протесту, які супроводжувались сутичками та погромами. 8 жовтня Морено був змушений покинути столицю Кіто і перевезти уряд до іншого міста через масштабні протести, але вже 12 жовтня сів із активістами за стіл переговорів. У протестах загинуло щонайменше 8 осіб, близько 1,3 тисячі були поранені, а ще 1,2 тисячі – арештовані.

Реакція влади: у середині жовтня Ленін Морено погодився на перемовини із протестувальниками, під час яких ухвалив рішення про скасування указу щодо припинення державних субсидій на паливо. Акції протесту тимчасово припинилися.

Гаїті

Причина: корупція, підвищення цін, зловживання міжнародними кредитами

Вимоги: зміна влади, створення перехідного уряду

Перебіг подій: протести почались ще влітку 2018 року і тривають досі. Ще у липні того року у відставку подав уряд країни. Через розслідування у справі про зловживання міжнародними кредитами щодо президента Гаїті Жовенеля Моїза, населення поперемінно виходить на вулиці. Наймасштабнішими були протести у лютому, червні та жовтні 2019 року. Унаслідок мітингів загинуло вже 9 осіб.

Реакція влади: ще у липні 2018 року у відставку подав уряд країни. Жовенель Моїз пропонував розпочати діалог із протестувальниками, однак вони відмовились.

Франція

Причина: підвищення цін на паливо та податки, низький рівень життя

Вимоги: підвищити мінімальну зарплату, покращити рівень життя, підвищити рівень державних послуг у бідних регіонах

Перебіг подій: у листопаді 2018 року у Франції розпочався масштабний протестний рух, який згодом перекинувся і на сусідні країни. Символом цього руху стали жовті світловідбивні жилети. Під час акцій, які тривають майже кожні вихідні у країні, протестувальники проводять масові мирні акції, а також блокують, зокрема і дороги.  Під час протестів загинуло близько 11 осіб, ще понад 4000 отримали поранення.

Реакція влади: уряд Франції скасував податок на паливо та ввів тимчасовий мораторій на підвищення цін, скасував податок на понаднормові виплати та на премії у кінці року, а також знизив податки на пальне та мотори.

Іспанія (Каталонія)

Причина: рух за незалежність Каталонії, оголошення вироків лідерам цього руху.

Вимоги: звільнення ув’язнених, отримання Каталонією незалежності.

Перебіг подій: протести у Каталонії тривають ще від осені 2017 року, коли був проведений референдум за незалежність регіону від Іспанії. Саме тоді почалися сутички, а іспанський уряд тимчасово скасував автономію, призначив перевибори та ув’язнив низку міністрів каталонського уряду. Восени 2019 року суди оголосили вироки ув’язненим каталонським міністрам, що спричинило чергову хвилю протестів у регіоні. Протестувальники перекривають залізниці та аеропорти, а також проводять масштабні страйки. За жовтень у сутичках під час мітингів постраждали близько 600 активістів та 400 поліцейських, також майже 300 було заарештовано.

Реакція влади: іспанський уряд, як і раніше, продовжує наполягати на територіальній цілісності країни і відмовляє у незалежності регіону, який і так має доволі широку автономію в складі Іспанії.

Ліван

Причина: корупція, безробіття, нові податки, зокрема на користування WhatsApp.

Вимоги: покращити рівень життя, позачергові вибори.

Перебіг подій: уночі проти 17 жовтня близько сотні активістів почали блокування вулиць у столиці країни Бейруті. Через деякий час протестувальників ставало більше, а протести перекинулися на інші регіони Лівану. Вони почали захоплювати поліцейські станції та вчиняти погроми. Були оголошені низка страйків, також відбувались і сутички із правоохоронцями. Під час протестів було заарештовано 70 осіб, однак вже наступного дня їх відпустили.

Реакція влади: влада призупинила введення бюджету, який пропонував нові податки. Прем’єр-міністр країни Саад Харірі подав у відставку.

Ірак

Причина: корупція, низькі зарплати, поганий рівень держпослуг

Вимоги: соціальні реформи, підвищення рівня життя.

Перебіг подій: протести розпочались у багатьох містах Іраку на початку жовтня, однак вони одразу ж переросли у криваві сутички на вулицях. Особливо це стосувалось Багдаду. Іракська армія почала жорстоко розганяти протестувальників та стріляти в них. Унаслідок сутичок загинуло понад 260 осіб, а ще понад 12 тисяч осіб отримали поранення. У середині місяця протести тимчасово призупинились, однак наприкінці жовтня знову вибухнули зі ще більшою силою.

Реакція влади: від самого початку протестів прем’єр-міністр країни Адель Абдул Махді відмовлявся йти на поступки протестувальників, а також розпочинати з ними діалог. Однак 7 жовтня уряд Іраку вирішив виконати вимоги людей і розпочав перший етап масштабної соціальної програми.Махді заявив, що насильство на вулицях було "взаємним" і пообіцяв провести розслідування. За його словами, загиблі під час протестів будуть вважатись "мучениками", а їхні сім’ї отримуватимуть державні виплати.Наприкінці жовтня закінчився термін для реформ, який оголосив один із духовних лідерів іракців, а тому протести знову продовжилися.

Гонконг

Причина: закон про екстрадицію, який дозволяв екстрадувати затриманих гонконгців до Китаю.

Вимоги: повне відкликання закону, звільнення всіх затриманих, зміна виборчої системи, відставка очільниці регіону Керрі Лам.

Перебіг подій: протести у Гонконзі розпочались ще весною 2019 року і набули масштабного поширення влітку. Поступово вони переросли у масштабну вуличну битву між протестувальниками та правоохоронцями. Гонконгці використовують цілу низку різних диверсійних тактик – від непередбачуваності своїх маршів до осліплення камер спостереження лазерами, приховування облич, розділення на маленькі групи. Водночас, тривають і значні сутички із правоохоронцями, зокрема активісти закидують їх коктейлями Молотова та камінням. Що цікаво – за весь час протестів жоден із протестувальників не загинув, однак зафіксовано щонайменше 9 смертей, пов’язаних із протестами – люди покінчили із життям. Понад 2 тисячі осіб було поранено і близько 2,5 тисячі – арештовано.

Реакція влади: закон про екстрадицію був повністю знятий із порядку денного, а поліція переважно відмовилась називати протести "безладами". Однак очільниця регіону Керрі Лам не планує подавати у відставку, а правоохоронці продовжують тиснути на протестувальників, зокрема було ухвалено закон про надзвичайний стан, який, зокрема, забороняє використання масок.