Російський лідер зміг добитися зустрічі з Меркель і Макроном, які підтримали Україну.
Російська агресія була сигналом не лише для України, але й для усього світу.
Як ідеться у сюжеті ТСН.Тиждень, Кремль, схоже, випробовував Захід на міцність і перевіряв, чи проковтнуть у Брюсселі та Вашингтоні цей напад. Обрав Володимир Путін наче й досить слушний час, коли більшість країн погрузли у власних проблемах:
- Франція потерпає від масових протестів: на вулицях б'ють поліцію, палають шини і зводять барикади. Друзі Путіна на чолі з Лепен кошмарять Макрона за підвищення цін на бензин.
- Британія на спільному з європейцями засіданні у Брюсселі намагається вирішити грандіозну кризу під назвою розлучення з ЄС. І Брекзит виявився вкрай болючим рішенням Лондона.
- Німеччину хитає від прощання з епохою Меркель.
- Сполучені Штати ось-ось застосують зброю на своїх кордонах - бо не знають що робити з явно з координованою навалою мігрантів.
- До всього ще й саміт Великої двадцятки, де між більшістю учасникі торгові війни. Куди вже там вгамовувати черговий спалах російської агресії.
Путін любить піднімати ставки: перевірений шаблон його ще ніколи не підводив: з тобою не хочуть говорити - створи проблему і говорити будуть змушені. Проте Москва, схоже, прорахувалася.
РОСІЯ vs УКРАЇНА
Увесь притомний світ тепер точно не зможе говорити про внутрішній конфлікт в Україні. Слово війна ще не вимовляють, але дефініції вже чітко вказують хто учасник і хто нападник. "Ми, міністри закордонних справ Великої сімки, та Верховний представник Європейського союзу висловлюємо свою велику занепокоєність діями Росії проти України у Керченській протоці та навколишніх водах, що небезпечно підвищує напруження. Немає жодних виправдань застосуванню військової сили Росією проти українських моряків та суден", - йдеться у спільній заяві країн Великої сімки.
Так, дипломатичні звороти типу "російські дії" замість нападу нікуди не ділись. Утім, між рядками варто читати і прихований зміст, який озвучують дипломати вже поодинці, але відкрито на камеру.
"Нам треба завершити цю війну, яка відбувається у нас по сусідству й зараз ми мусимо особливо перейнятися ситуацією, що склалася в Азовському морі. Й це те, що ми збираємося робити", - заявив Гайко Маас, міністр закордонних справ Німеччини.
"Світова спільнота має одноголосно засудити агресивні дії Росії біля Керченської протоки. Таке не має повторитися. Світ чітко має це усвідомлювати і продовжувати тиснути", - констатував міністр оборони Естонії Юрі Луйк.
ПОКАРАТИ НЕ МОЖНА ПРОБАЧИТИ
Де буде поставлена кома у загадці: покарати не можна пробачити - це найважливіше питання для України. Офіційний Київ закликав Німеччину та решту країн-членів НАТО направити додаткові військові кораблі в акваторію Чорного моря для патрулювання, а за необхідності навіть втручатися, аби унеможливити чергову атаку Росії. Та альянс до такого кроку явно не готовий, хоча точно формулює свої вимоги.
"Усі члени НАТО висловили повну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Ми закликаємо Росію звільнити членів екіпажу та захоплені кораблі. Ми закликаємо до спокою та стриманості", - зазначив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Україна просить США та ЄС і про нові санкції. Економічний тиск зменшує довжину рук путінського режима. Поки втішні новини для нас є лише з Британії. Лондон збирається позбавляти російських можновладців посвідок на проживання, анулювати візи та конфіскувати майно. Ще краще було б наступити Путінові на горло та на усіх рівнях остаточно заборонити будівництво газопроводу "Північний потік 2". Усе це захід обговорює, та поки діяти не спішить.
"Вочевидь що багато хто з промисловців хотів би мати добрі стосунки з Росією. Але пані та панове, ідеться про прості речі – ми накладаємо санкції не заради санкцій. Ми робимо це щоби чітко дати зрозуміти, що країни, навіть територіально близькі до Росії – мають право на власний розвиток. Це засади міжнародного права", - додала канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Утім по факту ані Німеччина, ані Франція нові санкції вводити поки не хочуть. Тривожною виявилась і позиція Словаччини. Там голова парламенту, лідер Словацької національної партії Андрей Данко фактично заявив, що не вірить нинішньому керівництву України. Із приводу нападу на українські кораблі згадав скандал з імітацією нападу на журналіста Аркадія Бабченка. Словацький високопосадовець певен, що українська влада може приховувати правду про події в Азово-Керченській акваторії, тому закликає не поспішати з рішенням карати Москву.
На щастя словацького колегу масово проігнорували в Європарламенті. Там заговорили про зупинку угоди про партнерство з Росією. Про це йдеться в опублікованому проекті доповіді Європарламенту і поки формулювання таке - відносини між ЄС та Росією мають бути змінені.
ПОНТИ НА ВІТЕР
Глибину провалу своєї військово-політичної афери Володимир Путін відчув особисто в Буенос-Айресі. На зібраннях найбільших економік світу здебільшого говорять саме про економіку та гроші. Захоплення українських кораблів тут явно порахували як "непацанську підставу". Навіть американський очільник Дональд Трамп, який ще до вильоту планував зустріч із Путіним, її скасував. "З огляду на те, що кораблі та моряки не повернулися до України з Росії, я вирішив, що буде найкраще для усіх сторін скасувати раніше заплановану зустріч", - написав американський лідер.
Згодом на так званому сімейному фото демонстративно Путіна не помітить. Кремль тепер пише, що коротка зустріч таки відбулася, але співрозмовники не погодились з позиціями один одного. У Білому домі кажуть, що так буде доти, доки Москва не звільнить українських моряків та не поверне захоплені кораблі.
Із ким російський очільник розмови добився на саміті так це з Ангелою Меркель та президентом Емануелем Макроном. Й лише задля одного – поговорити про Україну. Із Меркель Путін мав спільний сніданок. За ранковими сендвічами з ікрою та кавою німецький лідер нагадала кремлівцю про міжнародне право й кару, яка може бути, якщо його не дотримуватися. Вони домовилися про проведення перемов у форматі нормандської четвірки. Макрону ж, кажуть, довести свою брехню Путін намагався художнім мистецтвом. На папірцеві малював французові карти, кораблі й якісь там схеми. Та у відповідь почув одне - "не вірю", й пораду дотримуватися мінських угод.
Головний меседж настроїв у G20 Путін схоже таки вловив. По закінченню саміту вперше не виключив можливості обміну захоплених моряків.
Мар’яна Зінковська
