Путін зробив Китаю подарунок на $27 млрд: у чому причина такої "щедрості"

Китай із 2022 року отримав близько $27 млрд економічної вигоди завдяки закупівлі російської нафти, яка після початку повномасштабної війни проти України та запровадження західних санкцій стала для Пекіна дешевшою альтернативою сировині з інших країн.

Про це, як повідомляє видання The Moscow Times, заявив глава російської нафтової компанії «Роснефть» Ігор Сєчин на відкритті VIII Російсько-китайського енергетичного бізнес-форуму.

За словами Сєчина, розрахунок охоплює період від 2022 року, коли російські нафтові компанії почали переорієнтовувати значну частину експорту з європейського напрямку на азійські ринки. Китай при цьому став найбільшим покупцем російської нафти, скориставшись можливістю отримувати сировину за ціною, нижчою за вартість альтернативних постачань.

Сєчин заявив, що частка російської нафти в китайському імпорті досягла рекордних 27%. Загальний обсяг постачання перевищив 100 млн тонн на рік, а за перші сім місяців поточного року, за його даними, до Китаю було доставлено близько 67 млн тонн російської нафти.

«Завдяки вищій ефективності закупівель російської нафти порівняно з близькосхідною альтернативою сукупний економічний ефект, отриманий Китаєм починаючи з 2022 року, становить, за нашою оцінкою, $27 млрд», — сказав глава «Роснефти», якого цитують пропагандисти російського агентства ТАСС.

При цьому економія Китаю формується не лише завдяки безпосередньо низькій ціні російської сировини. Після запровадження санкцій та обмежень на російську нафту її експорт до Азії супроводжується додатковими логістичними та санкційними ризиками, які також впливають на кінцеву вартість постачання.

За даними Argus Media, наприкінці серпня російський сорт Urals у портах РФ продавався зі знижкою приблизно $26–27 за барель порівняно з Brent. Частина цієї різниці, як зазначає The Moscow Times, припадає на витрати та прибутки перевізників, які доставляють російську нафту до азійських портів, зокрема із використанням так званого «тіньового флоту».

Водночас навіть після врахування транспортних витрат російська сировина для китайських покупців залишається дешевшою за нафту від низки інших постачальників.

Розмір дисконту змінювався залежно від ситуації на світовому нафтовому ринку та посилення санкційного тиску. За оцінками Інституту Гайдара, влітку 2022 року російська нафта продавалася китайським покупцям із максимальною знижкою — до 16% порівняно з цінами інших постачальників. До кінця 2023 року середній дисконт скоротився приблизно до 5% щодо Brent, а 2024 року майже зник.

Однак 2025 року знижки знову почали зростати. У першому кварталі вони становили близько 2,8%, у другому — 6,3%, а після запровадження санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла» могли досягати 8,3%.

Таким чином, санкційний тиск Заходу, який мав обмежити доходи Росії від експорту нафти, водночас створив для найбільших азійських покупців можливість домагатися нижчих цін. Китай опинився серед головних бенефіціарів цієї ситуації, отримавши доступ до великих обсягів російської сировини зі знижкою.

Нагадаємо, Росія поступово втрачає монополію на постачання озброєнь країнам Центральної Азії, яку зберігала ще з радянських часів. Головним конкурентом Москви стає Китай.