Реформи, війна та незалежність: Що розповіли автори звіту Armada про майбутнє української адвокатури Актуально
5 лютого в Європейському парламенті у Брюсселі відбулася презентація аналітичного звіту американської мережі Armada Network. Документ, присвячений стану Національної асоціації адвокатів України (НААУ) в умовах війни та євроінтеграції, викликав жорстку дискусію щодо методів проведення реформ у сфері правосуддя.
Західні фахівці піддали критиці спроби українського уряду використати євроінтеграційну «Дорожню карту з верховенства права» для фактичного підпорядкування незалежного адвокатського самоврядування. Крім того, міжнародні експерти вказали на деструктивну роль так званих «тіньових звітів» (shadow reports) — документів, які продукуються вітчизняними грантовими організаціями без належної методології та перекручують реальний стан речей.
Щоб розібратися в мотивах аудиторів та їхньому баченні ситуації, ми поспілкувалися з авторами документа: директором Armada Network Дейлом Армстронгом, екс-конгресменом США Греггом Гарпером та колишнім очільником Міжнародного республіканського інституту (МРІ) в Україні Крісом Холзеном.
Дейл Армстронг: «Організація, що пережила 11 років війни, заслуговує на повагу»
Пане Армстронг, Armada Network опікується українськими проблемами ще з 2014 року — від Революції Гідності до сьогоднішніх викликів, допомагаючи переселенцям та аналізуючи інституційні зміни. Ви бачили трансформацію держави зсередини. Чому ви вирішили сфокусувати свою увагу на звіті щодо стану української адвокатури?
Дейл Армстронг: Будь-яка організація, яка пережила одинадцять років війни, заслуговує на повагу та визнання. Багато хто в таких надскладних обставинах міг би просто припинити існування або розпуститися, але українська адвокатура довела свою спроможність. Ми аналізували емпіричні дані за період із серпня минулого року, і згідно з громадською думкою та нашими дослідженнями, НААУ стала навіть сильнішою та міцнішою, ніж раніше. Тому було критично важливо показати реальний стан речей, спираючись на факти, а не на суб'єктивні оцінки.
У Брюсселі та Києві багато дискусій точиться навколо термінів «підзвітність» та «прозорість». Що ви вкладаєте в ці поняття в контексті незалежної юридичної професії?
Дейл Армстронг: Це суть питання. Критерії прозорості часто не представлені таким чином, щоб можна було чітко сказати: «Україна досягла мети». На мою думку, НААУ навіть перевищила очікування стосовно прозорості своєї діяльності. Важливо розуміти: за Конституцією це самоврядна організація, і вона має бути прозорою насамперед перед своїми членами. І, якщо чесно, виключно перед своїми членами. Чи є ефективними дисциплінарні практики? Чи триває просвітницька діяльність? Чи є доступ до підвищення кваліфікації? Саме за цими принципами, а не просто за нав'язаними ззовні процедурами, варто оцінювати успіх. Про це йдеться у нашому звіті.
Грегг Гарпер: «Не треба руйнувати систему, яка працює»
Пане Гарпер, українські чиновники часто використовують євроінтеграційну «Дорожню карту» як інструмент для радикального переформатування адвокатури. Яким ви бачите найефективніший шлях для українських інституцій до Європейського Союзу?
Грегг Гарпер: Усі цілі в документі чітко визначено: це підвищення рівня підзвітності та прозорості. Але є принципово важливий момент — не треба для цього руйнувати всю систему, яка вже працює та здійснює операційну діяльність. Потрібно продовжувати рух, розуміючи, що є найкращим для НААУ та для України в контексті інтеграції до ЄС. Дорожня карта визначає орієнтири, але не вимагає ламати незалежність інституції через коліно.
Як на функціонування цих незалежних органів впливає той факт, що в країні триває війна та діє воєнний стан?
Грегг Гарпер: Функціонувати в такому стресовому середовищі надзвичайно важко. Я просто знімаю капелюха перед тими, хто має мужність це робити в Україні. Подивіться на масштаб трагедії: віддано стільки життів! Втім, попри ці жахливі обставини, а також постійні спроби внутрішнього та зовнішнього втручання, асоціація адвокатів продовжує захищати своє конституційне право на незалежність. Це є критично важливим фундаментом для будь-якої демократії.
Кріс Холзен: «Демократія — це коли після війни стає складніше»
Пане Холзен, як людина з великим досвідом роботи в Україні (зокрема на чолі МРІ), ви бачили багато етапів політичної трансформації країни. Яких системних змін у правовій та політичній сфері варто чекати після завершення війни?
Кріс Холзен: Це складне питання. Проста відповідь полягає в тому, що все будується на Конституції та законах, які приймає парламент, обраний народом. Це постійний політичний процес. Ваші закони неідеальні, як і в моїй країні. Сполучені Штати пройшли шлях у 250 років, і це постійна, щоденна робота юристів та політиків над змінами до законодавства. Після війни цей процес просто продовжиться.
Тобто ви вважаєте, що після перемоги проводити правові реформи стане простіше?
Кріс Холзен: Навпаки, може бути набагато складніше. Зараз електорат і суспільство об'єднані через війну, є національний консенсус, тому певні закони приймати легше. Після завершення війни люди обов'язково повернуться до старих дебатів, знову з’являться різні політичні та громадські групи інтересів, які будуть битися за своє бачення. Тому політичний процес ускладниться. Але це абсолютно нормально. Це і зветься демократією.
Світлана Манько, ексклюзивно для ТСН