Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Репресії або слід Кремля. Як українська активістка поставила під жорсткий удар владу Польщі

Людмила Козловська і Бартош Крамек заявили про переслідування через свою політичну позицію.

Все більше хмар спостерігається у відносинах України і Польщі. "Пошуки історичної правди" з обох боків вже не раз обертались гучним скандалами. Лише місяць тому прокуратура завела кримінальну справу проти голови українського товариства Польщі Григорія Купріяновича нібито через антипольські висловлювання на пам'ятному заході в Сагрині. Пікантність ситуації в тому, що промова була в присутності президента Петра Порошенка, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень. Перепалка за "історичну правду" - причина, чому торік міністерство закордонних справ республіки створило "чорний список" українців, яким заборонений в'їзд до Польщі. Уже у листопаді 2017-го персоною нон-ґрата став Володимир В'ятрович, керівник Українського інтитуту національної пам'яті. Тоді ж в'їзд обмежили його колезі Святославу Шереметі та ще й внесли у спеціальну інформаційну систему, яка блокує в'їзд до взагалі будь-якої іншої країни Шенгенської зони.

У середині серпня цей "дипломатичний снаряд" таки поцілив в ту ж воронку. І, вочевидь, по-своєму вибухнув. Чергова депортація українки, яка заміжня за польським громадянином, спричинила гучний міжнародний скандал. Людмила Козловська – українська правозахисниця родом з Криму, президент фундації "Відкритий діалог". Останніх десять років живе у Польщі. П’ять з них – одружена за поляком. І місяць, як "…мене внесли в список заборони в’їзду у Євросоюз як особливо небезпечного злочинця, загрозу національної безпеки".

У спеціальний список – Шенгенську інформаційну систему – Людмилу подало Міністерство внутрішніх справ Польщі. Це означає, що вона депортована з країни і з "вовчим білетом" у Євросоюз. Бартош Крамек – чоловік Людмили Козловської, відомий польський активіст. Торік він через соціальні мережі закликав "скинути уряд" урядової партії "Право і справедливість". Мовляв, ті зазіхають на громадянські права та судову монополію, провокуючи Євросоюзу на санкції щодо Польщі. "Це – меседж кожному поляку, кожній польці, у яких є чоловік, дружина, які з ними були на протестах – ви наступні", - сказала Козловська. "Претензії пана Крамека і його дружини про те, що відмова в’їзду у Шенгенську зону для пані Козловської була результатом їхньої антиурядової діяльності надзвичайно перебільшена", - цитує впливова The New York Times речника польського МЗС.

Згодом у контррозвідці республіки пояснять: українку Людмилу внесли у спецсистему через "істостні сумніви у фінансуванні її організації". Що саме мається на увазі - офіційно під грифом "секретно".

Не така уже й таємниця, якщо читати між рядків. Українку Козловську і поляка Крамека підозрюють у фактично спробі повалити уряд за російські гроші. Їх, мовляв, отримують на рахунки своєї організації "Відкритий діалог". Ба більше, "спецслужби повинні придивитися до ймовірних зв’язків з російською оборонною промисловістю", – заявляє провладний депутат Аркадіуш Чарториський.

Фундацію "Відкритий діалог" створили Людмила Козловська і Бартош Крамек у 2009-му. Вони розпочали активну співпрацю з парламентом Євросоюзу. Діяльність - захист прав людини та демократії у пострадянських країнах із офісами у Варшаві, Києві та Брюсселі. Саме в аеропорту Брюсселя у середині серпня Людмилі Козловській поліція повідомила про заборону в’їзду в ЄС.

В Україні про Фундацію мають знати добре ще з Революції Гідності. Крамек там організував спостережну місію з польських волонтерів, журналістів, євродепутатів. За даними самого Фонду, вони ще зібрали понад мільйон злотих допомоги українцям. Медично та гуманітарно допомагали пораненим майданівцям та бійцям АТО. Офіційно співпрацювали над українським законом про люстрацію. Допомагали політв’язням Кремля та лобіювали наші інтереси у Європарламенті. Зокрема, санкції щодо Росії.  "Все, що ми робили для Майдану і все, що ми робили до того для України – це все для того, щоби, виявляється, щоб "організувати "Кривавий Майдан" в Польщі", - поінформувала Козловська. 

Польські, здебільшого проурядові ЗМІ, публікують розслідування про російський слід у гаманці Козловської та її чоловіка. Ось одні з ключових тез, підкріплених витягами з держреєстрів Росії: "Головним спонсором фундації "Відкритий діалог" виявився брат Людмили Козловської – Петро Козловський. Він має бізнес в Росії і партнерів у російському військово-промисловому комплексі. Зокрема, він співпрацює з підприємствами, що будують найсучасніші російські військові підводні човни".

Аби підсилити ці твердження, у ЗМІ з'явилися скани, що нібито стверджують, що це справжні паспорти громадян Російської Федерації на ім'я Людмили Козловської, її брата Петра та їхньої матері. Документи, мовляв, отримали уже після анексії Криму.

"Черговий фейк. Я в Криму була востаннє у 2010-му, щоб отримати український паспорт і звідти виїхати. Я навіть польський паспорт не хотіла отримати. У мене були амбіції стосовно політики в Україні, - повідомила активістка. "Пропаганда в Польщі така, ніби в Росії. Польські провладні і праві медіа стараються подати мій текст як заклик до "Кривавого Майдану". Це – абсурд і параноя. Я писав, що потрібно протестувати. Але однозначно зауважував, що це має бути мирно. Без агресії, без проливання крові", - додав Крамек.

Поляк показав фотографії з Майдану Незалежності у Києві, коли там стояв під час революції їхній намет. "Багато причин нас ненавидіти. Ми лобіювали санкції, які в першу чергу стосувалися Володимира Путіна. Ми працюємо над "списком Магнітського". І тепер говорити, що ми – "рука Кремля?" Ми були єдиною неурядовою організацією в Польщі, яка отримала такий дозвіл", - заявив Бартош Крамек, голова ради "Фундації Відкритий діалог".

Це він сказав про дозвіл на передавання українській армії бронежилетів, аби отримати подібну ліцензію спецслужби Польщі мали перевірити фінансування Фундації.

Уся ця історія, схоже, цілком серйозно ділить політичну Європу щонайменше на два табори. У Брюсселі екс-президент Польщі Лех Валенса створив петицію на захист українки Козловської. Її уже підписали десятки депутатів Європарламенту, опозиційні польські депутати та низка українських. А дехто з впливових політиків – як-то екс-прем’єр Бельгії Гай Вергофстад – схоже, навіть пригрозили офіційній Варшаві. "Чорні списки" демократичних активістів гідні авторитарного режиму, а не держави-учасники ЄС. Необхідно скасувати заборону на видавання шенгенської візи Людмилі Козловській, або переглянути роль Польщі в Шенгені.

Поки готувався матеріал, Європа поставила Польщу у незручне становище. Німеччина спеціально видала українці короткотривалу національну візу, аби Людмила виступила в Бундестазі стосовно порушення законності у Польщі та Угорщині. 

Financial Times вийшла із заголовком "Польща розгнівалася на Німеччину". Президент Анджей Дуда особисто заявив німецькому колезі Штайнмаєру, що це "не сприяє довіри між державами". Ну, а хто точно дотримався нейтралітету стосовно депортованої українки - так це офіційний Київ. Він офіційно мовчить.

Андрій Орляк

ВідеоПольща депортувала українку через підозру у спробі повалити уряд за російські гроші

Польща депортувала українку та заборонила їй в'їзд в інші країни шенгенської зони. Жінку та її чоловіка-поляка підозрюють у справі повалення уряду за російські кошти. Провладний депутат Аркадіуш Чарториський заявив, що спецслужби повинні придивитися до ймовірних зв'язків з російською оборонною промисловістю.

Польща депортувала українку через підозру у спробі повалити уряд за російські гроші

Залиште свій коментар

Вибір редакції