Робив Америку великою знову. Що змінилося у внутрішній політиці США за 100 днів правління Трампа

У суботу, 29 квітня, настане сотий день правління 45-го президента США Дональда Трампа. Ми вже розповідали про ухвалені рішення в зовнішній політиці США за цей час, згадали ляпи нового американського уряду, розібралися, хто ж, зрештою, після всіх змін залишився у команді Трампа та які обіцянки виконав очільник держави. На черзі - простежити зміни у внутрішній політиці держави за час правління 45-го президента США.

ЗГОРТАННЯ OBAMACARE

Найпершим своїм рішення Дональд Трамп розпочав процес згортання системи охорони здоров'я, введеної його попередником. Так, однією з обіцянок Трампа під час виборчої кампанії було якраз і анулювати систему доступної охорони здоров'я. Утім, на її повну ліквідацію знадобиться кілька місяців.

Зазначимо, Obamacare - одна з найбільших реформ в сфері охорони здоров'я США, метою якої було зробити медичне страхування більш доступним для ширших верств населення. Саме з такою обіцянкою Обама 2009 року увійшов до Білого дому. Згортання Obamacare неоднозначно було сприйнято суспільством. На заміну цій системі має прийти трампівська Health Savings Accounts.

Читайте про інші обіцянки очільника держави за посиланням.

ЗАБОРОНА ФІНАНСУВАННЯ ГРУП, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ АБОРТИ

Незадовго після інавгурації Трамп також Дональд Трамп відновив заборону на фінансування з федерального бюджету міжнародних груп, які виконують аборти або надають інформацію про них.

Цей пункт є чимось на зразок політичного футболу, який триває від 1984 року: республіканці забороняють фінансування таких організацій, а демократи відновлюють. Востаннє цю заборону скасував Барак Обама 2009 року.

МОРАТОРІЙ НА НАЙМАННЯ ДЕРЖРОБІТНИКІВ

Також у перші дні свого правління президент США підписав указ, який вводить мораторій на наймання нових федеральних чиновників, про що він заявляв під час передвиборчих перегонів. Мораторій на прийом на роботу нових чиновників також зменшить фонд заробітної плати для них. При цьому заборона не розповсюджується на військовослужбовців.

ПОНОВЛЕННЯ ПРОЕКТІВ, ЩО ЗАГРОЖУЮТЬ ДОВКІЛЛЮ

Трамп поновив низку суперечливих проектів будівництва нафтогонів, які були заморожені попередньою адміністрацією Барака Обами. До таких проектів входили Keystone XL, який передбачав транспортування нафти з канадських родовищ до нафтопереробних заводів на узбережжі Мексиканської затоки, та проект Dakota Access у штаті Північна Дакота, який мав здійснювати транспортування нафти з місцевих родовищ до нафтових терміналів у штаті Іллінойс.

Так, республіканці вважають, що подібні укази 44-го президента США заважають економічному зростанню країни.

Крім того, Трамп скасував ключові елементи плану боротьби з глобальним потеплінням, який був розроблений адміністрацією його попередника Барака Обами. Розпорядження Трампа скасовує природоохоронні ініціативи, включаючи обмеження на викиди парникових газів на вугільних електростанціях. Також будуть переглянуті обмежувальні заходи для вугільної, газової і нафтової промисловості. Представники гірничодобувних компаній привітали рішення Трампа. Захисники довкілля виступили проти і кажуть, що будуть оскаржувати його в судах. За їхніми словами, указ президента США буде мати серйозні наслідки як для країни, так і для всього світу. При цьому указ формально не скасовує міжнародні зобов'язання США в рамках Паризької угоди щодо клімату, укладеної в грудні 2015 року.

МІГРАЦІЙНІ УКАЗИ

Правління Трампа розпочалося із введення на обмеження в'їзду до США громадянам 7 мусульманських країн на 90 днів. Це спричинило бурю невдоволення та протести. Низка американських судів винесла постанови про призупення скандального указу. До всього, Трамп звільнив виконувача обов'язків прокурора, яка критикувала антиміграційний указ. Зрештою, Апеляційний суд призупинив дію указу Трампа.

Утім, на початку березня Трамп підписав новий міграційний указ, який передбачає посилення процедур перевірки для видачі віз іноземним громадянам з усіх країн та надає право адміністрації вимагати додаткову інформацію від урядів з метою запобігання загрозам національній безпеці.

ВІДСТАВКА РАДНИКА З НАЦБЕЗПЕКИ

Через приховування своєї розмови з послом РФ у США Сергієм Кисляком радник Трампа з нацбезпеки Майкл Флінн був вимушений подати у відставку, що він зробив 13 лютого 2017 року.

Так, виявилося, що Флінн обговорював із Кисляком санкції проти Росії, що американський політик, своєю чергою, заперечував. Згодом стало відомо, що низка інших американських посадовців розмовляли з Кисляком.

Пізніше Флінн заявив, що готовий дати свідчення про вплив Росії на американські вибори в обмін на імунітет від судового переслідування, однак йому було відмовлено в імунітеті.

У березні у ЗМІ з'явилася інформація, що Флінн отримав майже 70 тисяч доларів від трьох російських компаній напередодні президентських виборів у США, що згодом політик підтвердив сам. Так, 11 лютого, безпосередньо перед відставкою екс-радник Трампа подавав декларацію, де було вказано отримання гонорарів від бюро ораторів, однак не зазначені компанії, які платили Флінну.

Утім у декларації, підписаній 31 березня, Флінн уточнив, що отримував гонорари від пропагандистського телеканалу Russia Today, "Волга-Дніпро" і "Лабораторії Касперського".

Відставка Флінна була першою найгучнішою відставкою чиновника за адміністрації Трампа. Його місце радника з нацбезпеки посів Герберт Макмастер. Більше про команду Трампа читайте за посиланням.

СКАСУВАННЯ ТИХООКЕАНСЬКОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ УГОДИ

Що ж до економічних рішень Дональда Трампа, то першочергово він скасував Тихоокеанську торговельну угоду. На думку президента, вона шкодила американським робітникам і виробництву. Крім того, її скасування було однією з обіцянок очільника держави під час виборів.

Тихоокеанське Партнерство є торговельною угодою між дванадцятьма країнами Тихоокеанського регіону, які об'єднались для впровадження зони вільної торгівлі між країнами-учасницями задля розширення ринків збуту та підвищення конкуренції із Китаєм.

УКАЗ ПРО ЗАХИСТ РИНКУ ПРАЦІ

У квітні Дональд Трамп підписав указ, покликаний захистити національний ринок праці та стимулювати купівлю випущених у країні товарів. Документ під назвою "Купуй американське і наймай американців" має призвести до зміни візової політики, а також умов проведення держзакупівель і торгових угод.

Так, за цим указом американські компанії можуть продавати товари урядам торгових партнерів США на тих самих умовах, що й іноземні фірми на внутрішньому ринку.

Крім того, документ змінює правила видачі робочих віз "H-1B", за яким в країну приїжджали закордонні фахівці, які мають досвід і навички, рідкісні для США. Тепер профільні відомства повинні підготувати рекомендації щодо змін у імміграційній політиці, які призведуть до найму справді обдарованих працівників.