Державна зрада, позашлюбний секс та богохульство. За які злочини засуджують до смертної кари у різних країнах світу
  • Кількість переглядів 10349

На лаву смертників можна потрапити за низку злочинів - від пограбування та торгівлі наркотиками до богохульства.

Позбавлення людини життя, як покарання, наразі не практикують у більшості європейських країн. Поступово відходять від цієї практики й інші держави – так, наприклад, у березні було накладено мораторій на смертну кару у одному з найбільших американських штатів – Каліфорнії, унаслідок чого шанс на життя отримали понад 700 в’язнів.

Проте така ситуація далеко не усюди. Низка країн продовжує використовувати як метод покарання такі способи позбавлення життя як обезголовлення, повішення та розстріл, а окремі держави навіть впроваджують смертну кару за окремі злочини на законодавчому рівні – 3 квітня 2019 року влада Брунею ухвалила закон, що передбачає смерть за позашлюбний або одностатевий секс.

ТСН.ua зібрав найголовніше про те, у яких країнах досі застосовують смертну кару та за які злочини можна отримати фатальний вирок. 

Де застосовується смертна кара

Наразі смертна кара є дозволеною у 56 країнах світу. Більша частина страт припадає на Середній Схід та Північно-Африканський регіон. Там до позбавлення життя, як покарання, вдається ціла низка країн, переважно Іран, Ірак, Пакистан та Саудівська Аравія. Так, наприклад, у 2016 році тут виконали 87 % від усіх страт у світі, а у 2017 – за 84 %. 

За 2018 рік у Ірані Amnesty International зафіксувала 253 страти, у Саудівській Аравії - 149, у В'єтнамі - 85, а у Іраку - щонайменше 53.  Відомо також, що лише за 2019 у Саудівській Аравії, за даними Human Rights Watch, було страчено щонайменше 49 осіб. Для порівняння, у США за весь 2018 рік було страчено 25 осіб. 

Одним з лідерів у списку екзекуторів також є Китай. Попри те, що країна не публікує жодної інформації щодо страчених, проте, за даними Amnesty International, у 2018 році там позбавили життя кілька тисяч в’язнів.

інфографіка смертна кара
tsn.ua

Єдина європейська країна, у якій досі не скасували смертну кару, – Білорусь. У 2017 році там стратили двох людей, а починаючи від 1990-го року - понад 200.

Офіційно не скасовано смертну кару і у Росії, проте у 1999 році на неї було накладено мораторій. Смертна кара широко використовується й у США. За 2018 рік у країні стратили 25 людей у 8 штатах.

Цьогоріч було накладено мораторій на застосування смертної кари у Каліфорнії – унаслідок цього живими залишаться 733 засуджених. Проте вона досі дозволена у 30 американських штатах.

Скільки людей страчують щорічно

Точні дані щодо того, скільки людей страчують щорічно, є невідомими. Багато країн на кшталт Китаю, Північної Кореї, Японії та Пакитсану тримають цифри у секреті. Проте низка правозахисних організацій щорічно збирає дані з різних джерел - зокрема, за допомогою рідних та близьких страчених - щоб встановити приблизну кількість жертв. Найсвіжішим наразі є звіт Amnesty International за 2018 рік. 

У період від 2007 до 2018 у різних державах світу позбавили життя майже 12000 людей. Найбільше страт відбулося у 2008 році - їхня кількість нараховує 2395. А найменше - у 2010. Тоді загинули 534 людини. 

Найпопулярніші види смертної кари у світі:

► Обезголовлювання

► Повішення

► Розстріл

► Смертельна ін’єкція

► Побиття камінням

Проте застосування смертної кари поступово зменшується. У 2017 році Amnesty International зафіксувала  993 страти у 23 країнах світу – це на 4 % менше від кількості, що була у 2016 році, і на 39 % - від показників 2015 року (коли організація зафіксувала 1634 вбивства). За даними організації, за останні 40 років, від 1977 до 2017 року, від практики смертної кари відмовилися 106 держав – більше половини країн світу. Суттєво знизився показник і у 2018 році – тоді стратили 690 осіб. 

В Україні цей вид покарання було скасовано у 1999 році. Тоді було визнано, що смертна кара суперечить Конституції України. Остаточну крапку щодо цього було поставлено 22 лютого 2000 року, коли з Кримінального Кодексу України вилучили поняття про страту

За що страчують людей

Перелік злочинів, що караються смертною карою, надзвичайно великий. У Пакистані таких аж 27. Це зґвалтування, позашлюбний секс, контрабанда наркотиків тощо. А одним з найсерйозніших злочинів є богохульство.

У деяких країнах можуть стратити  і за нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Так, наприклад,  3 квітня 2019 року у Брунеї набрав чинності закон, що базується на правилах шаріату та передбачає смертну кару за гомосексуальні стосунки та подружню зраду.  На винних у цих "злочинах" чекає побиття камінням до смерті. Примітно, що подібні закони стосовно одностатевих стосунків існують ще у низці країн, зокрема у Афганістані, Ірані, Мавританії, Нігерії, Саудівській Аравії та Судані.

У США можна втратили життя з значного переліку причин.  Так, у штаті Алабама страчують за навмисне вбивство з 10 обтяжливими факторами. У Колорадо – за вбивство першого ступеня, що супроводжується від 1 до 17 обтяжливими факторами,  викрадення, унаслідок якого загинула людина, та державну зраду.

смертна кара
Associated Press

У Джорджії серед злочинів, що караються смертю -  вбивство з обтяжливими факторами, серед яких значиться зґвалтування, озброєне пограбування, державна зрада, а також викрадення, що призвело до смерті.

У Китаї смертний вирок можуть винести за аж 53 злочини, до переліку яких входять сепаратизм, державна зрада, шпіонаж, збройне повстання, зґвалтування, торгівля людьми, корупція, привласнення державного майна, виготовлення та продаж наркотиків тощо. Примітно, що потрапити на лаву смертників у країні можна також за викрадення літака, втечу із в’язниці та підробку ліків.

Що ж до Японії, то там до смертної кари вдаються лише тоді, коли злочин є масштабним та дуже серйозним, на кшталт масового вбивства, тероризму, державної зради та ще низки окремих випадків, що можуть мати катастрофічні наслідки (наприклад, спричинення потопу, здатного пошкодити будівлю, потяг чи шахту).

Методи страти

Методи виконання смертного вироку є надзвичайно різноманітними, і часто у одній країні одразу декілька можуть бути законодавчо дозволеними. Так, відомо, що у  Пакистані, Японії, Індії, Іраку, Ірані, Йорданії, Сингапурі, Кенії й Нігерії страчують через повішення.

Однак Іран, до прикладу, має й альтернативні варіанти, серед яких розстріл, побиття камінням та скидання зі скелі – останній, за даними Death Penalty Worldwide, було застосовано у 2008 році.

У США спосіб, яким людину позбавляють життя, визначається законодавством окремого штату. Загалом їх п’ять: повішання, розстріл, електричний стілець, газова камера та смертельна ін’єкція.  

Так, наприклад, електричний стілець є альтернативним методом страти у таких штатах: Алабама, Арканзас, Флорида, Кентукі, Міссісіпі, Оклахома, Південна Кароліна, Теннесі та Вірджинія.  Газова кімната – у Алабамі, Арізоні, Каліфорнії, Міссісіпі, Міссурі, Оклахомі та Вайомінгу. Повішання дозволене лише у двох штатах – Нью-Гемпширі та Вашингтоні, а розстріл –  у Міссісіпі, Оклахомі та Юті.

смертна кара іг
tsn.ua

Проте останнім часом переважна більшість страт реалізується за допомогою летальної ін’єкції.  У Китаї основним способом реалізації смертної кари раніше був розстріл. Проте від 2011 року почали використовувати смертельну ін’єкцію. Подібна ситуація і з В’єтнамом – там використовувати ін’єкцію розпочали у 2013 році.

Першим ув’язненим, страченим за допомогою неї, став обвинувачений у вбивстві та пограбуванні 27-річний чоловік. Впродовж наступних трьох років таким чином було страчено більше 400 осіб.

Однак хімічні сполуки, що є інгредієнтами смертельної ін’єкції, у В’єтнамі практично не виробляються. Тому у країні почали розглядати можливість використовувати для цих цілей отруту або знову впровадити розстріли.

Примітно, що останній, як метод позбавлення життя, застосовують у таких країнах як Сомалі, Лівія, Уганда, Ефіопія, США, Індонезія, Сирія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Афганістан, Ємен, Північна Корея, Ліван, Білорусь тощо.  Обезголовлення - у Саудівській Аравії.

Від вироку до страти

Від моменту, коли в’язню оголосили вирок, до його реалізації може пройти багато років. Так, у США на лаві смертників затримуються щонайменше на 10 років. У деяких випадках ця цифра сягає навіть більше 20. Протягом цього часу засуджені є ізольованими від інших ув’язнених, не беруть участі у навчальних програмах й програмах з працевлаштуванням та проводять 23 години на добу наодинці у власній камері.

У Пакистані в’язні можуть роками чекати на вирок у досить жорстких умовах. В одній камері можуть жити до 7 осіб. Інколи через брак місця їм доводиться спати по черзі. В окремих випадках засудженим надають окремі камери. Так, до прикладу, відділяють засуджених за богохульство, щоб на них не нападали інші в’язні. Кращі умови можуть отримати й заможні люди – проте таких у пакистанських тюрмах, за даними Death Penalty Worldwide, - меншість.

У Північній Кореї засуджені утримуються у кількох типах в’язниць, виправних центрах, таборах для політв’язнів, також відомих як Кванлісо (Kwanliso). До останніх люди потрапляють за цілу низку злочинів: від прослуховування південнокорейських передач до критики чинної влади.

смертна кара
Associated Press

Саме засудженим за політичні погляди найчастіше виносять смертний вирок. Проте часто вони до нього навіть не доживають - північнокорейські в’язні змушені працювати від 12 до 15 годин на добу, живуть у поганих санітарних умовах та страждають від браку їжі. Згідно зі звітом Amnesty International стосовно табору Kwanliso 15, там на 200 в’язнів припадає лише один туалет, узимку не видають жодних ковдр, а страти проводять просто на очах у в’язнів.

У Японії приречених на смерть утримують в одиночній камері татамі з площею близько 8 квадратних метрів. Кожна обладнана окремим туалетом та раковиною. Спілкуватися в’язні можуть лише з адвокатами та родичами. Їм заборонено дивитися телевізор й слухати радіо, а читати можна лише дозволені адміністрацією книжки.

За японським законодавством, смертний вирок має бути виконаний протягом 6 місяців після винесення, проте насправді в’язні можуть чекати на страту роками й не знати, чи не стане кожен день для них останнім. У Японії злочинців позбавляють життя фактично без попередження – деяким кажуть про страту лише за кілька годин до неї, вранці, іншим же – не кажуть взагалі.

У єдиній країні Європи, де досі використовують смертну кару, – Білорусі – вирок виконують протягом кількох годин після того, як в’язень дізнається, що йому відмовили у помилуванні. Родичів повідомляють про страту зазвичай через кілька тижнів або місяців після неї. Стаття 175 Кримінально-виконавчого кодексу Республіки Білорусь дозволяє владі країни навіть не повідомляти родичам, де саме поховане тіло.

Моральний бік питання

Питання смертної кари є дуже контраверсійним. З одного боку – це ефективний спосіб запобігти повторному скоєнню злочину людиною. З іншого – є великий ризик стратити невинного. Навіть якщо розслідування справи та подальший суд відбуваються за усіма правилами та якомога ретельніше, випадки, коли на лаві смертників опиняються невинні люди, є непоодинокими.

Так, у США від 1973 року понад 160 людей, яких засудили до найвищої міри покарання, пізніше виправдали. До прикладу, 2019 року на волю вийшов американець Кліффорд Вільямс Молодший. Він провів на лаві смертників 42 роки. У 1976 році його разом з племінником засудили за вбивство, якого ті не скоювали, попри наявність у них алібі, та винесли їм смертний вирок.

“Коли я був на лаві смертників, померла моя мати. Усе, чого я хотів – це вийти з в’язниці й побачити своїх дітей. У мене більше нікого не лишилося”, - зазначив Вільямс у коментарі виданню Florida Times-Union після того, як його виправдали. 

Подібні прецеденти трапляються не лише у США. У 2014 році у Японії вийшов на волю Івао Хакамадe, якого ще у 1960-х звинуватили у вбивстві сім’ї з чотирьох осіб.

Суду знадобилося майже півстоліття, щоб зрозуміти, що докази проти нього, ймовірно, були сфабриковані слідчими поліції, і провести повторний розгляд справи. Унаслідок цього чоловік вийшов на волю у віці 78 років.

Згодом ще низка подібних інцидентів у Японії призвела до хвилі критики судової системи країни, яка покладалася значних чином на зізнання обвинувачених, які могли бути отримані під тиском, і змусила японців замислитися про можливе скасування смертної кари.

А у Зімбабве чоловіка виправдали через 5 років після того, як винесли йому смертний вирок. Верховний Суд дійшов висновку, що процес  "був сповнений кількома серйозними суперечностями". Попри те, що кількість країн, у яких застосовується смертна кара, поступово зменшується, низка держав досі активно її практикують, Зокрема, щоб попередити повторне скоєння злочинів на кшталт торгівлі наркотиками.

"Незважаючи на успіхи у скасуванні цього страшного покарання, досі існує кілька країн, які звертаються до смертної кари як до короткострокового способу вирішення проблем, що потребують більш глибинного та гуманного розгляду", - наголошує секретар Amnesty International Саліл Шетті.

ВідеоУ Брунеї за подружню зраду чи одностатеві стосунки закидатимуть камінням на смерть

А за крадіжку - відрубуватимуть руки. Відповідне розпорядження ухвалив тамтешній султан Хассанал. Нові закони пояснив намірами посилити влив ісламу в суспільстві. На додачу Хассанал планує впровадити смертну кару за грабіж, зґвалтування та знеславлення пророка.  

У Брунеї за подружню зраду чи одностатеві стосунки закидатимуть камінням на смерть

Залиште свій коментар